ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2024 року
м. Київ
справа № 201/8276/23
провадження № 61-207св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
заявниця - ОСОБА_1,
заінтересована особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21 липня 2023 року у складі судді Ткаченко Н. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Космачевської Т. В., Канурної О. Д., Халаджи О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог заяви
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису, заінтересована особа - ОСОБА_2 .
Заява мотивована тим, що з 2010 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_2, а з 03 серпня 2020 року - вона та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі.
Протягом останніх трьох місяців відносини у сім`ї погіршилися, ОСОБА_2 почав застосовувати до заявниці психологічне насильство, яке виражалося у систематичних образах і приниженнях.
Крім того, 16 липня 2023 року ОСОБА_2 вчинив відносно неї домашнє насильство фізичного характеру, у зв`язку з чим вона звернулася до органів поліції та отримала висновок судово-медичного експерта про тілесні ушкодження.
18 липня 2023 року заявниця виявила, що її чоловік змінив замок у вхідних дверях в належній їй на праві власності квартирі, у зв`язку з чим вона викликала слідчу оперативну групу для документування факту незаконного проникнення до житла та заміну замків у вхідних дверях квартири.
У зв`язку з агресивною поведінкою чоловіка заявниця побоюється за своє життя.
ОСОБА_1 просила видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2, яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав та покласти на нього обов`язки, а саме заборонити ОСОБА_2 перебувати у місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, та встановити строк дії обмежувального припису шість місяців.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21 липня 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 (кривдника) на строк 6 (шість) місяців, яким визначено тимчасові обмеження його прав, а саме:
заборонено ОСОБА_2 протягом 6 (шести) місяців з дня ухвалення рішення суду перебувати у місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що до вирішення між сторонами спору щодо поділу спільного сумісного майна подружжя наявні високі ризики виникнення конфліктів у родині, домашнього та економічного насильства щодо заявниці, а тому вимоги заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису є обґрунтованими.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21 липня 2023 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, встановивши на основі дослідження всіх наявних у справі доказів у їх сукупності та співставленні, їх належної оцінки, правильного визначення характеру спірних правовідносин і норм права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, дійшов правильного висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, вказавши, що існують високі ризики виникнення конфліктів у родині, домашнього та економічного насильства щодо заявниці, а тому вимоги заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису є обґрунтованими;
доводи апеляційної скарги про те, що виданий терміновий заборонний припис стосовно кривдника, який судом першої інстанції прийнятий як належний, допустимий та достатній доказ, оскаржується ОСОБА_2 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді як незаконний і безпідставний (справа № 160/18007/23), апеляційний суд відхиляє, оскільки відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_2 до старшого сержанта поліції сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Перепелкіна С. М., Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису за заявою ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Аргументи учасників
У січні 2024 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що, задовольнивши заяву, суди попередніх інстанцій не врахували, що заявниця надала суперечливі пояснення у заяві про видачу обмежувального припису та при проведенні дослідження (обстеження) у судово-медичного експерта щодо вчинення ОСОБА_2 фізичного і психологічного насильства. Висновок судово-медичного експерта від 20 липня 2023 року, на який суди послалися при задоволенні заяви, складений виключно зі слів заявниці. Такий висновок не містить даних про те, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, і те, що висновок підготовлено для подання до суду, що суперечить правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 25 жовтня 2022 року у справі № 307/2175/15-ц. Відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, отримані адвокатом Мороза О. М. з матеріалів справи про видачу термінового заборонного припису стосовно кривдника, також містять суперечливу інформацію щодо подій 16 липня 2023 року, і свідчать про те, що заявниця умисно безпідставно звинувачує ОСОБА_2 у насильстві. Крім того, звернення заявника до органів поліції не є належними доказами на підтвердження факту вчинення домашнього насильства при розгляді заяви у порядку цивільного судочинства (див. постанову Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 216/4309/21). Заявниця не довела належними і допустимими доказами факту вчинення ОСОБА_2 фізичного, психологічного насильства, створення конфліктних ситуацій з його сторони, оскільки саме вона провокувала конфлікти, на які він не відреагував. Фактично заявниця вирішила виселити його з їхньої спільної квартири та викрала 15 000,00 доларів із сейфу, які є їхньою спільною сумісною власністю. На переконання ОСОБА_2, при розгляді цієї справи необхідно врахувати висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2020 року у справі № 753/8626/19, про те, що "під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві. Між сторонами існує спір щодо розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей, що регулюється, зокрема, нормами