ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2024 року
м. Київ
справа № 277/442/23
провадження № 61-16092св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Звягельського районного нотаріального округу Піскун Олексій Сергійович, Міністерство оборони України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Редіч Наталія Юріївна, на постанову Житомирського апеляційного суду у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Галацевич О. М.,
від 10 жовтня 2023 року.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Звягельського районного нотаріального округу Піскун О. С., про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на майно.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що вона проживала разом з ОСОБА_4 однією сім`єю як дружина на чоловік у період часу з 2013 року по день смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
3. 10 жовтня 2015 року між ними було зареєстровано шлюб, який був розірваний на підставі рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 12 травня 2022 року. У шлюбі у них народився син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
4. Посилалася на те, що як до реєстрації шлюбу (з 2013 року по жовтень 2015 року), так і після розірвання (з 05 червня 2022 року по 01 лютого 2023 року) вони з ОСОБА_4 проживали однією сім`єю, вели спільний побут, що включало в себе ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету та витрат, придбання майна для спільного користування за спільні кошти внаслідок спільної праці, спільну участь в утриманні житла та подальшу побудову сім`ї. Окрім того, разом проводили дозвілля, виховували малолітню дитину та будували плани на майбутнє.
5. 12 грудня 2014 року ними для спільного подальшого користування за спільні кошти було придбано житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, в якому були зареєстровані і проживали однією сім`єю до 01 лютого 2023 року.
6. Крім того, вони спільно придбали земельну ділянку площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, а також земельну ділянку площею 0,1139 га, розташовану у вказаному населеному пункті. Посилаючись на те, що зазначене нерухоме майно було придбане ними спільно за час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, однак зареєстроване за ОСОБА_4, зазначала, що на нього розповсюджується режим спільної сумісної власності.
7. 23 вересня 2022 року ОСОБА_4 був мобілізований Житомирським обласним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки та з 24 вересня 2022 року проходив військову службу, під час проходження якої постійно підтримував зв`язок з нею та сином
ОСОБА_5 за допомогою мобільного зв`язку і листування у месенджерах.
8. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 загинув внаслідок отримання вибухової травми під час безпосередньої участі у бойових діях.
9. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: встановити факт її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 2013 року по 10 жовтня 2015 року та у період з 05 червня 2022 року по 01 лютого 2023 року; визнати спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 : житловий будинок з усіма господарськими будівлями та спорудами, а також земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 1821786801:09:001:017, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,1139 га, кадастровий номер 1821786801:09:001:0018, за адресою: с. Степанівка, Звягельський район, Житомирська область; у порядку поділу спільного майна подружжя визнати за нею право власності на 1/2 частку: житлового будинку з усіма господарськими будівлями та спорудами, земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 1821786801:09:001:017, за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею
0,1139 га, кадастровий номер 1821786801:09:001:0018, за адресою: с. Степанівка, Звягельський район, Житомирська область.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
10. Рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області
від 29 червня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
11. Встановлено факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 2013 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
12. Встановлено факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 05 червня 2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 (день смерті ОСОБА_4 ).
13. Визнано житловий будинок з усіма господарськими будівлями та спорудами, земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 1821786801:09:001:0017, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,1139 га, кадастровий номер 1821786801:09:001:0018, яка розташована за адресою: с. Степанівка, Звягельський район, Житомирська область, спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4, у порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на
1/2 частку: житлового будинку з усіма господарськими будівлями та спорудами; земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 1821786801:09:001:0017, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки площею 0,1139 га, кадастровий номер 1821786801:09:001:0018, яка знаходиться за адресою: Степанівка, Звягельський район, Житомирська область.
14. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що поданими позивачкою доказами підтверджується факт її проживання з померлим ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у заявлений період, а також факт придбання спірного нерухомого майна у період їх проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, що не було спростовано відповідачами. Зазначене є підставою для визнання спірного майна спільною сумісною власністю та в порядку поділу такого майна колишнього подружжя визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку та земельних ділянок.
