ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 127/29249/21
провадження № 61-8729св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_3, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 лютого 2023 року у складі судді Романюк Л. Ф. та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 травня 2023 року в складі колегії суддів: Матківської М. В., Ковальчука О. В, Сала Т. Б.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення компенсації вартості частини спільного майна та припинення права на частку у спільному майні.
Позов мотивований тим, щоіз 09 червня 2012 року він перебував у шлюбі з ОСОБА_2 .Шлюб між сторонами розірваний рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 грудня 2019 року, яке набрало законної сили 14 січня 2020 року.
Під час перебування у шлюбі сторони за спільні кошти придбали квартиру АДРЕСА_1, яка є спільним сумісним майном подружжя. Право власності зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 .
Після розірвання шлюбу відповідач перешкоджає йому вільно користуватися і розпоряджатися спільним сумісним майном через різні інтереси та погляди, які породжують постійні конфлікти між ними. Тому позивач бажає отримати компенсацію за частину спільно набутої квартири.
ОСОБА_1 просив:
стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію за 1/2 частину вартості квартири АДРЕСА_1 ;
припинити його право власності на частину вказаної квартири з дня отримання від ОСОБА_2 компенсації за частину вартості квартири.
Під час підготовчого засідання, 07 грудня 2022 року, позивач подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просив визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, яка є спільним сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів спільної участі у придбанні спірної квартири. Позивач не довів того, що джерелом набуття спірної квартири були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. При цьому із наявних у матеріалах справи доказів суд встановив, що саме відповідач ОСОБА_2 сплатила у травні - червні 2013 року перший внесок у розмірі 97 178,00 грн за рахунок своїх особистих коштів та протягом восьми років вносила кошти за кредитним договором, укладеним з ПАТ УБ "Укргазбанк". На час розгляду цієї справи судом залишок непогашеного кредиту становив 58 793,48 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 10 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 лютого 2023 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що:
майно може належати подружжю на праві спільної сумісної власності за умови встановленого факту набуття такого майна подружжям під час шлюбу; джерелом набуття цього майна мають бути спільні сумісні кошти подружжя або їх спільна праця; необхідним є встановлення мети, з якою придбане майно, та наявність цього майна на час припинення ведення спільного господарства. Для присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно можливе лише за його згодою та за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду;
у позовній заяві від 28 жовтня 2021 року ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 (другого подружжя) грошову компенсацію за 1/2 частину спірної квартири та припинити його право власності на цю частину квартири. Тобто позивач надав свою згоду на отримання грошової компенсації за частку у праві власності на квартиру. При цьому така згода надається у тому випадку, коли спірна квартира належить подружжю на праві спільної сумісної власності;
рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 грудня 2019 року в справі № 127/30113/19 встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з позовом про розірвання шлюбу, мотивуючи його так: "сторони зареєстрували шлюб 09 червня 2012 року. Спочатку сімейне життя складалося добре, однак протягом року шлюбні відносини між ними припинилися; вони перестали розуміти та поважати один одного, проживати однією сім`єю, вести домашнє спільне господарство, у них з`явились розбіжності в поглядах на сімейне життя, сімейні обов`язки з ведення спільного господарства та виховання дитини, ведення спільного побуту". Рішення суду набрало законної сили 14 січня 2020 року. ОСОБА_2 зазначений позов визнала, а суд прийняв визнання позову. Отже, мотиви розірвання шлюбу, зазначені позивачем в справі № 127/30113/19, встановлені судом із урахуванням таких обставин та визнання позову відповідачем. Суд задовольнив позов про розірвання шлюбу. Таким чином, з урахуванням частини четвертої статті 82 ЦПК України, встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 09 червня 2012 року, протягом року шлюбні відносини між ними припинилися і вони перестали проживати однією сім`єю, вести спільне господарство, виконувати сімейні обов`язки з ведення спільного побуту;
28 травня 2013 року відповідач уклала договори: про участь у фонді фінансування будівництва та про уступку майнових прав, а 06 червня 2013 року: кредитний договір, договір про надання часткової компенсації процентів, договір іпотеки майнових прав на нерухоме майно. Цього ж дня вона сплатила на виконання умов зазначених договорів грошові кошти в сумі 97 178,00 грн, а починаючи із липня 2013 року до листопада 2021 року щомісячно вносила платежі на виконання умов зазначених договорів. Указане свідчить про те, що кошти за придбану квартиру відповідач сплачувала і у період шлюбу, і після його розірвання, що також не дає підстав для висновку про те, що квартира придбана у період шлюбу, за спільні кошти подружжя чи за результатами їх спільної праці. Свідоцтво про право власності на спірну квартиру видане відповідачу 12 червня 2014 року. Крім того, відповідно до квитанцій від 07 червня 2013 року № 2 та від 28 травня 2013 року № 3 ОСОБА_2 внесла кошти на виконання договорів від 28 травня 2013 року за рахунок своїх особистих коштів. Водночас позивач зазначеного не спростовував.
