ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2024 року
м. Київ
справа №140/14364/21
адміністративне провадження № К/990/23071/23, К/990/23677/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Жука А.В., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційними скаргами Рівненської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року (головуючий суддя - Денисюк Р.С.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2023 року (головуючий суддя - Довгополов О.М., судді: Гудим Л.Я., Святецький В.В.)
у справі №140/14364/21
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора, Рівненської обласної прокуратури
про визнання бездіяльності протиправною щодо затримки виконання рішення суду та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
I. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо затримки виконання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року у справі №826/18229/14 про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Рівненської області з 21 лютого 2020 року;
- стягнути з Рівненської обласної прокуратури середній заробіток за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року у справі №826/18229/14 про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Рівненської області за період з 21 лютого по 28 травня 2020 року в розмірі 214 022,72 грн;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора та Рівненської обласної прокуратури судовий збір в сумі 908 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн.
2. У обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року поновлений на посаді заступника прокурора Рівненської області та в цій частині судове рішення допущено до негайного виконання. У той же час його поновлено на посаді 29 травня 2020 року, в результаті чого виникло право на стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення з урахуванням коефіцієнту підвищення посадового окладу.
3. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2023 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з Рівненської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року у справі №826/18229/14 про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Рівненської області в сумі 145 785,42 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 457,85 грн.
4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідачі звернулися з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять їх скасувати та ухвалити нове.
5. Ухвалами Верховного Суду від 04 липня 2023 року та 31 липня 2023 року відкрито касаційні провадження за вказаними касаційними скаргами.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року у справі № 826/18229/14, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2020 року, визнано протиправним та скасовано наказ Генеральної прокуратури України від 23 жовтня 2014 року №1471к; зобов`язано Офіс Генерального прокурора поновити ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Рівненської області; зобов`язано Офіс Генерального прокурора проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади"; стягнуто з прокуратури Рівненської області на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове утримання за час вимушеного прогулу за період з 24 жовтня 2014 року по 20 лютого 2020 року у розмірі 1 992 135,97 грн, з вирахуванням розміру обов`язкових платежів.
7. Наказом Генерального прокурора від 29 травня 2020 року № 141к скасовано наказ Генерального прокурора України від 23 жовтня 2014 року № 1471-к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Рівненської області у зв`язку з припиненням трудового договору відповідно до пункту 7-2 статті 36 Кодексу законів про працю України та поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Рівненської області.
8. Вважаючи затримку виконання судового рішення за період з 21 лютого по 28 травня 2020 року протиправною бездіяльністю Офісу Генерального прокурора, внаслідок чого у нього виникло право на стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначав про те, що Конституцією України запроваджено обов`язковість виконання судових рішень, а положеннями КАС України - негайне виконання рішень суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Проте Офісом Генерального прокурора рішення суду про поновлення позивача на посаді фактично виконано не негайно, а з затримкою - 29 травня 2020 року.
10. Період затримки виконання судового рішення складає 66 робочих днів.
11. При розрахунку середнього заробітку суд брав до уваги розмір середньоденного заробітку (2 208,87 грн), визначеного у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року у справі № 826/18229/14, із застосуванням пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).
12. Органом, що повинен був винести рішення про поновлення позивача на посаді виступає Офіс Генерального прокурора, а виплату заробітної плати - Рівненська обласна прокуратура, а тому спірний середній заробіток підлягає стягненню з Рівненської обласної прокуратури.
13. Суд не застосовував при обрахунку середнього заробітку за час затримки у цій справі коефіцієнту коригування в розмірі 4,33 з огляду на те, що при визначенні середньоденного заробітку позивача судами вже було застосовано положення пункту 10 Порядку.
14. На думку суду, при вирішенні спорів про стягнення заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді, застосуванні статті 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та обрахуванні сум, що підлягають стягненню, суд який розглядає таку справу повинен брати до уваги середній заробіток особи, визначений у рішенні суду про поновлення особи на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
15. Не підлягали задоволенню вимоги до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльності щодо затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року в справі №826/18229/14, оскільки такі вимоги повинні вирішуватись в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (щодо вирішення процесуальних питань пов`язаних з виконанням судового рішення), а не шляхом подання окремого позову та розгляду питання про стягнення коштів за затримку виконання судового рішення.
16. Зазначено, що для застосування статті 236 КЗпП України достатньо встановлення факту затримки, незалежно від причин такої затримки.
17. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ
18. У касаційній скарзі Рівненська обласна прокуратура зазначала про те, що позивачем не надано жодних належних доказів відмови роботодавця виконувати рішення суду та не наведено фактів його умислу з метою затримки виконання відповідного судового рішення.
19. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року в справі №826/18229/14 в частині поновлення позивача на посаді виконувалося Офісом Генерального прокурора. Рівненська обласна прокуратура об`єктивно не мала можливості виконати судове рішення в силу відсутності повноважень на його виконання, а тому не може нести відповідальність за невчасне виконання.
20. Належним відповідачем за позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення у справі № 826/18229/14 є Офіс Генерального прокурора.
