ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2024 року
м. Київ
справа № 160/10420/20
адміністративне провадження № К/990/15429/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "АВК" м. Дніпро" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2021, ухвалене у складі головуючого судді Єфанової О.В., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021, прийняту у складі колегії суддів: Шлай А.В. (головуючий), Прокопчук Т.С., Кругового О.О.
І. Суть спору
1. Приватне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Кондитерська фабрика "АВК" м.Дніпро" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
a. №0006210506 від 20.03.2020 року про нарахування 941 166,99 грн. в якості пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язання та штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства та
b. №0006200506 від 20.03.2020 року про нарахування 1700,00 грн. в якості пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язання та штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства,
c. №0006530504 від 25.03.2020 року про нарахування 7 830 025,50 грн. податку на прибуток,
d. №0006520504 від 25.03.2020 року про нарахування 356 451,25 грн. податку на додану вартість,
e. №0006510504 від 25.03.2020 року про зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість на 120 177,00 грн., які були прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі акту позапланової виїзної перевірки від 18.03.2020 року №14109/04-36-05-04/00373882 у повному обсязі.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, вважає, що податкові повідомлення-рішення, винесені за результатами перевірки, є безпідставним та суперечить діючому податковому законодавству, а тому підлягають скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що у період з 16 грудня 2020 року по 29 січня 2020 року на підставі Наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 28.11.2019 року №1480-п проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ "Кондитерська фабрика "АВК" м.Дніпро".
4. 05.02.2020 року ПАТ "Кондитерська фабрика "АВК" м.Дніпро" отримано акт ГУ ДПС у Дніпропетровській області Про результати документальної планової виїзної перевірки ПАТ "Кондитерська фабрика "АВК" м.Дніпро" від 05.02.2020 року №6095/04-36-05-04/00373882.
5. 18.02.2020 року ПАТ "Кондитерська фабрика "АВК" м.Дніпро" подано до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення №01/206 від 18.02.2020р. на вказаний акт перевірки.
6. Листом від 27.02.2020 за № 21003/10/04-36-05-04, який було отримано підприємством 02.03.2020 року, ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомило ПАТ "Кондитерська фабрика "АВК" м.Дніпро", що з метою забезпечення об`єктивного розгляду питань, викладених в запереченнях на висновки акту перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідно до п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України прийнято рішення про призначення з 04.03.2020 року документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Кондитерська фабрика "АВК" м.Дніпро" з питань, що стали предметом оскарження.
7. У період з 04 березня 2020 року тривалістю 5 робочих днів на підставі Наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 28.02.2020 року №964-п було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Кондитерська фабрика "АВК" м.Дніпро".
8. 30.03.2020 року ПАТ "Кондитерська фабрика "АВК" м.Дніпро" отримано акт ГУ ДПС у Дніпропетровській області Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Кондитерська фабрика "АВК" м.Дніпро" від 18.03.2020 року №14109/04-36-05-04/00373882. За штриховим ідентифікатором поштового відправлення 4910109625176 вбачається, що акт направлявся через пошту та відправлення прийняте на поштове відділення двічі 18.03.20202 року та 27.03.2020 року.
9. 30.03.2020 року ПАТ "Кондитерська фабрика "АВК" м.Дніпро" також отримано відповідь від 20.03.2020 року №30121/10/04-36-05-04 про результати розгляду первинних заперечень на акт планової перевірки від 05.02.2020 року. №6095/04-36-05-04/00373882 разом з двома податковими повідомленнями-рішеннями №0006210506 від 20.03.2020 року про нарахування 941166, 99 грн. в якості пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язання та штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства та №0006200506 від 20.03.2020 року про нарахування 1700,00 грн. в якості пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язання та штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства, які прийняті на підставі акту позапланової виїзної перевірки від 18.03.2020 року №14109/04-36-05-04/00373882.