всупереч частині третій статті 49 ЦПК України позивач назвав подану ним 07 грудня 2022 року заяву: "позовна заява (уточнена)", в якій змінив лише прохальну частину. При цьому він не зазначив своїх міркувань щодо основного позову (підтримує / не підтримує його). Оскільки від своїх позовних вимог про стягнення компенсації вартості частини спільного майна та припинення права на частку у спільному майні позивач не відмовився, не просив залишити їх без розгляду, суд першої інстанції обґрунтовано розглянув такі позовні вимоги та ухвалив щодо них судове рішення. Суд також врахував заяву представника позивача, подану ним у день судового засідання, коли було ухвалено оскаржуване рішення (02 лютого 2023 року), у якій він просив розглянути справу за позовною заявою ОСОБА_1 про стягнення компенсації вартості частини спільного майна та припинення права на частку у спільному майні за відсутності позивача та представника позивача. Крім того, вказав, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять задовольнити позов та визнати право власності на частину спірної квартири, яка є спільним сумісним майном подружжя, за позивачем. Описова частина рішення суду першої інстанції свідчить, що суд розглядав позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на частину спірної квартири, яка є спільним сумісним майном подружжя, але за наслідками їх розгляду суд рішення не ухвалив. Про розгляд саме цих позовних вимог (про визнання права власності на 1/2 частину спірної квартири) свідчать матеріали справи, зокрема протокол судового засідання і його технічний запис від 22 грудня 2022 року, коли головуючий суддя оголосила заяву про уточнення позовних вимог, заслухала думку учасників справи стосовно цього питання та оголосила перерву у судовому засіданні до 17 січня 2023 року для підготовки відзиву на уточнений позов. У судове засідання, призначене на 17 січня 2023 року, учасники справи не з`явилися. Ухвалою суду закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 02 лютого 2023 року, у яке всі учасники справи також не з`явилися. Отже, позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 270 ЦПК України не позбавлений права звернутися до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У червні 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_3, у якій просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суди неповно дослідили наявні у справі докази та застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду;
розірвання шлюбу не тягне за собою зміни правового статусу майна подружжя, яке залишається спільною сумісною власністю. ОСОБА_1 має право вимагати визнання за ним права власності на 1/2 частину спірної квартири, яка є спільним сумісним майном сторін у справі;
у первісній позовній заяві позивач просив: стягнути на його користь з відповідача грошову компенсацію за частину вартості спірної квартири; припинити його право власності на частину квартири з дня отримання компенсації. 07 грудня 2022 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог та уточнену позовну заяву, просив суд розглядати позовну заяву з вимогою про визнання за ним права власності на 1/2 частину спірної квартири, яка є спільним сумісним майном сторін. Крім того, із заявою про уточнення позовних вимог позивач подав ще заяву про витребування технічної документації на квартиру, а також заяву про визначення суми судового збору з урахуванням уточнення позовних вимог. Проте ці заяви суд проігнорував, не вирішив їх, чим порушив принципи належного здійснення судочинства та диспозитивності;
матеріали справи (внутрішній опис справи, протокол судового засідання, аудіозапис судового засідання) свідчать, що суд першої інстанції прийняв уточнену позовну заяву, приєднав її до матеріалів справи, надав відповідачу строк для ознайомлення з уточненою позовною заявою та подання відзиву на неї. Проте суди не вказали в оскаржених судових рішеннях про зміну позовних вимог та про розгляд змінених позовних вимог;
суди зробили безпідставний висновок про відсутність доказів того, що джерелом набуття спірної квартири були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя, адже у матеріалах справи наявна лише податкова декларація ОСОБА_2 за 2013 рік, у якій вказано дохід відповідача у розмірі 117 660,00 грн. Інших належних доказів щодо доходу відповідача та її можливості сплачувати внески за кредитним договором у матеріалах справи немає. При цьому позивач є поручителем за кредитним договором, несе з відповідачем перед банком солідарну відповідальність за виконання нею кредитних зобов`язань. Тому висновки судів про те, що лише ОСОБА_2 вносила оплату за кредитним договором не відповідають дійсності;
спірна квартира є предметом іпотеки відповідно до умов договору іпотеки від 06 червня 2013 року, укладеного між ОСОБА_2 і ПАТ КБ "Укргазбанк", а майнові права на спірну квартиру в будинку, що будується, було передано банку. Цей договір забезпечує всі вимоги іпотекодержателя (банку), які випливають з кредитного договору від 06 червня 2013 року. За вказаним кредитним договором банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 144 900,00 грн для інвестування в об`єкт будівництва, а саме будинку, в якому знаходиться спірна квартира. Кредитний та іпотечний договори укладені у період перебування сторін у шлюбі, отже, ці договори є спільними, сторони несуть солідарну відповідальність перед кредитодавцем та іпотекодержателем за виконання умов зазначених договорів. За таких обставин необхідним є залучення до участі у справі як третьої особи ПАТ КБ "Укргазбанк". Проте суд таких процесуальних дій не вчинив, чим допустив порушення норм процесуального права, адже вирішив питання щодо права власності на квартиру без урахування міркувань іпотекодержателя.
