ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 357/1559/22
провадження № 61-16351св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", в інтересах якого діє адвокат Штронда Антон Михайлович, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2023 року, додаткове рішення цього ж суду від 16 червня 2023 року у складі судді Орєхова О. І., постанову Київського апеляційного суду від 05 жовтня
2023 рокута додаткову постанову цього суду від 23 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Гуля В. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк) про захист прав споживачів та повернення депозитного вкладу.
Позов мотивовано тим, що 09 січня 2013 року між ним та АТ КБ "Приватбанк" укладено депозитний договір № SAMDN25000732037052, відповідно до умов якого позивачем було розміщено депозитний вклад у розмірі 9 950,08 євро під 8% річних, строком на 366 днів.
13 січня 2014 року договір № SAMDN25000732037052 від 09 січня 2013 року розірвано, а кошти по даному депозитному договору було виплачено на картковий рахунок № НОМЕР_1 та перераховано банком на депозитний рахунок по депозитному договору № SAMDNWFD0070056674900, укладеному між сторонами 13 січня 2014 року.
Відповідно до умов депозитного договору № SAMDNWFD0070056674900 позивачем розміщено депозитний вклад "Стандарт" в сумі 10 881,62 євро під 8% річних на 366 днів, до 13 січня 2015 року, з помісячним нарахуванням процентів, який вважається укладеним з дня надходження коштів в банк та підлягає щорічній пролонгації за умови відсутності заяви вкладника про його розірвання.
Вказував, що 11 січня 2022 року звернувся до відповідача із заявою про повернення вкладу, проте суму вкладу не отримав, як не отримав і відсотки за весь час користування коштами.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з АТ КБ "Приватбанк" на свою користь 17 211,87 євро за депозитним договором від 13 січня 2014 року
№ SAMDNWFD0070056674900, з яких: 10 881,62 євро - тіло вкладу, 5 181,62 євро проценти, 778,11 євро - 3% річних на суму вкладу та 370,52 євро - 3% річних на суму процентів.
Короткий зміст судових рішень першої інстанції
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області
від 31 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 суму вкладу за депозитним договором від 13 січня 2014 року № SAMDNWFD0070056674900 у розмірі 10 881,62 євро, суму нарахованих відсотків у розмірі 5 181,62 євро, 3% річних на суму вкладу у розмірі 778,11 євро та 3% річних на суму процентів у розмірі 370,52 євро, загалом 17 211,87 євро. Стягнуто з АТ КБ "Приватбанк" на користь держави судовий збір у розмірі 6 760,82 грн.
Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2023 року стягнуто з АТ КБ "Приватбанк" на користь
ОСОБА_1 судові витрати, понесені на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Судові рішення першої інстанції мотивовані тим, що відповідач не виконує вимоги вкладника, не повертає позивачу належні йому кошти разом із нарахованими процентами, а тому слід стягнути з банку на користь позивача суму вкладу, нараховані на неї проценти, а також три проценти річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив із того, що заявлений позивачем розмір таких витрат
30 000 грн не є співмірним із складністю справи, фактичним обсягом часу, який міг би витратити адвокат на виконання відповідних робіт або надання послуг, обсягом виконаних робіт та наданих послуг, що були дійсно необхідними та пов`язаними з розглядом справи, а тому дійшов висновку про їх зменшення до 15 000 грн.
Короткий зміст судових рішень апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" залишено без задоволення, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня
2023 року та додаткове рішення цього ж суду від 16 червня 2023 року - без змін.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з АТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, у розмірі
10 000,00 грн.
Судові рішення апеляційної інстанції мотивовані тим, що відповідач не виконав вимоги договору вкладу, не повернув належні позивачу кошти, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором вкладу у заявленому позивачем розмірі. Також суд апеляційної інстанції погодився із розміром витрат на правову допомогу, який визначив суд першої інстанції, зазначивши, що такий розмір відповідає обсягу наданих адвокатом послуг.
При цьому суд апеляційної інстанції стягнув з банку на користь позивача понесені останнім витрати на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у повному обсязі, оскільки вважав, що такі витрати є доведеними та співмірними зі складністю справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційних скаргах АТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати зазначені вище судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, щосуди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що 17 листопада 2014 року АТ КБ "ПриватБанк" та
ТОВ "ФК "Фінілон" уклали договір про переведення боргу, зокрема за укладеним з позивачем договором вкладу, а тому новим боржником за цим договором є фінансова компанія, а не банк, із позовом до якої позивач не звертався, а тому суди мали б відмовити у задоволенні позову у зв`язку з неналежним суб`єктним складом учасників справи. Зазначає, що суди помилково стягнули три проценти річних нарахованих на проценти, оскільки такі нараховуються на тіло вкладу. Зазначає, що суд першої інстанції неправильно визначив розмір судового збору, оскільки на момент подання позову позивач повинен був сплатити 5 532, 22 грн, виходячи із 1% від ціни позову на день його подання, однак суд вважав, що такий становить 6 780, 82 грн, з огляду на зміну курсу валют на дату ухвалення судового рішення. Вважає, що чинним законодавством не передбачено право суду здійснювати коригування розміру судового збору відповідно до валютних коливань, дати ухвалення судового рішення та встановлює виключно один факт відповідно до якого здійснюється таких обрахунок - дата звернення до суду з позовом.
Зазначає, що розмір стягнутих судами попередніх інстанцій витрат на правову допомогу є недоведеним, неспівмірним із складністю справи та не відповідає обсягу наданих адвокатом послуг.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня
2023 року, додаткове рішення цього ж суду від 16 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2024 року прийнято до провадження касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
09 січня 2013 року між ОСОБА_1 та АТ КБ "Приватбанк" укладено депозитний договір № SAMDN25000732037052, відповідно до умов якого позивачем було розміщено депозитний вклад у розмірі 9 950,08 євро під 8% річних, строком на 366 днів.
На підтвердження внесення вкладу на рахунок у розмірі 9 950,08 євро, позивачем додано до позовної заяви квитанцію, видану АТ КБ "Приватбанк".
У подальшому договір від 09 січня 2013 року № SAMDN25000732037052 розірвано, а кошти по даному депозитному договору виплачено на картковий рахунок № НОМЕР_1 та перераховано банком на депозитний рахунок по депозитному договору №SAMDNWFD0070056674900, укладеному 13 січня 2014 року між ОСОБА_1 та АТ КБ "Приватбанк".
Відповідно до умов депозитного договору №SAMDNWFD0070056674900, ОСОБА_1 було розміщено депозитний вклад "Стандарт" в сумі 10 881,62 євро під 8% річних на 366 днів, до 13 січня 2015 року, з помісячним нарахуванням процентів, який вважається укладеним з дня надходження коштів в банк та підлягає щорічній пролонгації за умови відсутності заяви вкладника про його розірвання.
Вказане підтверджується і наданою з боку АТ КБ "Приватбанк" випискою.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат Романченко О. М. 26 грудня
2019 року звертався до АТ КБ "Приватбанк" із заявою про дострокове повернення депозитного вкладу та відмову від автоматичного продовження депозитного вкладу, яка була отримана АТ КБ "Приватбанк" 28 грудня
2019 року, про що свідчить відповідний штамп банку.
11 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "Приватбанк" із заявою про відмову від автоматичного продовження депозитного вкладу та просив належні йому грошові кошти перерахувати на його рахунок, який додавався.
Матеріали справи не містять відповіді АТ КБ "Приватбанк" на таке звернення.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до положень статей 526, 530, 598, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
За змістом частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (стаття 1060 ЦК України).
Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (стаття 1061 ЦК України).