Постанова
Іменем України
29 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 335/5277/15
провадження № 51-4581км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанцій, на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 10 травня 2023 року в кримінальному провадженні № 12015080010000025 за обвинуваченням
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя
АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 грудня 2021 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191 КК України, та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік із позбавленням права обіймати керівні посади на комунальних і державних підприємствах на строк 1 рік.
2. На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_7 звільнено від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
3. Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь КП "Центр управління інформаційними технологіями" матеріальну шкоду в розмірі 118 943,16 грн.
4. Оскарженою ухвалою Запорізького апеляційного суду від 10 травня
2023 року вищевказаний вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_7 скасовано. Провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284, ст. 417 КПК України у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.191 КК України.
5. Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі КП "Центр управління інформаційними технологіями" (код ЄДРПОУ 13620112) до ОСОБА_7 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 118 943,16 грн відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України постановлено залишити без розгляду.
6. Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що він за обставин, детально наведених в ухвалі апеляційного суду, в період часу з 01 квітня 2013 року по 31 березня 2014 рік, обіймаючи посаду директора КП "Центр управління інформаційними технологіями", пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, та будучи службовою особою, діючи умисно, всупереч вимогам чинного законодавства, шляхом зловживання своїм службовим становищем, маючи доступ до розпорядження грошовими коштами підприємства та будучи заздалегідь ознайомленим із його фінансовим станом, при збиткових результатах роботи підприємства, підписав та видав накази щодо нарахування робітникам підприємства премій у розмірах, передбачених штатним розкладом, на підставі яких їм були зайво нараховані та сплачені премії, тим самим своїми діями вчинив розтрату грошових коштів КП "Центр управління інформаційними технологіями" на загальну суму 118 943,16 грн, чим завдав матеріальну шкоду підприємству, власником котрого є територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, на вказану суму.
7. Крім того, у той самий період часу та за тих самих обставин, ОСОБА_7, обіймаючи посаду директора КП "Центр управління інформаційними технологіями", являючись службовою особою, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи умисно, підписав та видав накази щодо нарахування робітникам підприємства премій у розмірах, передбачених штатним розкладом, на підставі яких йому як директору підприємства були зайво нараховані та сплачені премії, тим самим своїми діями вчинив привласнення грошових коштів КП "Центр управління інформаційними технологіями" на загальну суму 16 569,71 грн, чим завдав матеріальну шкоду підприємству, власником котрого є територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, на вказану суму.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
8. У касаційній скарзі прокурора порушується питання про скасування ухвали апеляційного суду стосовно ОСОБА_7 у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Прокурор стверджує, що апеляційний суд усупереч вимогам статей 9, 22, 350, 405 КПК України не створив необхідні умови для реалізації стороною обвинувачення її процесуальних прав. Порушуючи принцип змагальності, апеляційний суд позбавив прокурора можливості висловити думку з приводу клопотання сторони захисту про повторне дослідження доказів. Крім цього, задовольнивши вказане клопотання, повторно дослідив зазначені у ньому докази, однак, не дослідивши решту доказів обвинувачення, усупереч вимогам ст. 23 КПК України надав їм іншу оцінку, відмінну від їх оцінки судом першої інстанції. Внаслідок цього апеляційний суд, на переконання прокурора, дійшов необґрунтованих висновків про відсутність в діях ОСОБА_7 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення.
9. Зокрема прокурор не погоджується з висновками апеляційного суду про те, що очолюване ОСОБА_7 підприємство не було збитковим в інкримінованому періоді, нарахування премій працівникам підприємства було обов`язковим, а корисливі мотив і мета в діях ОСОБА_7 відсутні. Також вважає, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано відхилено показання свідка ОСОБА_8, отримані в порядку ст. 225 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
10. У засіданні суду касаційної інстанції прокурор підтримав касаційну скаргу.
11. Захисник заперечив проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Мотиви Суду
12. Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
13. За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
14. Згідно із ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.