ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2024 року
м. Київ
справа № 420/1738/23
адміністративне провадження № К/990/34143/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року (колегія у складі суддів Коваля М.П., Турецької І.О., Зуєвої Л.Є.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Північна виправна колонія (№90)" про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила:
визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Північна виправна колонія (№90)" (далі - ДУ "Північна виправна колонія (№90)") щодо не здійснення виплати всіх сум, належних при звільненні ОСОБА_1, та стягнути з відповідача на її користь належні їй при звільненні: 4 713,60 грн грошового забезпечення за відпрацьовані дні у березні 2022 року; 42 956,64 грн компенсації за невикористані дні щорічних відпусток; 17 898,58 грн допомоги на оздоровлення; 111 866,25 грн одноразової грошової допомоги в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
визнати протиправною бездіяльність ДУ "Північна виправна колонія (№90)" щодо не виплати позивачці грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна та зобов`язати відповідача здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належні до отримання предмети речового майна;
стягнути з ДУ "Північна виправна колонія (№90)" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 92 049,30 грн за період з 16 березня до 16 вересня 2022 року.
Наведені позивачкою на обґрунтування цих вимог доводи зводяться до того, що вона має право на отримання при звільненні зазначених виплат, однак всупереч положенням чинного законодавства відповідач указаних грошових коштів їй не виплатив.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність ДУ "Північна виправна колонія (№90)" щодо не здійснення виплати ОСОБА_1 при звільненні одноразової грошової допомоги в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
- зобов`язано ДУ "Північна виправна колонія (№90)" нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 належні їй при звільненні одноразову грошову допомогу в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
- визнано протиправною бездіяльність ДУ "Північна виправна колонія (№90)" щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна;
- зобов`язано ДУ "Північна виправна колонія (№90)" здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна.
У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позов, місцевий адміністративний суд мотивував свої висновки тим, що позивачка має право на грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна, які вона не отримала в період проходження служби, а з урахуванням того, що на день звільнення вислуга років позивачки складає: 25 років 06 місяців 16 днів, то вона має право також на отримання грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Оскільки відповідач зазначених виплат не здійснив, то позов у цій частині підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні решти вимог позивачки, суд керувався тим, що ДУ "Північна виправна колонія (№90)" нарахувала та виплатила ОСОБА_1 грошове забезпечення у розмірі 4691,35 грн за відпрацьовані 15 календарних днів у місяці березні, а також сплатила суму грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної відпустки, тому підстав для задоволення позову в цій частині немає. Щодо вимоги про стягнення допомоги для оздоровлення, суд зауважив, що особа має звернутися з відповідним рапортом, який має бути погоджено фінансовою службою та у подальшому установа має прийняти наказ із цього питання. Оскільки доказів подання позивачкою рапорту про виплату їй допомоги на оздоровлення не надано, суд визнав цю вимогу необґрунтованою. У частині позовних вимог про стягнення з ДУ "Північна виправна колонія (№90)" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 92 049,30 грн за період з 16 березня до 16 вересня 2022 року, суд указав на відсутність у матеріалах справи доказів того, що із позивачкою було проведено остаточний розрахунок, тому, з огляду на відсутність однієї з обов`язкових підстав для звернення до суду з такою вимогою, суд першої інстанції дійшов висновку про її передчасність і відмовив у її задоволенні.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року та ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позовом ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність ДУ "Північна виправна колонія (№90)" щодо не здійснення виплати ОСОБА_1 при звільненні одноразової грошової допомоги в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
- зобов`язано ДУ "Північна виправна колонія (№90)" нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 належні їй при звільненні одноразову грошову допомогу в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
- визнано протиправною бездіяльність ДУ "Північна виправна колонія (№90)" щодо не виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2022 рік;
- зобов`язано ДУ "Північна виправна колонія (№90)" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2022 рік.
Позовні вимоги в частині стягнення з ДУ "Північна виправна колонія (№90)" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні та в частині виплати грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна залишено без розгляду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суд апеляційної інстанції повною мірою погодився з висновками місцевого адміністративного суду в частині наявності у позивачки права на отримання грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та задоволення позову в цій частині, а також відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення невиплачених їй при звільненні сум грошового забезпечення за відпрацьовані дні у березні 2022 року та компенсації за невикористані дні щорічних відпусток.