21. Вказував на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27 квітня 2023 року у справі № 460/4900/21, у подібних правовідносинах щодо застосування положень статті 236 КЗпП України, яка не була врахована судом апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи.
22. Також відповідач вказував на необґрунтованість та помилковість обчисленого судами середнього заробітку в сумі 145 785,42 грн з огляду на те, що спірна виплата є мірою відповідальності роботодавця, а не оплатою праці за виконану роботу, а тому не підлягають врахуванню коефіцієнти підвищення посадових окладів.
23. Офіс Генерального прокурора у касаційній скарзі зазначав про необхідність подання особою, яка бажає поновитися на посаді та працювати, відповідної заяви або відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відсутність у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року у справі №826/18229/14 дати поновлення позивача на посаді, відтермінувало строки виконання судового рішення.
24. Вважає, що порушень вимог статті 236 КЗпП України з боку Офісу Генерального прокурора не було, як то вина роботодавця, а відтак відсутні підстави для виплати середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі.
25. На переконання відповідача, судові рішення щодо обрахунку та визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу ухвалені внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, а саме застосування пункту 10 Порядку № 100 при визначенні розміру середньої заробітної плати для розрахунку виплати за час затримки виконання рішення суду за період з 21 лютого 2020 року по 28 травня 2022 року, без врахування висновків Верховного Суду щодо їх правильного застосування у спірних правовідносинах, викладених у постановах від 29 квітня 2020 року у справі № 810/3246/16, від 04 листопада 2021 року у справі № 640/537/20, від 21 вересня 2022 року у справі № 826/17802/14, що призвело до неправильного вирішення спору.
26. У вказаних справах Верховний Суд прийшов до висновку про неможливість застосування пункту 10 Порядку № 100 до похідних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при прийнятті рішення після скасування постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1213 (набрала чинності 12 грудня 2020 року) зазначеної норми.
27. Порядок № 100 не містить жодних положень щодо можливості розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням майбутнього підвищення заробітної плати за відповідною посадою, з якої було звільнено працівника, або за аналогічною посадою, а передбачає здійснення відповідного розрахунку виключно з урахуванням розміру заробітної плати за два місяці, що передували звільненню.
28. Касатор вважає правовідносини у справі № 140/14364/21 подібними з правовідносинами у справах № 810/3246/16, № 640/537/20, № 826/17802/14 оскільки у цих випадках судами вирішувалося питання щодо можливості розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням майбутнього підвищення заробітної плати за відповідною посадою, з якої було звільнено працівника. Подібність правовідносин із вказаними справами полягає в однакових: суб`єктах правовідносин (працівник органу державної влади); правовому регулюванні (статті 235, 236 КЗпП України, Порядок № 100); умовах застосування (приписів пункту 10 Порядок № 100, виключеного Постановою № 1213).
29. Оскільки підвищення посадових окладів відбулося після звільнення ОСОБА_1, то відповідно до Порядку № 100 розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи, тобто за серпень-вересень 2014 року, а тому здійснення розрахунку середнього заробітку з урахуванням підвищення посадових окладів, встановлених постановами Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" та коефіцієнту, визначеного згідно з пунктом 10 Порядку № 100, який на момент розгляду справи втратив чинність, є необґрунтованим.
30. Також касатор звертав увагу на те, що суди у справі № 826/18229/14 вирішували питання щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виходячи з дати ухвалення рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді, у той час як у справі № 140/14364/21 розглядається питання щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, що є мірою відповідальності роботодавця, а не оплатою праці за виконану роботу, а тому здійснення судами розрахунку середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду з урахуванням коефіцієнтів підвищення посадових окладів є безпідставним, оскільки у такому випадку сума стягнення розраховується відповідно до вимог пункту 2 розділу ІІ Порядку № 100 і лише з урахуванням вимог чинного законодавства, які діяли на дату розгляду справи (частина третя статті 3 КАС України).
31. Враховуючи, що позивач з 24 жовтня 2014 року по 28 травня 2020 року не перебував у трудових відносинах з прокуратурою Рівненської області (Рівненською обласною прокуратурою), атестацію не проходив, заробітну плату, що передувала звільненню, отримував у серпні-вересні 2014 року, а отже для розрахунку середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду слід застосовувати розмір середньоденної заробітної плати 755,17 грн відповідно до довідки прокуратури Рівненської області від 07 листопада 2019 року № 18-281вих.19. Висновок суду апеляційної інстанції про існування підстав для застосування коефіцієнту підвищення посадових окладів прокурорів при розрахунку ОСОБА_1 спірного середнього заробітку є хибним.
32. Також звертав увагу на допущене судом порушення процесуальних норм та помилковість розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з огляду на посаду, яку займає позивач.
33. Позивач не скористався правом надіслати відзив на касаційні скарги.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
34. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.
35. Касаційні провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
36. Спірні правовідносини між сторонами склались з приводу затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, яке підлягає оплаті в розмірі середнього заробітку за час такої затримки.
37. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
38. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
39. Згідно з частинами другою, третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
40. Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.