ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 918/323/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Вронська Г.О., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю.А.,
представників учасників справи:
прокуратури - Гриненко А.Є.,
позивача - не з`явився,
відповідача - Мельник О.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"
на рішення Господарського суду Рівненської області
у складі судді Андрійчук О.В.
від 29.05.2023 та
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Бучинська Г.Б., Василишин А.Р., Філіпова Т.Л.
від 02.08.2023
за позовом Керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 12 067,34 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2023 року Керівник Сарненської окружної прокуратури, виступаючи в інтересах держави в особі Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", в якому просив суд визнати недійсними додаткову угоду № 2 від 07.10.2022, додаткову угоду № 3 від 10.10.2022, додаткову угоду № 4 від 11.10.2022 до договору на постачання електричної енергії № 13118-ВЦ від 31.08.2022, які укладені між Березівською сільською радою Сарненського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", а також стягнути кошти у розмірі 12 067,34 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорювані додаткові угоди до договору на постачання електричної енергії № 13118-ВЦ від 31.08.2022 укладені з порушенням вимог законодавства та є недійсними з огляду на те, що Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Під час укладання оспорюваних додаткових угод сторонами не дотримано вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10% від ціни, зазначеної в договорі, що призвело до зайвого витрачання бюджетних коштів. Внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання оспорюваних додаткових угод з порушенням законодавства, мала місце переплата коштів у розмірі 12 067,34 грн, які підлягають стягненню в судовому порядку.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
31 серпня 2022 року між Березівською сільською радою Сарненського району Рівненської області (надалі - Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (надалі - Постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії № 13118-ВЦ (надалі - Договір), за умовами пункту 2.1 якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість фактично спожитої (використаної) електричної енергії.
Згідно з пунктом 5.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що зазначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до Договору.
Відповідно до пункту 1 додатку № 2 до Договору ціна на електричну енергію становить 3,457917 грн/кВт*год без ПДВ. Вказана ціна визначається за наведеною в додатку формулою, в яку включаються такі складові: закупівельна ціна електричної енергії Постачальником для Споживача на ринках електричної енергії за розрахунковий період грн/кВт*год; ціна на послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії Споживачу грн/кВт*год; тариф на послугу з передачі.
Пунктом 13.8 Договору передбачено, що умови Договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Зміна ціни за одиницю товару електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України". Такими підтвердженнями можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу на перед", (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) та інші показники, які склалися у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні "ОЕС України" та оприлюднені на офіційному сайті ДП "Оператор ринку" за адресою в мережі Інтернет https:www.oree.com.ua - згідно з частиною шостою статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії". У якості документального підтвердження даних сторонами визнаються, зокрема, роздруківки з вебсайту звітів про результати роботи РДН/ВДР та про діяльність ОР за відповідний календарний місяць, які оприлюднюються відповідно до законодавства ДП "Оператор ринку" https:www.oree.com.ua - або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін та товари, визначати зміни ціни на ринку.
16 вересня 2022 року Постачальник звернувся до Споживача з листом № 2499/44, в якому повідомив про те, що за даними з офіційного вебсайту ДП "Оператор ринку" відбулося зростання ціни електричної енергії "на ринку на добу наперед" та внутрішньому ринку (РДН/ВДР) на 13,35% у серпні 2022 року у порівнянні з липнем 2022 року (з 2 640,45 грн до 2 993,06 грн), у зв`язку з чим запропоновано внести зміни до Договору в частині зміни вартості електроенергії та долучено проект додаткової угоди до Договору.
07 жовтня 2022 року між Березівською сільською радою Сарненського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" укладено додаткову угоду №2 до Договору, за пунктами 1, 3 якої визначено ціну за одиницю товару (кВт*год) у розмірі 3,76884 грн без ПДВ; вказана додаткова угода розповсюджує дію з 01 вересня 2022 року.
20 вересня 2022 року Постачальник звернувся до Споживача з листом № 2530/44, в якому повідомив про те, що за даними з офіційного вебсайту ДП "Оператор ринку" відбулося зростання ціни електричної енергії "на ринку на добу наперед" та внутрішньому ринку (РДН/ВДР) у вересні 2022 року у порівнянні з липнем 2022 року (з 2 640,45 грн до 2 993,06 грн), у зв`язку з чим запропоновано внести зміни до Договору в частині зміни вартості електроенергії та долучено проект додаткової угоди до Договору.
10 жовтня 2022 року між Березівською сільською радою Сарненського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" укладено додаткову угоду № 3 до Договору, за пунктами 1, 3 якої визначено ціну за одиницю товару (кВт*год) у розмірі 4,11081 грн без ПДВ; вказана додаткова угода розповсюджує дію з 11 вересня 2022 року.
20 вересня 2022 року Постачальник звернувся до Споживача з листом № 2531/44, в якому повідомив про те, що за даними з офіційного вебсайту ДП "Оператор ринку" відбулося зростання ціни електричної енергії "на ринку на добу наперед" та внутрішньому ринку (РДН/ВДР) у вересні 2022 року у порівнянні з серпнем 2022 року (з 2 640,45 грн до 2 993,06 грн), у зв`язку з чим запропоновано внести зміни до Договору в частині зміни вартості електроенергії та долучено проект додаткової угоди до Договору.