10. Також, 30.03.2020 року ПАТ "Кондитерська фабрика "АВК" м.Дніпро" отримано інше поштове відправлення з податковими повідомленнями рішеннями №0006480504 від 25.03.2020 року про нарахування 510,00 грн. в якості штрафу за несплату податку на нерухоме майно, №0006490504 від 25.03.2020 року про нарахування 2530,59 грн. податку на нерухоме майно, №0006530504 від 25.03.2020 року про нарахування 7830025,50 грн. податку на прибуток, №0006520504 від 25.03.2020 року про нарахування 356451,25 грн. податку на додану вартість, №0006510504 від 25.03.2020 року про зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість на 120177,00 грн., які були прийняті на підставі акту позапланової виїзної перевірки від 18.03.2020 року №14109/04-36-05-04/00373882.
11. ПАТ "Кондитерська фабрика "АВК" м.Дніпро" не погодилось із висновками Акту перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 18.03.2020 року №14109/04-36-05-04/00373882 та подано до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення на зазначений акт (від 13.04.2020 року №51844/10).
12. У відповідь на зазначені заперечення до акта ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 18.03.2020 року №14109/04-36-05-04/00373882 отримано лист відповідь №39033/04-36-05-04 від 17.04.2020 року, а також було отримано відповідь від 20.03.2020 року №30121/10/04-36-05-04 про результати розгляду первинних заперечень на акт планової перевірки від 05.02.2020 року. №6095/04-36-05-04/00373882, тобто заперечення на акт позапланової виїзної перевірки від 18.03.2020 року №14109/04-36-05- 04/00373882 розглянуто не було.
13. 30.05.2020 року ПАТ "Кондитерська фабрика "АВК" м.Дніпро" подано до Державної податкової служби України скаргу №01/308 від 29.05.2020 року на податкові повідомлення-рішення прийняті ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки від 18.03.2020 року №14109/04-36-05-04/00373882 разом із клопотанням про розгляд скарги у присутності представника ПАТ "Кондитерська фабрика "АВК" м.Дніпро".
14. 25.06.2020 року ПАТ "Кондитерська фабрика "АВК" м.Дніпро" отримало від Державної податкової служби України Рішення про продовження строку розгляду скарги від 22.06.2020 року №19791/6/99-00-06-02-01-06 яким було повідомлено про продовження терміну розгляду скарги до 01.08.2020 року включно та повідомлено про припинення проведення прийомів.
15. 03.08.2020 року ПАТ "Кондитерська фабрика "АВК" м.Дніпро" отримано Рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 31.07.2020 року №24339/6/09-00-06-02-01-06, яким було залишено без змін ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 20.03.2020 року №0006210506, №00062000506, від 25.03.2020 року №0006530504, №0006520504, №0006510504, а скаргу без задоволення.
16. Згідно Акту перевірки податковим органом встановлено порушення ПАТ "Кондитерська фабрика "АВК" м.Дніпро" пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток, всього в сумі заниження 5220017,00 грн., в т.ч. заниження в сумі 6708292,00 грн. та його завищення в сумі 1488275,00 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення №0006530504 від 25.03.2020 року про нарахування 7830025,50 грн. з яких 5220017,00 грн. донараховано податку на прибуток та 2610008,50 грн. штрафні санкції.
17. Також, в Акті перевірки податковим органом встановлено, що ПРАТ "Кондитерська фабрика "АВК" м.Дніпро":
18. не включило до складу інших фінансових доходів Звіту про фінансові результати суму фінансового доходу від дисконтування кредиторської заборгованості у розмірі 37713800,00 грн., в тому числі за 3 квартал 2017 року у сумі 37713800,00 грн.;
19. до складу витрат Звіту про фінансові результати підприємством не включено фінансові витрати (амортизація дисконту) на загальну суму 10658249,00 грн. (в одиницях податкової звітності).
20. В Акті перевірки податковий орган зазначає, що підставою для дисконтування є національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання, 13 Фінансові інструменти, 12 Фінансові інвестиції, 28 Зменшення корисності активів. Зазначено, що на дату виникнення кредиторської заборгованості підприємство мало визначити теперішню (справедливу) вартість свого зобов`язання. Сума дисконту (різниця між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання), на думку податкового органу, мала бути включена підприємством до доходу у момент виникнення зобов`язання і до витрат у процесі амортизації такого дисконту протягом строку користування активом.
