ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 757/27298/20-ц
провадження № 61-15994св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Верховний Суд,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 19 червня 2023 року у складі судді Новака Р. В. та постанову Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Крижанівської Г. В., Матвієнко Ю. О.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Верховного Суду про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої органами досудового розслідування, прокуратури та судом.
ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача процесуальні витрати в сумі 4 260,00 грн, матеріальні збитки в сумі 2 860,00 грн та моральну шкоду в сумі 255 000,00 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків.
Суд першої інстанції виходив з того, що, порушуючи питання про відшкодування моральної шкоди, позивач неповно виклав обставини справи із зазначенням посилань на відповідні докази щодо спричинення йому моральної шкоди та відповідного розрахунку, згідно з яким позивач оцінив свої моральні страждання.
Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5 частини першої статті 175 ЦПК України). Проте позовна заява містить лише загальні посилання на наявність підстав, на переконання позивача, для відшкодування моральної шкоди та не містить відомостей про те, в чому саме полягає заподіяна йому моральна шкода. Крім того, додані до позовної заяви копії документів та копії позовної заяви для відповідача є неякісними, що унеможливлює всебічне і повне з`ясування фактичних обставин, на яких ґрунтують позовні вимоги.
На переконання суду першої інстанції, оскільки позовна заява не відповідає вимогам статті 175 ЦПК України, провадження у справі не може бути відкрито, а тому відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України її слід залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення її недоліків.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернено позивачеві.
Суд першої інстанції вказав, що у зв`язку з недотриманням ОСОБА_1 вимог процесуального законодавства при поданні позовної заяви ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2020 року цю позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення її недоліків. Зазначена ухвала суду вручена особисто позивачу 02 червня 2023 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Позивач надіслав до суду заяву, яка зареєстрована у суді 15 червня 2023 року, про усунення недоліків позовної заяви. Проте згідно з матеріалами поданої заяви недоліки позовної заяви позивачем не усунено.
Оскільки позивач у встановлений строк не усунув недоліки позовної заяви, які виявлені судом, позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 19 червня 2023 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при залишенні позовної заяву ОСОБА_1 без руху на підставі ухвали від 01 липня 2020 року суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява містить лише виклад обставин, які, на думку позивача, є підставою для відшкодування моральної шкоди. При цьому всупереч пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позов не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги в частині відшкодування моральної шкоди із зазначенням доказів, що підтверджують ці обставини. Крім того, позивач не навів розрахунок розміру моральної шкоди. Суд також зауважив, що додані до позовної заяви копії документів є неякісними.
На виконання вимог ухвали Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2020 року ОСОБА_1 подав заяву, в якій додатково зазначив підстави, з якими він пов`язував звернення до суду, а також зазначив, що всі необхідні розрахунки та докази будуть надані в попередньому засіданні. Проте позивач у повному обсязі не усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі від 01 липня 2020 року, зокрема не навів обґрунтування із зазначенням посилань на відповідні докази на підтвердження завдання моральної шкоди та її розміру. Також ОСОБА_1 не надав суду належної якості копій долучених до позову документів.
Таким чином, апеляційний суд погодився з наявністю у суду першої інстанції підстав для визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_1 .
Апеляційний суд також вказав, що відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 19 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2023 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суди попередніх інстанції протиправно позбавили позивача права на доступ до суду, яке гарантоване нормами Конституції України та ЦПК України;
при поверненні позовної заяви суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, помилково посилався на неподання позивачем розрахунку завданої шкоди.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано з суду першої інстанції справу № 757/27298/20-ц.
У грудні 2023 року матеріали цивільної справи № 757/27298/20-ц надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).