Також на підтвердження зростання вартості електричної енергії Постачальником надано висновок Рівненської торгово-промислової палати від 20.09.2022, відповідно до якого середньозважена ціна на електроенергію на РДН (ОЕС) у першій декаді вересня 2022 року збільшилася на 10,37% у порівнянні з серпнем 2022 року, а у другій декаді вересня 2022 року середньозважена ціна на електроенергію на РДН (ОЕС) збільшилася на 8,69% у порівнянні з першою декадою вересня 2022 року.
11 жовтня 2022 року між Березівською сільською радою Сарненського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" укладено додаткову угоду № 4 до Договору, за пунктами 1, 3 якої визначено ціну за одиницю товару (кВт*год) у розмірі 4,43081 грн без ПДВ; вказана додаткова угода розповсюджує дію з 21 вересня 2022 року.
Згідно з актами приймання-передавання товарної продукції від 12.09.2022 на суму 5 991,89 грн, від 11.10.2022 на суму 10 916,38 грн, від 11.11.2022 на суму 17 239,02 грн, від 12.12.2022 на суму 9 740,53 грн, від 27.12.2022 на суму 19 869,85 грн Постачальник передав, а Споживач прийняв 12 457 кВт год електроенергії на загальну суму 63 757,67 грн, у свою чергу, Споживач вартість переданої електроенергії оплатив у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученнями № 306 від 12.09.2022, № 326 від 11.10.2022, № 338 від 11.11.2022, № 352 від 12.12.2022, № 367 від 27.12.2022.
13 січня 2023 року між Березівською сільською радою Сарненського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" укладено додаткову угоду № 7 до Договору, за пунктом 1 якого сторони дійшли згоди припинити дію Договору за згодою сторін з 13.01.2023.
Між Березівською сільською радою Сарненського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" впродовж п`яти днів жовтня 2022 року укладено три додаткові угоди (від 07.10.2022, від 10.10.2022, 11.10.2022) до основного правочину, який набрав чинності 31 серпня 2022 року, за якими поступово збільшено вартість електричної енергії за вересень 2022 року (з 01.09.2022, 11.09.2022, 21.09.2022) на 28,3%, а саме: 3,457917 грн/кВт*год без ПДВ до 3,76884 грн/кВт*год без ПДВ, 4,11081 грн/кВт*год без ПДВ та 4,43801 грн/кВт*год без ПДВ відповідно. Тобто фактично перше збільшення ціни електричної енергії відбулося через дев`ять днів від дня укладення Договору, друге - через 11 днів, а третє - через 21 день.
Для першого збільшення ціни електричної енергії (за додатковою угодою № 2 від 07.10.2022) стали дані вебсайту ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ", згідно з якими відбулося зростання ціни електричної енергії у серпні місяці 2022 року у порівнянні з липнем 2022 року на РДН та внутрішньодобовому ринку ВДР. Водночас, укладення Договору відбувалося за переговорною процедурою, відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни, тобто відповідач погодив на дату вчинення правочину - 31.08.2022, відтак підстави для перегляду ціни могли виникнути вже після початку дії Договору, а не передувати моменту його укладення.
Щодо другого та третього перегляду вартості електричної енергії (за додатковою угодою № 3 від 10.10.2022 та за додатковою угодою № 4 від 11.10.2022), то зростання відбулося на 18,88% та 28,3% відповідно.
При укладанні протягом двох днів підряд додаткових угод № 3 та № 4 (10.10.2022 та 11.10.2022), сторонами здійснено формальний підхід щодо дотримання приписів стосовно не перевищення 10% одноразового збільшення та штучне "розбивання" однієї зміни ціни у процедурі закупівлі на дві додаткові угоди.
Під час дії Договору сторонами жодного разу не враховувалось зменшення середньозваженої ціни на електричну енергію та як наслідок не було укладено, виходячи з цього, жодної додаткової угоди щодо зміни ціни.
На підтвердження коливання ціни на електричну енергію Постачальник до своїх листів повинен був додати копії звітів про результати роботи РДН/ВДР та про діяльність ОР за відповідний календарний місяць.
Зважаючи на те, що Постачальник при визначанні наявності коливання ціни на електричну енергію використовував лише дані щодо середньозваженої ціни, порівняння таких цін є некоректним, та не може підтвердити реальне коливання ціни на електричну енергію.
Висновки Рівненської торгово-промислової палати та роздруківки з сайту ДП "Оператор ринку" за своїм змістом є лише документами довідково-інформаційного характеру і фактично дублюють дані з сайту ДП "Оператор ринку" та не містять точної інформації про коливання цін на електричну енергію станом як на момент звернення Постачальника з пропозиціями про внесення змін до Договору, так і на момент підписання оспорюваних додаткових угод. Жоден з наведених документів не містить будь-якої інформації про факт коливання цін на електричну енергію у порівнянні з датою укладення Договору та моментом звернення Постачальника з пропозиціями внести зміни до Договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару.