21. Крім того, у Акті перевірки податковий орган безпідставно зазначив, що операцію дисконтування необхідно здійснювати за формулою РV=FV/(1+і)n, де: FV - майбутня вартість; РV - теперішня вартість; і - ставка дисконтування (середня річна облікова ставка рефінансування НБУ); n - строк (число періодів).
22. Також, відповідно до Акту перевірки податковим органом до спірних правовідносин також застосовані Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 Фінансові інвестиції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 № 91 в частині оцінки та відображенні в бухгалтерському обліку фінансових інвестицій, та п. 11 і 14 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 Зменшення корисності активів (далі - П(С)БО 28), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2004 № 817, в частині визначення формули дисконтування заборгованості за векселями.
23. Не погоджуючись із указаним податковими повідомленнями - рішеннями, уважаючи їх протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
24. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 25.03.2021 позов задовольнив.
25. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, здійснивши перевірку обставин, викладених в акті податкової перевірки, застосувавши норми матеріального права, дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.
26. Цей суд виходив із того, що оскільки національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань, а також органами, на які покладено регулювання питань методології бухгалтерського обліку, відсутні будь-які роз`яснення з боку контролюючих органів або практика такого дисконтування, Позивач, як особа, облік якої не базується на міжнародних стандартах фінансової звітності, не зобов`язаний був визначати методологію оцінки фінансових зобов`язань самостійно.
27. Щодо реальності господарської операції між позивачем та ТОВ "Клінстрой" цей суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, встановлено наявність зв`язку між фактом придбання товарів з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання цих товарів у господарській діяльності позивача.
28. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 16.11.2021 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
29. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їх рішення, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
30. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
31. У відзиві на касаційну скаргу представник позивача вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
V. Оцінка Верховного Суду
32. Відповідно до обставин справи спірним у цій справі є, зокрема, питання дотримання товариством Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку щодо дисконтування кредиторської заборгованості, обліку короткострокових та довгострокових фінансових зобов`язань.
33. Так, контролюючий орган вказує на те, що товариство не включило до складу інших фінансових доходів Звіту про фінансові результати суму фінансового доходу від дисконтування кредиторської заборгованості, а також не включило до складу витрат Звіту про фінансові результати підприємством фінансові витрати (амортизація дисконту).
34. Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування для цілей податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
35. Відповідно до підпункту 14.1.267 пункту 14.1 статті 14 ПК України позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов`язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.
36. Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам; міжнародні стандарти фінансової звітності - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності.
37. Відповідно до частини третьої статті 12-1 Закону № 996-XIV підприємства (крім публічних акціонерних товариств, банків, страховиків, а також підприємств, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України), самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.
38. Відповідно до пункту 6 П(С)БО 11 "Зобов`язання" зобов`язання поділяються на: довгострокові; поточні; непередбачені зобов`язання; доходи майбутніх періодів.
39. Зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду (пункт 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання").
40. Відповідно до абзаців першого та восьмого пункту 4 П(С)БО 11 "Зобов`язання" довгострокові зобов`язання - всі зобов`язання, які не є поточними зобов`язаннями, а поточні зобов`язання - зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.
41. Пунктом 7 П(С)БО 11 "Зобов`язання" передбачено, що до довгострокових зобов`язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові зобов`язання; відстрочені податкові зобов`язання; довгострокові забезпечення.
42. Відповідно до пунктів 11, 12 П(С)БО 11 "Зобов`язання" поточні зобов`язання включають: короткострокові кредити банків; поточну кредиторську заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями, за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом, у тому числі з податку на прибуток, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків; короткострокові векселі видані; поточні забезпечення; інші поточні зобов`язання.
43. Поточні зобов`язання відображаються в балансі за сумою погашення.
44. За визначенням в абзаці дев`ятому пункту 4 цього ж П(С)БО сума погашення - не дисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
45. Відповідно до пункту 10 П(С)БО 11 "Зобов`язання" довгострокові зобов`язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов`язання.
46. Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства (абзац десятий пункту 4 П(С)БО 11 "Зобов`язання").
47. Відповідно до пункту 4 П(С)БО 13 "Фінансові інструменти" фінансовий актив - це: а) грошові кошти та їх еквіваленти; б) контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства; в) контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах; г) інструмент власного капіталу іншого підприємства.