Рух справи у суді касаційної існтанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 127/29249/21 та витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 28 липня 2023 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 461/12153/15-ц, від 09 липня 2021 року у справі № 161/8116/19, від 27 лютого 2019 року у справі № 755/4757/16-ц, від 13 травня 2019 року у справі № 638/1962/17).
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованих 28 жовтня 2021 року, квартира АДРЕСА_1, загальною площею 46,1 кв. м, житловою площею 20,7 кв. м, належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 12 червня 2014 року серії НОМЕР_1, виданого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області Левчук І. В.
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 19 серпня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В. В. і зареєстрованого в реєстрі за № 5220, відповідач ОСОБА_4 (надалі змінила прізвище на ОСОБА_2 ) і ОСОБА_5 продали ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 50,5 кв. м, житловою площею 27,5 кв. м., за 140 000,00 грн, що еквівалентно 28 000,00 дол. США.
Згідно з довідкою КП "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" від 09 квітня 2013 року № 1893 станом на 29 грудня 2012 року за ОСОБА_2 була зареєстрована частка квартири АДРЕСА_3, яку вона продала 19 серпня 2005 року.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 24 квітня 2008 року ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем із діяльністю у сфері фотографії.
Дохід ФОП ОСОБА_2 за 2013 рік становив 117 660,00 грн, що підтверджується її податковою декларацією платника єдиного податку.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 грудня 2019 року в справі № 127/30113/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу прийнято визнання ОСОБА_2 позовних вимог; позов задоволено; розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7, зареєстрований 09 червня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис № 877; після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишено прізвище - ОСОБА_2 . Це рішення суду набрало законної сили 14 січня 2020 року.
У цьому рішенні вказано, що у подружжя в шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_9 . До суду із позовом про розірвання шлюбу звернувся ОСОБА_1, який вказав на те, що: "спочатку сімейне життя складалося добре, однак протягом року шлюбні відносини між ними припинилися. Позивач з відповідачем перестали розуміти один одного та поважати один одного, проживати однією сім`єю, вести домашнє спільне господарство, у них з`явились розбіжності в поглядах на сімейне життя, сімейні обов`язки з ведення спільного господарства та виховання дитини, ведення спільного побуту. Шлюб носить формальний характер і без фактичних сімейних відносин".
Відповідно до умов договору про участь у фонді фінансування будівництва від 28 травня 2013 року № Л942, укладеного між ПАТ АКБ "Аркада" (управителем) та ОСОБА_2 (довірителем), який надав свою згоду на участь у фонді фінансування будівництва виду А за програмою ДКБ Вінницької міської ради та взяв на себе зобов`язання передати управителю в обсягах та на умовах цього договору кошти в управління з метою отримання у власність об`єкта інвестування, визначеного в пункті 6 цього договору, а управитель прийняв від довірителя кошти в управління та перераховує їх частину для фінансування будівництва, решта коштів (оперативний резерв) залишається в управлінні управителя, а після закінчення будівництва, введення об`єкта будівництва в експлуатацію, підключення його до інженерних мереж, передачі його об`єднанню співвласників або власнику, або експлуатуючій організації разом з необхідною технічною документацією, та, відповідно, під заселення довірителям, кошти оперативного резерву управитель перераховує забудовнику. Після отримання від довірителя коштів управитель закріплює за довірителем об`єкт інвестування та видає довірителю свідоцтво про участь у фонді.