При зверненні до Споживача з пропозиціями підвищити ціну, Постачальник не обґрунтував, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання Договору за ціною, запропонованою Споживачу на тендері, не навів причини, через які виконання укладеного Договору стало для Постачальника вочевидь невигідним.
Одночасно Постачальник мав довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання Постачальником тендерної пропозиції). Таких доказів Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" не надано.
Відповідач не довів належними доказами виникнення у нього права змінити вартість електричної енергії, що поставляється ним за Договором, у зв`язку з коливанням цін на ринку.
Внаслідок виконання Споживачем своїх зобов`язань фінансового характеру за оспорюваними угодами Постачальником було надмірно отримано грошових коштів на загальну суму 12 067,34 грн, оскільки постачання електричної енергії Споживачу і його оплата мали здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного Договору, а саме, з розрахунку 3,457917 грн за 1 кВт*год.
Сарненською окружною прокуратурою листами від 11.01.2023 № 53/2-33вих-23, від 20.01.2023 № 53/2- 84вих-23 повідомлено Березівську сільську раду Сарненського району Рівненської області про встановлені порушення вимог чинного законодавства, а також висловлено прохання про надання інформації з приводу того, чи вживатиме сільська рада заходи до усунення порушень.
Однак, за змістом листів Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області № 2/18-39 від 18.01.2023 та № 2/18-53 від 01.02.2023 заходи до усунення порушень радою не вживалися.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 29.05.2023 у справі № 918/323/23, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.08.2023, позов задоволено у повному обсязі.
Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанцій мотивовано тим, що:
- перемога в процедурі закупівлі (закупівля за кошти місцевого бюджету) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10% у спосіб укладення оспорюваних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції відповідачем у тендері з метою перемоги;
- із фактичних обставин справи встановлено відсутність доказів зміни вартості електричної енергії у зв`язку з коливанням цін на ринку; неправомірність перегляду ціни в бік збільшення на підставі даних, які передували укладенню договору про закупівлю та проведенню переговорів щодо ціни; підвищення ціни на 28,3% шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод, що є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, що призвела до нівелювання результатів відкритих торгів;
- внаслідок виконання позивачем своїх зобов`язань фінансового характеру за оспорюваними угодами відповідачем було надмірно отримано грошові кошти на загальну суму 12 067,34 грн, яка становить вартість електричної енергії, яка не була поставлена споживачу. Відтак постачання електричної енергії споживачу і його оплата мали здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору, а саме, з розрахунку 3,457917 грн за 1 кВт*год. Відповідно кошти у сумі 12 067,34 грн отримані відповідачем за товар, який не був поставлений споживачу, а відтак підлягають стягненню у судовому порядку.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 29.05.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 у даній справі, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
З посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник вказує на те, що при ухваленні оспорюваних рішень, судами першої та апеляційної інстанції при визначенні повноважень прокурора щодо представництва інтересів держави в особі Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області, неправильно застосовано норми матеріального права, що полягало в незастосуванні закону, який підлягав застосуванню, зокрема, судами першої та апеляційної інстанції не було застосовано частину 4 статті 7, частини 1, 6 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", статтю 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", пункт 1, підпункти 3, 4, 9 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, та на порушення приписів частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України не враховано висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17, у постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, що саме Держаудитслужба здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень; висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18, від 26.06.2019 у справі № 924/1256/17, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 13.04.2021 у справі № 906/756/20, від 15.04.2021 у справі № 905/1529/20, від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19, від 01.02.2023 у справі № 924/996/21, що саме Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель.
Також скаржник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не вірно надано оцінку пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо збільшення ціни за одиницю товару на десять відсотків, як максимальний ліміт (висновки щодо можливості неодноразового збільшення ціни за одиницю товару, сума яких перевищує 10% викладені у постановах від 05.07.2021 у справі № 826/11063/17 та від 05.04.2023 у справі № 420/17618/21).
Скаржник також зазначає й про те, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено та не надано належної оцінки порядку зміни ціни постачання електричної енергії, не досліджено додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару, факт коливання ціни, тощо. Фактично суди ухилилися від дослідження усіх обставин справи з метою всебічного та об`єктивного розгляду справи та надали лише перевагу доводам прокуратури, що є грубим порушенням статті 86 Господарського процесуального кодексу України.
У відзиві на касаційну скаргу Керівник Сарненської окружної прокуратури заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
5. Позиція Верховного Суду
Імперативними приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Як зазначалось вище, вважаючи, що додаткові угоди № 2 від 07.10.2022, № 3 від 10.10.2022, № 4 від 11.10.2022 до Договору, укладено з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", Керівник Сарненської окружної прокуратури, виступаючи в інтересах держави в особі Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області звернувся з даним позовом.
Здійснюючи, в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідача, перегляд оскаржуваних судових рішень, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх скасування, з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частини 3, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
У положеннях частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та №922/1830/19).
Тобто під час розгляду справи в суді фактично стороною у спорі є держава, навіть якщо прокурор визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.
Разом з тим, згідно з частиною 4 статті 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Водночас невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.