постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
22 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 127/4597/21
провадження № 51-3658км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
особи, провадження щодо якої закрито ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 02 березня 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 03 квітня 2023 року в кримінальному провадженні № 32020020000000036 за обвинуваченням ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, усіх у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 204, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 204 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
02 березня 2023 року в підготовчому судовому засіданні Вінницький міський суд Вінницької області задовольнив клопотання захисника ОСОБА_5 та прийняв ухвалу про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
При перегляді цього рішення за апеляційною скаргою прокурора Вінницький апеляційний суд ухвалою від 03 квітня 2023 року залишив його без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі процесуальний керівник у кримінальному провадженні прокурор ОСОБА_11 просить скасувати вказані судові рішення через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що відповідно до статей 9, 10, 21, 36 КПК прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва наділений повноваженнями подавати до слідчого судді клопотання про продовження строку досудового розслідування в кримінальному провадженні, а тому висновок суду першої інстанції в ухвалі про те, що клопотання про продовження строку досудового розслідування у цьому провадженні було подано до слідчого судді неуповноваженою особою є безпідставним.
Також вважає недоречним посилання судів першої та апеляційної інстанцій у судових рішеннях на практику Верховного Суду у справах № 991/65616/20 та № 712/6375/18.
Стверджує, що допущені судом першої інстанції порушення залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції при розгляді його апеляційної скарги.
З урахуванням зазначеного прокурор вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені без додержання вимог статей 370, 372, 419 КПК і підлягають скасуванню.
У поданих письмових запереченнях на касаційну скаргу захисник ОСОБА_5 просить Верховний Суд залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Позиція учасників в суді касаційної інстанції
У судовому засіданні прокурор підтримала вимоги касаційної скарги.
ОСОБА_6 та його захисник заперечили проти касаційної скарги прокурора і просили залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без зміни.
Інші учасники про розгляд справи у суді касаційної інстанції були повідомлені, однак в судове засідання не прибули. Захисник ОСОБА_12 у письмовій заяві просив проводити касаційний розгляд без його участі та без участі його підзахисних - ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Мотиви Суду
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали судового провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.
За правилами ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є таке порушення вимог цього Кодексу, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалено компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У цій справі суди першої та апеляційної інстанцій таких вимог не дотрималися.
Ухвалюючи рішення про закриття кримінального провадження через закінчення строку досудового розслідування суд першої інстанції послався на те, що 02 жовтня та 01 грудня 2020 року строк досудового розслідування у справі був продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора, який відповідно до положень ст. 294 КПК не був уповноважений звертатися з таким клопотанням, а тому цей строк закінчився 03 жовтня 2020 року і більше у визначеному законом порядку не продовжувався. Отже обвинувальний акт у кримінальному провадженні надійшов до суду 22 лютого 2021 року вже після закінчення цього строку.
Відповідно до положень ст. 2 КПК завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За приписами п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта.
Положеннями ст. 28 КПК визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор. Кожен має право щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрито.
Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.