СК України та ЦК України. Зазначений спір не може бути вирішений шляхом застосування вказаних заявником заходів обмежувального припису", а також висновки, висловлені Верховним Судом у постановах від: 17 квітня 2019 року у справі № 363/3496/18, від 26 вересня 2019 року у справі № 452/317/19-ц, від 17 червня 2020 року у справі № 509/2131/18, від 23 грудня 2020 року у справі № 753/17743/19, від 24 лютого 2021 року у справі № 570/2528/20, від 09 лютого 2022 року у справі № 607/10853/21, про те, що, "вирішуючи питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису, суд має встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві". Квартира АДРЕСА_2 є єдиним місцем проживання ОСОБА_2 . Апеляційний суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_2, який мав намір бути особисто присутнім у судовому засіданні. На судове засідання, призначене на 29 листопада 2023 року, в мобільному застосунку "Дія" з незрозумілих підстав відбулася зміна часу з 11:40 год на 13:40 год, тому ОСОБА_2 запізнився в судове засідання. Адвокат Мороза О. М. просила апеляційний суд надати 15 хв., щоб дочекатися ОСОБА_2, однак суд розглянув справу за його відсутності.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21 липня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року залишено без руху, визначено строк для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції, касаційну скаргу ОСОБА_2 в частині посилання на постанову Верховного Суду від 20 грудня 2023 року у справі № 172/313/21 повернуто скаржнику.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (п. 65-68), від 25 жовтня 2022 року у справі № 307/2175/15-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 363/3496/18, від 26 вересня 2019 року у справі № 452/317/19-ц, від 17 червня 2020 року у справі № 509/2131/18, від 23 грудня 2020 року у справі № 753/17743/19, від 24 лютого 2021 року у справі № 570/2528/20, від 09 лютого 2022 року у справі № 607/10853/21, від 09 червня 2022 року у справі № 216/4309/21, від 06 лютого 2020 року у справі № 753/8626/19, від 21 листопада 2018 року у справі № 756/2072/18, від 04 липня 2019 року у справі № 638/17813/18, судове рішення ухвалено з порушенням пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Фактичні обставини
Суди встановили, що з 03 серпня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі (а. с. 14).
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 10 травня 2023 року (а. с. 15-16).
ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_3, земельні ділянки та житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 (а. с. 18-21).
16 липня 2023 року відносно ОСОБА_2 складений терміновий заборонний припис стосовно кривдника, в якому зазначено, що 16 липня 2023 року близько 19:00 год ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, у АДРЕСА_1 (а. с. 17).
Терміновим заборонним приписом стосовно кривдника зобов`язано ОСОБА_2 залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборонено входити та перебувати в місці проживання (перебування) постраждалої особи та заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Припис винесено строком на 1 добу з 23 год 40 хв 16 липня 2023 року до 23 год 40 хв 17 липня 2023 року.
18 липня 2023 року ОСОБА_1 подала заяву про вчинення кримінального правопорушення або такого, що готується, в якій зазначила, що просить прийняти відповідні заходи до свого чоловіка ОСОБА_2, який 10 липня 2023 року близько 15:00 год здійснив викрадення правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_2, а також реєстраційні та правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_5, закордонний паспорт на ім`я ОСОБА_1 та інші документи (а. с. 36).
На підтвердження прийняття заяви 19 липня 2023 року видано талон-повідомлення єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію (а. с. 37).
Висновком спеціаліста судово-медичного експерта КП "Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи" ДОР Зубова О. Л. від 20 липня 2023 року № 2196 щодо обстеження ОСОБА_1 встановлено, що у неї виявлені тілесні ушкодження: синці обох нижніх кінцівок, садна правого плеча, що спричинені від дії тупого (тупих) твердого предмету (предметів), у термін, на який вказує обстежена, тобто 16 липня 2023 року. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
У висновку також зазначено в розділі "Обставини справи" зі слів ОСОБА_1, що 16 липня 2023 року приблизно о 23:00 год чоловік бив її руками по голові, обличчю, тілу, верхнім та нижнім кінцівкам, своєю ногою з силою наступив на ліву ногу, штовхав та тягав по кімнаті. Скарги: на біль в місцях забоїв, головний біль, погіршення психічного стану (а. с. 50-51).
До матеріалів справи долучені копія адміністративного позову ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису стосовно кривдника (а. с. 60-67).
З заяви до Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області слідує, що 16 липня 2023 року ОСОБА_2 подав заяву, в якій просив вжити заходів до своєї дружини ОСОБА_1, яка, вживаючи алкогольні напої, перебуваючи в неадекватному стані, погрожує йому вбивством (а. с. 70).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 16 липня
2023 року, складеного відносно ОСОБА_2, того ж дня, 16 липня 2023 року близько 19:00 год за адресою: АДРЕСА_6, ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_1, а саме виражався в її бік нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, а також вдарив її два рази, чим вчинив правопорушення, відповідальність, за яке передбачена частиною першою статті 173-2 КУпАП (а. с. 71).
ОСОБА_2 надав характеристики з місця роботи та проживання, його послужний список, почесну грамоту (а. с. 95-100).
Позиція Верховного Суду
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству". Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з пунктами 3, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.