ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 березня 2024 року
м. Київ
справа № 826/4222/17
провадження № К/9901/36441/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві (Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)) про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2021 року (у складі головуючого судді - Григоровича П.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року (у складі колегії суддів: головуючого судді - Коротких А.Ю., суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.) у справі №826/4222/17,
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції в місті Києві (далі - відповідач, ГТУЮ в м. Києві), у якому просив:
визнати протиправною відмову ГТУЮ в м. Києві від 17.11.2016 №7/33/14238-16.11.2016 185/185 у задоволенні запиту на інформацію ОСОБА_1 від 15.11.2016 щодо надання завіреної копії нормативного акта, яким установлені строки виплати заробітної плати працівникам ГТУЮ в м. Києві;
визнати протиправними дії ГТУЮ в м. Києві щодо приховування від ОСОБА_1 публічної інформації щодо нормативного акта ГТУЮ в м. Києві, яким установлюються строки виплати заробітної плати працівникам ГТУЮ в м. Києві;
зобов`язати ГТУЮ в м. Києві надати ОСОБА_1 завірену копію нормативного акта ГТУЮ в м. Києві, яким установлені строки виплати заробітної плати працівникам ГТУЮ в м. Києві.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що в силу положень статті 115 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) терміни виплати заробітної плати на підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форми власності, установлюються колективним договором або локальним актом, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації. Позивач доводив, що вказані колективний договір або локальний акт містять публічну інформацію, надати яку відповідач протиправно відмовився.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018, позов задоволено.
4. Задовольняючи позов, суди керувалися тим, що надана відповідачем відповідь на інформаційний запит позивача є неповною, адже її зміст зводиться до вибіркового цитування положень 115 КЗпП України. Водночас передбаченого положеннями вказаної статті колективного договору або нормативного акта, погодженого з первинною профспілковою організацією, відповідач у відповідь на інформаційний запит не надав.
5. Постановою Верховного Суду від 31.01.2020 касаційну скаргу ГТУЮ в м. Києві задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 в справі №826/4222/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2021 в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
7. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначав, що на вимогу Верховного Суду перевірено, в який спосіб ГТУЮ в м. Києві встановлено терміни виплати заробітної плати (колективним договором чи локальним актом) та встановлено, відповідно до Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5 (далі - Положення № 1707/5), Головне територіальне управління юстиції в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України та іншими нормативно-правовими актами.
8. Судами попередніх інстанцій зауважено, що відповідно до цього Положення, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві не може керуватись колективним договором або ж нормативним актом роботодавця, як це зазначає позивач, а тому єдиною нормою, що передбачає виплату заробітної плати працівникам Головного територіального управління юстиції у місті Києві є Кодекс законів про працю України, а саме стаття 115, про що власне і було надано відповідь позивачу.
9. За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї
10. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій (з урахуванням уточненої касаційної скарги), посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2021 в справі №826/4222/17 та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
11. Підставою касаційного оскарження у даній справі скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 31.01.2020 у справі №826/4222/17 (застосування положень статті 24 Закону України "Про оплату праці" у взаємозв`язку з положеннями статті 115 КЗпП України про те, що терміни виплати заробітної плати встановлюються підприємствами, установами організаціями, незалежно від форми власності, самостійно в колективному договорі або локальному акті роботодавця, погодженому з виборним органом первинної профспілкової організації).
12. Крім цього, у касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі, скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України із посиланням на пункт 1 частини другої статті 353 КАС України. В обґрунтування даної правової норми позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій не було здійснено належного дослідження зібраних у справі доказів, а саме:
- стосовно того, у якій спосіб Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві встановлено терміни виплати заробітної плати (колективним договором чи локальним актом). При цьому скаржником при розгляді даної справи в судах першої та апеляційної інстанцій було звернуто увагу на те, що відповідно до вимог статті 115 КЗпП України у Південно-Західному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) строки виплати заробітної плати його працівникам встановлено у колективному договорі, однак судами попередніх інстанцій даний доказ не був досліджений і йому не надано відповідної та належної оцінки, що стало підставою для ухвалення незаконного, на думку скаржника, судового рішення;
- не відображено в оскаржуваних судових рішеннях результати перевірки інформації, яка міститься у відповіді Головного територіального управління юстиції у м. Києві на запит позивача від 17.11.2016 №7/33/14238, в якій зазначено, що строки виплати заробітної плати працівникам Головного територіального управління юстиції у м. Києві врегульовані статтею 115 КЗпП України з посиланням на належні, допустимі та достовірні докази, а саме інформації щодо способу встановлення ГТУЮ у м. Києві строків виплати заробітної плати (колективним договором чи локальним актом).
13. Поряд з цим, оскаржуючи судові рішення, прийняті за правилами спрощеного провадження, позивач вказує на те, що суд першої інстанції, приймаючи 13.02.2020 до свого провадження справу №826/4222/17, відніс її до категорії справ незначної складності помилково, оскільки до справ незначної складності, де відповідачем є той чи інший розпорядник інформації, відносяться лише справи щодо оскарження бездіяльності розпорядника інформації щодо розгляду запиту на інформацію (пункт 2 частина друга статті 12 КАС України), які розглядаються у порядку, передбаченому статтею 263 КАС України, водночас, предметом розгляду цієї справи є протиправні дії розпорядника інформації щодо відмови у задоволенні запиту на інформацію та приховування запитуваної інформації.
14. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1, а рішення судів попередніх інстанції - залишити без змін.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
15. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 05.10.2021.
16. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2021 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мельник-Томенко Ж.М., Соколов В.М.
17. Ухвалою Верховного Суду від 02.12.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2021 у справі №826/4222/17.
18. Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2024 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.11.2016 позивач звернувся до відповідача із запитом на інформацію, в якому, посилаючись на положення статей 13, 19-22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", просив надати належним чином завірену копію нормативного акта, яким установлені строки виплати заробітної плати працівникам ГТУЮ в м. Києві.
20. У відповідь на вказане звернення відповідач листом від 17.11.2016 №7/33/14238 повідомив позивача про те, що строки виплати заробітної плати працівникам ГТУЮ в м. Києві врегульовані статтею 115 КЗпП України: заробітна плата працівникам виплачується не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за яким здійснюється виплата. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Таким чином, граничні строки виплати заробітної плати - не пізніше 22 числа за першу половину поточного місяця та не пізніше 7 числа наступного місяця - за другу половину.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
23. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
24. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини другої статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
25. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації визначено у Законі України "Про доступ до публічної інформації" від (далі - Закон №2939-VI ).
26. Відповідно до статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
27. Частиною першою статті 13 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
28. Відповідно до частини другої статті 13 Закону №2939-VI до розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
29. Частинами першою та другою статті 19 Закону №2939-VI передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
30. Згідно з частиною першою статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів із дня отримання запиту.