ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2024 року
м. Київ
справа № 2а/1270/2455/2012
адміністративне провадження № К/990/33314/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 09.02.2022, ухвалене у складі головуючого судді Тихонова І.В., та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2022, прийняту у складі колегії суддів: Сіваченка І.В. (головуючий), Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г.
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 в цій справі позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню задоволені частково. Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування ПАТ "Луганськтепловоз" податку на додану вартість за жовтень 2011 року. Зобов`язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську надати до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновок про відшкодування ПАТ "Луганськтепловоз" податку на додану вартість за жовтень 2011 року із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню із державного бюджету. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
2. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12.04.2016 відновлено втрачене судове провадження у справі № 2а/1270/2455/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню в частині, зокрема, постанови Луганського окружного адміністративного суду від 18.05.2012.
3. У справі 05.09.2016 видано виконавчий лист, що підтверджено його копією, наявною у матеріалах справи.
4. Постановою державного виконавця від 20.12.2016 відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 з виконання цього виконавчого листа, що підтверджено копією постанови про відкриття виконавчого провадження.
5. Ухвалою суду від 21.06.2017 замінено у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, відкритому за виконавчим листом № 2а/1270/2455/2012, виданому 05.09.2016 Луганським окружним адміністративним судом, боржника із Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС (ідентифікаційний код юридичної особи 38762600) на Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження юридичної особи: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, ідентифікаційний код юридичної особи: 39440996).
6. 01 лютого 2022 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2а/1270/2455/2012 за позовом публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню.
7. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року подання державного виконавця задоволено.
8. Замінено боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 - Офіс великих платників податків ДФС (вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 39440996) на його правонаступника - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145), як відокремленого підрозділу (філії) Державної податкової служби України (02068, місто Київ, вул. Кошиця, будинок 3).
9. Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 25 жовтня 2022 року підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
ІІ. Оцінка суду апеляційної інстанції
10. Судові рішення мотивовані тим, що Офіс великих платників податків ДПС (ідентифікаційний код 43141471), який є боржником у спірному виконавчому припинив виконувати функцій у сфері адміністрування податків і зборів, виконувати функції контролюючого органу.
11. Між тим, новостворене Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків з 01.01.2021р. почало виконувати свої функції як відокремлений підрозділ контролюючого органу, а відтак, буде забезпечувати виконання судового рішення як чинний орган, який власне виконує функції у відповідній сфері як правонаступник.
ІІІ. Доводи касаційної скарги
12. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з ухвалою суду першої інстанції та постановою апеляційного суду, вважає її необґрунтованою та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
IV. Позиція Верховного Суду
13. Згідно із частиною 1 статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.
14. У статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) зазначено, що виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
15. Згідно із частинами 1 та 2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
16. Відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
17. За змістом частини 1 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
18. З наведеного нормативного визначення слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов`язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.
19. За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
20. З огляду на зміст наведеної норми процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
21. Отже, ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є документом, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід`ємною частиною, а тому заміна сторони в зобов`язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження є зміною судового рішення, передбаченою чинним законодавством, що оформлюється ухвалою (стаття 52 КАС України). Оскарження такої ухвали варто розуміти як оскарження судового рішення.
22. Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 червня 2019 року у справі №905/1956/15.
23. Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
24. У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
25. Правова позиція з цього приводу висловлена в постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №524/4478/17, від 20 лютого 2019 року у справі №826/16659/15.
26. Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції (постанова Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі №2а-23895/09/1270).