Основний зміст та мотиви судового рішення апеляційного суду
15. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Міністерство оборони України.
16. Постановою Житомирського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 29 червня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
17. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що у матеріалах справи відсутні належні та достатні докази спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім`єю як чоловіка та жінки у період з 2013 року по 10 жовтня 2015 року, ведення ними спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю у період, протягом якого було придбано спірне майно (грудень 2014 року), або ж придбання такого майна за спільні кошти сторін. Судом апеляційної інстанції було звернуто увагу на дату реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (10 жовтня 2015 року), дату реєстрації ОСОБА_1 у спірному будинку (06 листопада 2015 року), а також відсутність належного оподатковуваного доходу у останньої за 2013-2014 роки для участі у придбанні спірного нерухомого майна.
18. Водночас, зазначено, що встановлення факту проживання ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_4 однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу у період з 05 червня 2022 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 (день смерті
ОСОБА_4 ), як заявлено позивачкою - для прийняття спадщини, не призведе до виникнення у неї прав на спадкування, оскільки проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК України. З огляду на те, що після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняв спадкоємець першої черги - син померлого ОСОБА_5, встановлення такого факту не породжує відповідних юридичних наслідків, у зв`язку з чим позов у цій частині визнано таким, що не підлягає задоволенню.
Узагальнені доводи касаційної скарги
19. 10 листопада 2023 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат
Редіч Н. Ю., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року та залишити в силі рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 29 червня 2023 року.
20. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду 03 липня 2019 рокуу справі № 554/8023/15-ц, у постановах Верховного Суду від 16 січня 2019 рокуусправі № 343/1821/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц, від17 квітня 2019 рокуу справі № 490/6060/15-ц,
від 23 вересня 2019 року у справі № 279/2014/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі № 748/897/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц,
від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17, від 18 грудня 2019 року у справі № 761/3325/17, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, від01 квітня 2020 року у справі № 462/518/18, від 15 липня 2020 року у справі
№ 524/10054/16, від 09 листопада 2020 року у справі № 757/8786/15-ц,
від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц, (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки. Крім того вказує, що судом апеляційної інстанції ухвалою від 12 вересня 2023 року безпідставно залучено до участі у справі Міністерство оборони України та враховано його думку і пояснення щодо предмета спору (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
21. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що у матеріалах справи є достатньо належних доказів її проживання з ОСОБА_6 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 2013 по 2023 роки. Вважає, що судом першої інстанції було належним чином перевірено та оцінено наявні у матеріалах справи роздруківки з листування між ними, довідки відповідної селищної ради про склад сім`ї, допитано свідків, які підтвердили факт їхнього спільного проживання однією сім`єю у період з 2013 по 2023 року. Додатково зауважує про наявність у них спільної дитини, яку вони виховували разом та будували плани на майбутнє.
22. Зазначає, що спірне майно було придбане ними у період проживання однією сім`єю, за спільні кошти. Факт реєстрації права власності на спірне майно лише за ОСОБА_6 не спростовує режиму їх спільної сумісної власності на нього.
23. Вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції, що встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 05 червня 2022 року по 01 лютого 2023 року не призведе до виникнення у неї права на спадкування, оскільки на час розгляду справи свідоцтво про право на спадщину нікому не видавалося.
24. Додатково зауважує про відсутність правових підстав для врахування пояснень та думки Міністерства оборони України, оскільки спір у справі, що переглядається у касаційному порядку, є виключно приватно-правовим, пов`язаний з визнанням майна спільною сумісною власністю подружжя, визнанням права власності на нього та жодним чином не стосується виплати одноразової грошової допомоги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
25. Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада2023 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.
26. Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 277/442/23, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
27. 26 грудня 2023 року матеріали цивільної справи № 277/442/23 надійшли на адресу Верховного Суду.
28. Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29. Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 12 грудня 2014 року ОСОБА_4 придбав житловий будинок з усіма господарськими будівлями і спорудами, розташований по АДРЕСА_1 . Право власності ОСОБА_4 на зазначений вище житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, загальною площею 54,4 кв. м, підтверджується також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 30911067 від 12 грудня 2014 року.
30. Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12 грудня 2014 року ОСОБА_4 також придбав земельну ділянку, площею 0,2500 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1821786801:09:001:0017, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності ОСОБА_4 на зазначену земельну ділянку підтверджується також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 30915117 від 12 грудня 2014 року.
31. Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12 грудня 2014 року ОСОБА_4 придбав земельну ділянку, площею 0,1139 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1821786801:09:001:0018, що розташована за адресою: с. Степанівка, Ємільчинський район, Житомирська область. Право власності ОСОБА_4 на зазначену земельну ділянку підтверджується також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 30917177 від 12 грудня 2014 року.
32. 10 жовтня 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 Степанівською сільською радою Ємільчинського району Житомирської області було зареєстровано шлюб, актовий запис № 5.
33. Згідно з даними паспорта ОСОБА_1, остання була зареєстрована у спірному будинку ІНФОРМАЦІЯ_4 .
34. ІНФОРМАЦІЯ_5 у ОСОБА_4 та ОСОБА_1 народився син ОСОБА_5 .
35. Рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області
від 12 травня 2022 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
36. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 № 1947 від 15 грудня 2022 року ОСОБА_4 з 23 вересня 2022 року був мобілізований Житомирським обласним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, а з 24 вересня 2022 року зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 .
37. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер в результаті вибухової травми під час безпосередньої участі у бойових діях.
38. 14 березня 2023 року ОСОБА_1, як законний представник малолітнього сина ОСОБА_5, звернулася до приватного нотаріуса Звягельського районного нотаріального округу Піскуна О. С. із заявою про прийняття спадщини малолітнім сином ОСОБА_5 після смерті батька ОСОБА_4 . На підставі вказаної заяви приватним нотаріусом було заведено спадкову справу № 35/2023.
39. Згідно з довідкою Степанівського старостинського округу Ємільчинської селищної ради Житомирської області № 137 від 07 лютого 2023 року,
ОСОБА_1 на день смерті свого співмешканця ОСОБА_4 постійно проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_1, разом вели спільне господарство, а також проводила поховання чоловіка за свій рахунок.
40. Відповідно до довідки Степанівського старостинського округу Ємільчинської селищної ради Житомирської області № 139 від 07 лютого
2023 року до складу сім`ї ОСОБА_4, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 та був зареєстрований і проживав за адресою: АДРЕСА_1, належали співмешканка ОСОБА_1 та син ОСОБА_5 .
41. Відповідно до виписок по рахунку ОСОБА_1, виданих АТ КБ "Приватбанк", ОСОБА_4 перераховував декілька разів кошти на рахунок позивачки.
42. В судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_7 показала, що вона проживає по АДРЕСА_2 та є родичем загиблого ОСОБА_4 . Підтвердила той факт, що її племінник ОСОБА_4 після розлучення фактично проживав разом з ОСОБА_1 та їхнім малолітнім сином ОСОБА_5 .
43. Свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона проживає по АДРЕСА_3 та у зв`язку з цим може підтвердити, що подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю у спільному будинку, вели спільне господарство та перебували у сімейних стосунках, як чоловік та дружина. За характером їх поведінки було зрозуміло, що останні перебувають у близьких стосунках, мають спільні плани на майбутнє.
44. Свідок ОСОБА_9 показала, що проживає у сусідньому будинку по АДРЕСА_3, а тому їй відомо, що її сусіди ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали разом як сім`я, виховували малолітню дитину та разом вели спільне господарство. Подружжя мало гарні стосунки, ставилися один до одного з повагою.
Позиція Верховного Суду
45. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
46. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
47. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
48. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.