ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2024 року
м. Київ
справа № 240/17246/23
адміністративне провадження № К/990/3166/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Дашутіна І.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року (суддя Семенюк М.М.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 9 січня 2024 року (судді: Шидловський В.Б., Курко О. П., Боровицький О. А.)
у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Житомирській області
про визнання протиправними та скасування рішень,
УСТАНОВИВ:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також - Позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області (далі також - Відповідач) від 5 травня 2023 року №2416 "Про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку" та зобов`язати виключити із такого переліку;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №2980 від 1 червня 2023 року "Про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку" та зобов`язати виключити із такого переліку.
1.2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 24 жовтня 2023 року Житомирський окружний адміністративний суд в задоволенні позовних вимог відмовив.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 9 січня 2024 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року - без змін.
Суд апеляційної інстанції ухвалив постанову за відсутності представника Позивача. Свою позицію апеляційний суд пояснив тим, що Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, повноважного представника в судове засідання не направив.
2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Доводи Позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Представник Позивача, не погоджуючись з ухваленими судовими рішеннями, просить рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного Суду від 9 січня 2024 року у скасувати та ухвалити нове рішення, яким: визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Житомирській області №2416 від 5 травня 2023 року "Про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку" та зобов`язати виключити із такого переліку, визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Житомирській області №2980 від 1 червня 2023 року "Про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку" та зобов`язати виключити із такого переліку.
Підставою касаційного оскарження у цій справі скаржник зазначив неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках передбачених пунктом 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).
З погляду представника Позивача, апеляційний суд, зокрема, розглянув справу за відсутності учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання.
За позицією, наведеною в касаційній скарзі, суд апеляційної інстанції порушив базовий принцип судочинства, а саме доступ до правосуддя учасником справи, змагальність сторін, право на захист Позивача.
Як пояснює представник Позивача в касаційній скарзі, згідно з ухвалою про відкриття апеляційного провадження Сьомого апеляційного адміністративного суду справу призначено до розгляду на 9 січня 2024 року на 13:40. У цій ухвалі суд вказав про необхідність забезпечення участі представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в судовому засіданні, призначеному на 9 січня 2024 року о 13:40 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Також, суд роз`яснив сторонам, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник зобов`язаний: зайти та авторизуватися в Системі відеоконференцзв`язку за 10 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники, камеру) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою Системи відеоконференцзв`язку; очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні."
Аргументуючи свою позицію, представник Позивача стверджує, що адвокат Бражник Д.С. вчасно об 13-29 год. (за 11 хв.) здійснив авторизацію в системі vkz.court.gov.ua з метою участі у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку. Однак суд апеляційної інстанції проігнорував необхідність участі учасника справи у суді та згідно з протоколом судового засідання навіть не запросив його до зали Суду (у відеоконфернцію).
За змістом доводів, наведених у касаційній скарзі, Адвокат Бражник Д.С. був авторизований на сайті vkz.court.gov.ua з 13-29 до 15-59 год. та неодноразово телефонував до суду апеляційної інстанції, писав у їх чат-бот, при цьому, об 15-59 год. адвокат подав клопотання про відкладення розгляду справи. Судове засідання відбулось згідно з протоколом судового засідання у період часу з 14-29 год. та до 14-41 год. (через годину від призначеного часу та ще без будь-яких намагань щодо запрошення іншого учасника справи). В цей період адвокат також був авторизований в системі ЄСІТ та чекав на запрошення до відеоконференції, але так його і не отримав.
2.2. Доводи Відповідача (наведені у додаткових поясненнях, надісланих до суду касаційної інстанції)
Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій законними та обгрунтованими предстаник Відповідача наводить доводи щодо суті вирішених позовних вимог.
Щодо участі представника Позивача у судовому засідання суду апеляційної інстанції Відповідач стверджує, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Зважаючи на це, у додаткових поясненнях представник просить відмовити в задоволенні касаційної скарги й залишити без змін ухвалені у справі судові рішення.
3. ЗМІСТ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДІЙ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
З матеріалів справи встановлено, що не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник Позивача звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Сьомий апеляційний адміністративний суд на підставі ухвали від 13 грудня 2023 року:
- відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року;
- призначив справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 9 січня 2024 року о 13:40 у залі судового засідання № 4 Сьомого апеляційного адміністративного суду (м. Вінниця, вул. Соборна,48/вул. Оводова,34);
- ухвалив рішення про забезпечення участі представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів;
- роз`яснив сторонам, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник зобов`язаний: зайти та авторизуватися в Системі відеоконференцзв`язку за 10 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники, камеру) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою Системи відеоконференцзв`язку; очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні;
- роз`яснив, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
- повідомив, що відеоконференція буде проведена за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку "ВКЗ" (https://vkz.court.gov.ua).
Також 4 січня 2023 року до апеляційного суду надійшло клопотання від Відповідача про розгляд справи за його участі в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 8 січня 2024 року Сьомий апеляційний адміністративний суд:
- задовольнив клопотання представника Головного управління ДПС у Житомирській області про розгляд справи в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів;
- вирішив забезпечити участь представника Головного управління ДПС у Житомирській області в судовому засіданні, призначеному на 9 січня 2024 року о 13:40 год, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів;
- роз`яснив сторонам, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник зобов`язаний: зайти та авторизуватися в Системі відеоконференцзв`язку за 10 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники, камеру) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою Системи відеоконференцзв`язку; очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.
Згідно з протоколом судового засідання від 9 січня 2024 року:
- судове засідання в суді апеляційної інстанції відбулось за технічної фіксації за допомогою підсистеми відеоконференцзвязку vkz.court.gov.ua;
- запрошеним учасником на початку конференції була також представник Відповідача Шевчук Ірина Михайлівна;
- в судовому засіданні в режимі відеоконференції була присутня представник Відповідача Шевчук Ірина Михайлівна;
- відсутня інформація щодо запрошення на початку конференції представника Позивача;
- суд ухвалив постанову про залишення апеляційної скарги без задоволення.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції
4.1.1. Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
За частиною шостою статті 10 КАС України якщо всі учасники справи беруть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов`язковому порядку.
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Частиною першою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Відповідно до частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Положення щодо участі в судовому засіданні в суді в режимі відеоконференції передбачені статтею 195 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 195 КАС України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.
Згідно з частиною другою статті 195 КАС України учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з частиною десятою статті 195 КАС України суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з`явився, а також перевіряє повноваження представників.
Відповідно до частини одинадцятої статті 195 КАС України використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов`язки.
Частиною дванадцятою статті 195 КАС України передбачено, що відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи.
Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі також - Положення).
Відповідно до пункту 45 цього Положення підсистема відеоконференцзв`язку забезпечує можливість користувачам брати участь у засіданнях інших органів та установ системи правосуддя в режимі відеоконференції.
Згідно з пунктом 46 Положення за наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Згідно з пунктом 50 Положення про ЄСІТС суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).
Для забезпечення належної організації роботи судів в ході фіксування судових засідань, встановлення рекомендацій та єдиних підходів до використання судами технічних засобів фіксування судового засідання, а також узагальнення правових норм щодо порядку фіксування судових засідань Наказом Державної судової адміністрації України від 6 червня 2022 року № 156 затверджена Інструкція щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання (далі також - Інструкція).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ цієї Інструкції відповідно до процесуального законодавства фіксування судового засідання здійснює секретар судового засідання.