Разом із цим, апеляційний суд вважав помилковим висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині стягнення одноразової грошової допомоги на оздоровлення, зазначивши, що чинним законодавством не передбачено вимог щодо подання рапорту особою рядового і начальницького складу для отримання такої одноразової грошової допомоги.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи без розгляду позов у частині стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні та в частині виплати грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна, суд апеляційної інстанції керувався тим, що позивачка пропустила передбачений частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) місячний строк звернення до суду та не надала доказів про поважність причин його пропуску.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року в частині залишення без розгляду позовної вимоги про стягнення з ДУ "Північна виправна колонія (№90)" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду в цій частині.
Підставами касаційного оскарження постанови апеляційного суду у скарзі зазначено пункти 1 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
На переконання скаржниці, суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2019 року №0440/6027/18, від 23 лютого 2021 року у справі №420/1927/20, від 15 та 28 квітня 2022 року у справах №420/11676/21, 420/10865/21 та від 02 лютого 2023 року в справі №420/13283/21 щодо застосування статей 308, 317 КАС України, оскільки залишив позов у зазначеній частині вимог без розгляду з мотивів порушення позивачкою строку звернення до суду попри те, що ані в її апеляційній скарзі, ані в апеляційній скарзі відповідача не було наведено мотивів чи вимог, які б стосувалися недотримання строків звернення з позовною заявою у відповідній частині. Оскільки допущення судом апеляційної інстанції зазначених порушень норм процесуального права унеможливило подальший перегляд справи у частині стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, то оскаржувана постанова підлягає скасуванню з направленням справи у цій частині до П`ятого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Позиція інших учасників справи
У відзиві відповідач просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Мотиви відповідача зводяться до того, що у відзиві на апеляційну скаргу позивачки він указував на порушення нею місячного строку звернення до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні. Крім цього зауважує на положеннях частини другої статті 308 та частини першої статті 319 КАС України, згідно з якими суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права; судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Рух касаційної скарги
11 жовтня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивачки на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у цій справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Загороднюк А.Г., судді Єресько Л.О., Соколов В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2023 року касаційну скаргу позивачки залишено без руху, а скаржниці надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документу, з якого можна буде визначити сукупний розмір її доходу за попередній рік (зокрема, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за рік, що передує зверненню до суду, які надаються органами Державної фіскальної служби тощо), або документ про сплату судового збору.
03 листопада 2022 року до Верховного Суду надійшла заява позивачки про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 31 жовтня 2023 року та квитанція №1.
Ухвалою від 13 листопада 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за поданою позивачкою касаційною скаргою з підстав, передбачених пунктами 1 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду 06 березня 2024 року справу призначено до касаційного розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Відповідно до наказу ДУ "Північна виправна колонія (№90)" від 14 березня 2023 року № 35/ОС "Про звільнення ОСОБА_1" позивачку від 15 березня 2023 року було звільнено із займаної нею в цій установі посади відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням) Закону України "Про національну поліцію".
У наказі зазначено таке. Вислуга років ОСОБА_1 на дату звільнення склала: 25 років 06 місяці 16 днів (у календарному обчислені), та 32 роки 09 місяців 09 днів (у пільговому обчислені). Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби військової служби контрактом, та за особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року №393 виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Вислуга років для виплати одноразової грошової допомоги на день звільнення складає: 25 (двадцять п`ять) років 06 (шість) місяців 16 (шістнадцять) днів. Відповідно до пункту 10 статті 93 Закону України "Про Національну поліцію" на день звільнення провести нарахування за невикористані щорічні чергові відпустки за 2021 рік у кількості 45 діб, за 2022 рік у кількості 7 діб; та за додаткову відпустку, як мати, що виховує дитину без батька за 2021 рік, 2022 рік у кількості 20 (двадцять) діб.
На звернення представника позивачки щодо виплати всіх сум грошового забезпечення, належних їй при звільненні, ДУ "Північна виправна колонія (№90)", листом від 26 грудня 2022 року № 317/ВС повідомила ОСОБА_1, що враховуючи відсутність первинної бухгалтерської документації, особових справ персоналу установи, наказів по особовому складу установи та інше, надати запитувану інформацію щодо розрахунку при звільнені, а також підтверджуючих документів (розрахункові листи із зазначенням усіх сум до виплат за період 2021- 2022 роки, повідомлення про розрахунок), наразі не є можливим.
Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив у виплаті всіх сум грошового забезпечення, належних позивачці при звільненні, вона ініціювала цей судовий розгляд.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядається, та аргументів учасників справи.
Перш за все, колегія суддів нагадує про межі касаційного перегляду.
За правилами частин першої, другої та третьої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.