48. Фінансові інвестиції - активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.
49. Фінансове зобов`язання - контрактне зобов`язання: а) передати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому підприємству; б) обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно невигідних умовах.
50. Фінансовий інструмент - контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов`язання або інструмента власного капіталу в іншого.
51. Фінансовий актив або фінансове зобов`язання відображається у балансі, якщо підприємство є стороною-укладачем угоди щодо фінансового інструмента (пункт 10 П(С)БО 13 "Фінансові інструменти").
52. Фінансові інструменти первісно оцінюють та відображають за їх фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості активів, зобов`язань або інструментів власного капіталу, наданих або отриманих в обмін на відповідний фінансовий інструмент, і витрат, які безпосередньо пов`язані з придбанням або вибуттям фінансового інструмента (комісійні, обов`язкові збори та платежі при передачі цінних паперів тощо) (пункт 29 П(С)БО 13 "Фінансові інструменти").
53. Відповідно до пункту 31 П(С)БО 13 "Фінансові інструменти" на кожну наступну після визнання дату балансу фінансові зобов`язання оцінюються за амортизованою собівартістю, крім фінансових зобов`язань, призначених для перепродажу, і зобов`язань за похідними фінансовими інструментами.
54. З аналізу зазначених норм законодавства висновується, що правила дисконтування із включенням суми дисконту до інших доходів поширюються на довгострокові зобов`язання. Оцінка зобов`язань за теперішньою вартістю (дисконтованою сумою майбутніх платежів) вимагається лише за наявності наступних умов: зобов`язання повинні бути довгостроковими; на них мають нараховуватися проценти.
55. Суди попередніх інстанцій установили, що під час податкової перевірки не встановлена обставина нарахування процентів на простий вексель АА №2737873, що виключає обов`язок боржника визначити на дату виникнення кредиторської заборгованості теперішню (справедливу) вартість зобов`язання, як того вимагає контролюючий орган ( акт. 6 Акт перевірки, т. 1 а.с.30).
56. Окрім цього, національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань, тоді як така методологія визначена Міжнародними стандартами фінансової звітності.
57. У цьому випадку, зі змісту акта перевірки вбачається, що контролюючим органом здійснено дисконтування за формулою, що встановлено Міжнародним стандартом фінансової звітності.
58. Однак, слід ураховувати, що частиною третьою статті 12-1 Закону № 996-ХІV встановлено, що підприємства, крім тих, що зазначені в частині другій цієї статті, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності. Тобто, позивач, як особа, бухгалтерський облік якої базується на національних стандартах (положеннях) бухгалтерського обліку, а не на міжнародних стандартах фінансової звітності, з урахуванням того, що національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань, не зобов`язаний визначати таку методологію оцінки фінансових зобов`язань самостійно. В свою чергу, контролюючий орган не має права визначати цю методику та давати вказівки такому платнику податків (який керується виключно національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку) щодо методики, про що було зазначено у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі №160/6203/20.
59. Таким чином, визначення національних стандартів не дозволяє застосувати міжнародні стандарти обліку у разі відсутності методів ведення обліку в національних стандартах. Тому позиція контролюючого органу щодо посилання на міжнародні стандарти у разі, коли підприємство здійснює облік за національними стандартами, є неправомірною та не відповідає положенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
60. Отже, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що застосований відповідачем розрахунок за формулою дисконтування заборгованості позивача є неправомірним, оскільки ґрунтується на нормах міжнародного стандарту фінансового обліку, в той час як позивач застосовує національне положення бухгалтерського обліку.
61. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 04 січня 2023 року у справі № 640/10524/20 та від 26 липня 2023 року № 640/15028/19.
62. У Акті перевірки відповідач також посилається на нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Клінстрой" по отриманню послуг клінінгового обслуговування складів у зв`язку із відсутністю факту (джерел) їх законного надходження у попередніх ланках постачання.
63. Відповідач вказує, що ним установлено відсутність у ТОВ "Клінстрой" складських приміщень, виробничих фондів, значних трудових ресурсів, достатніх витрат на ведення господарської діяльності.
64. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
65. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.