У пункті 6 зазначеного договору передбачено, що відповідно до правил фонду та цього договору за довірителем закріплюється об`єкт інвестування з такими основними характеристиками: квартира АДРЕСА_4 у житловому будинку на 140 квартир на АДРЕСА_5, кількість кімнат - 1, загальна площа 45,59 кв. м.
Згідно з умовами договору про уступку майнових прав від 28 травня 2013 року № Л942, укладеного між ПАТ АКБ "Аркада" (банк) та ОСОБА_2 (довіритель), банк уступив довірителю, а довіритель прийняв від банку майнові права на заначений у пункті 3 цього договору об`єкт інвестування, закріплений за довірителем на підставі договору про участь у фонді фінансування будівництва. У пункті 3 цього договору визначено об`єкт інвестування: квартира АДРЕСА_6, поверх - 8 (за проєктом), кількість кімнат - 1 (за проєктом), загальна площа (за проєктом) - 45,59 кв. м., вартість об`єкта інвестування - 241 627,00 грн.
За умовами кредитного договору від 06 червня 2013 року № 115/06/2013/0220, укладеного між ПАТ АБ "Укргазбанк" (банк) та ОСОБА_2 (позичальник), банк надає позичальнику кредит у сумі 181 220,00 грн для інвестування в об`єкт будівництва, яким є квартира АДРЕСА_4, яка складається із 1-ї кімнати на 8-му поверсі загальною площею 45,59 кв. м, шляхом внесення коштів Фонду фінансування будівництва виду А, відповідно до умов договору про участь у Фонді фінансування будівництва від 28 травня 2013 року № Л942, який укладений між позичальником та ПАТ АКБ "Аркада"; кредит надається із 06 червня 2013 року до 05 червня 2028 року.
06 червня 2013 року ПАТ АБ "Укргазбанк", Вінницьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" - одержувач бюджетних коштів та ОСОБА_2 уклали договір про надання часткової компенсації процентів.
06 червня 2013 року ПАТ АБ "Укргазбанк" і ОСОБА_2 уклали договір іпотеки № 115/06/2013/0220-Z майнових прав на нерухоме майно, без оформлення заставної, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В. В. і зареєстрований в реєстрі за № 868. За умовами цього договору предметом іпотеки є майнові права на квартиру АДРЕСА_6, квартира складається із 1-ї кімнати, яка знаходиться на 8-му поверсі, загальною площею 45,59 кв. м, яка є об`єктом інвестування у відповідності до договору про участь у Фонді фінансування будівництва від 28 травня 2013 року № Л942, що укладений між іпотекодавцем та ПАТ АКБ "Аркада" (управителем ФФБ).
Згідно з квитанцією від 28 травня 2013 року № 3 ОСОБА_2 сплатила на рахунок ПАТ АКБ "Аркада" 60 820,00 грн за договором від 28 травня 2013 року № Л942 про участь у ФФБ на ім`я ОСОБА_2 за рахунок особистих коштів; згідно з квитанцією від 07 червня 2013 року № 2 ОСОБА_2 сплатила на рахунок ПАТ АКБ "Аркада" 36 358,00 грн за договором від 28 травня 2013 року № Л942 про участь у ФФБ на ім`я ОСОБА_2 за рахунок особистих коштів.
12 червня 2014 року на ім`я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 46,1 кв. м, житловою площею 20,7 кв. м.
З липня 2013 року до листопада 2021 року ОСОБА_2 вносила кошти в рахунок погашення кредиту згідно з договором від 06 червня 2013 року № 115/06/0220.
Відповідно до довідки відділення № 220/01 Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк" від 16 грудня 2021 року № 5-220/01/1488/2021 залишок заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 06 червня 2013 року станом на 01 грудня 2021 року становив 58 793,48 грн.
Судова оціночно-будівельна експертиза, призначена у справі ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15 лютого 2022 року за заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Покоєвича А. О. для визначення ринкової вартості спірної квартири, експертною установою залишена без виконання у зв`язку з несплатою позивачем експертних послуг за експертизу.
Разом з апеляційною скаргою позивач подав до суду додатковий доказ - договір поруки від 06 червня 2013 року № 115/06/2013/0220-1, укладений між ПАТ АБ "Укргазбанк" (кредитор), ОСОБА_1 (поручитель) і ОСОБА_2 (позичальник). За умовами цього договору поручитель поручається перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором від 06 червня 2013 року № 115/06/2013/0220, укладеного між кредитором та позичальником, за умовами якого позичальник зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 05 червня 2028 року, повернути кредит у розмірі 144 900,00 грн, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування.