ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 758/3734/21
провадження № 61-15937св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
за первісним позовом:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації,
за зустрічним позовом:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31 жовтня 2022 року у складі судді Комаревцевої Л. В. та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Кулікової С. В., Сушко Л. П.,
Історія справи
Короткий зміст позовів
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини з матір`ю.
Свої вимоги обгрунтовувала тим, що місце проживання дитини на момент звернення позивача до суду не було зареєстрованим у зв`язку з небажанням батька дитини звернутись до уповноважених органів. Позивачка зверталась до Служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації щодо надання висновку у справі № 760/15147/20 щодо усунення перешкод у спілкування батька з дитиною. Під час засідання комісії представники - уповноважені особи запитували чому не зареєстровано місце проживання дитини.
ОСОБА_1 просила:
визначити місце проживання дитини з матір`ю за місцем її реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
У серпні 2021 року ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з батьком.
Зустрічний позов обгрунтований тим, що відповідач чинить позивачу перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини. Поряд із цим у позивача повноцінна родина, народилась донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Доньок позивач виховує в атмосфері турботи та любові. У дитини склались теплі та дружні стосунки з дружиною позивача, яка перебуває в декретній відпустці, дитина дуже сильно любить молодшу сестричку. Створені всі необхідні умови для проживання дитини з батьком.
ОСОБА_2 просив:
визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з її батьком - ОСОБА_2 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31 жовтня 2022 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року, позовні вимоги за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_2,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитинизадоволено.
Визначеномісце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2,з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_1, третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з батьком відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при зверненні до суду в сумі 908 грн, 9000 грн витрат на правничу допомогу.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
у Принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю;
як позивач так і відповідач мають постійне місце роботи, задовільний стан здоров`я, стабільний дохід та позитивні характеристики, що надає їм рівноправну можливість для матеріального забезпечення та належного виховання дитини;
обоє з батьків беруть участь у вихованні та житті дитини, цікавляться її розвитком, успіхами, крім того позивач та відповідач є фізично самодостатніми за станом здоров`я;
між колишнім подружжям не досягнуто згоди про місце проживання дитини;
стиль спілкування з дитиною, методи її виховання у позивача та відповідача є різними. Таким чином, у разі зміни на даний час дитиною умов життя, оточення та місця проживання призведе до порушення її прав та не буде відповідати волевиявленню та інтересам дитини;
враховуючи зазначене вище, місце навчання дитини, її сталі соціальні зв`язки, проживання з матір`ю, суд прийшов до висновку про доцільність проживання дитини з позивачем;
на думку суду таке рішення відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини і в той же час не буде істотно порушувати права відповідача на спілкування з дитиною, оскільки право відповідача щодо участі у спілкуванні та вихованні дитини захищено в судовому порядку.
Суд апеляційної інстанції з посиланням на Принцип 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, погодився з висновком суду першої інстанції. При цьому зазначив, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зміна на даний час дитиною умов життя, оточення та місця проживання призведе до порушення її прав та не буде відповідати волевиявленню та інтересам дитини. Крім того, враховуючи місце навчання дитини, її сталі соціальні зв`язки, проживання з матір`ю, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доцільність проживання дитини з позивачкою за первісним позовом ОСОБА_1, оскільки таке рішення відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини і в той же час не буде істотно порушувати права відповідача на спілкування з дитиною, так як право відповідача щодо участі у спілкуванні та вихованні дитини захищено в судовому порядку. Рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні. Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції чи доводили б порушення ним норм цивільного або цивільного процесуального законодавства, апеляційна скарга не містить.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У листопаді 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити, визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 з батьком.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції не розглянуто клопотання відповідача та не прийнято жодного процесуального рішення про долучення доказів або про відмову у задоволенні клопотання про долучення доказів та як наслідок не надано даним доказам жодної правової оцінки.
Суд апеляційної інстанції зробив свої висновки на підставі доказів, які втратили свою актуальність, оскільки позивач разом з дитиною на момент розгляду справи в апеляційному суді вже більше девяти місяців як проживає за кордоном, відповідно умови проживання дитини змінено, сталі соціальні зв`язки розірвано, навчання в школі у якій проводилось навчання дитини, не здійснюється, змоги бачитися з дитиною у батька не має.
Наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 161 СК України за обставин, коли як батько, так і матір мають постійне місце роботи, задовільний стан здоров`я, стабільний дохід та позитивні характеристики, що надає їм рівноправну можливість для матеріального забезпечення та належного виховання дитини, однак один з батьків, з яким проживає дитина, вивіз дитину за кордон, в результаті чого розірвав сталі соціальні зв`язки дитини, позбавив можливості особистого спілкування дитини з рідними (бабусями, дідусем, сестричкою, батьком), повністю змінив коло спілкування дитини та її розпорядок, не виконує рішення суду про визначення способу участі у вихованні дитини іншим з батьків, в результаті чого обмежує можливість бачитися з дитиною.
Аргументи інших учасників справи
У грудні 2023 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_7, в якому просила відмовити в задоволенні касаційної скарги, оскаржені судові рішення залишити без змін.
На обґрунтування відзиву зазначила, що до початку повномасштабної війни стосунки між позивачем та відповідачем були натягнутими, але спокійними, батько часто забирав дитину до себе, матір дитини проти цього не заперечувала. Після початку війни, вони з дитиною були кілька місяців на західній Україні, після чого повернулися до Києва.
В грудні 2022 року матір дитини вирішила виїхати за кордон з метою збереження життя, фізичного та ментального здоров`я дитини. Батько дитини надав дозвіл на виїзд за кордон. Позивач з дитиною отримали тимчасовий захист у Республіці Австрія. Батько дитини повідомлений про те, де і з ким перебуває дитина, з ним та його родиною дитина спілкується телефоном. Разом з тим він перестав надавати матеріальну допомогу дитині. Він не звертається до матері щодо її можливого повернення до України, не запитує про плани приїзду на час канікул, про матеріальний стан, чи вистачає дитині на проживання в європейській країні. В той же час він звертається до виконавчої служби з заявою про те, що матір дитини не виконує рішення суду про його побачення з дитиною та просить вжити заходів щодо примусового виконання судового рішення.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції суд уважно вислухав виступ відповідача, вивчив питання перебування дитини за кордоном та бачення відповідача щодо майбутнього дитини, тобто апеляційний суд взяв до уваги обставину вимушеної тимчасової зміни країни проживання дитиною з матір`ю та прийняв рішення з огляду на всі фактичні обставини.
Дитина продовжує навчання в київській школі дистанційно, вчить українську мову, здає програму української школи.
Відповідачем злочинно ігнорується наявність небезпеки на всій території України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 758/3734/21, витребувано справу № 758/3734/21 з суду першої інстанції.
У листопаді 2023 року матеріали цивільноїсправи № 758/3734/21 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про долучення до справи доказів.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 21 червня 2023 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини
20 липня 2014 сторони зареєстрували шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народилась ОСОБА_4 .
09 березня 2017 року відповідно до заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва по справі № 760/17987/16 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
11 лютого 2021 року Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу та постановив розірвати шлюб між сторонами.
Згідно із довідкою № 74 дошкільного навчального закладу № 567 від 13 липня 2020 року, виданої ОСОБА_1, її донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 відвідує дошкільний навчальний заклад з 01 вересня 2017 року станом на 13 липня 2020 року.
До позовної заяви ОСОБА_1 додано копію звернення від 25 січня 2021 року щодо нагадування про доцільність реєстрації дитини.
Позивачем було вжито заходів досудового врегулювання спору, що підтверджується проєктом договору між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, адресованого на підставі заяви від імені ОСОБА_1 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оніщук О. І. 31 серпня 2020 року.
Відповідно до декларації № 0000-1А5Н-3КТЗ про вибір лікаря, ОСОБА_3 отримує медичну допомогу у Комунальному некомерційному підприємстві "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Святошинського району м. Києва", законним представником дитини зазначено ОСОБА_1 .
Згідно з актом оцінки потреб членів сім`ї ОСОБА_1 від 06 січня 2021 року, зі слів дитини вона почуває себе добре, дуже любить коли мама готує, любить гратись "Lego", має багато друзів, прибирає за собою іграшки, складає свої речі на місце.
Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_2 від 21 травня 2020 року, складеного спеціалістами Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації в АДРЕСА_2, житло розміщене на 25 поверсі 25 поверхового будинку, умови проживання добрі, квартира оснащена необхідними меблями, побутовою технікою, зроблено сучасний ремонт, санітарний стан житла відповідає нормі.
Відповідно до висновку від 24грудня 2021 року № 107/40/7496 щодо визначення місця проживання дитини, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає з батьками в трьохкімнатній квартирі, належній батькам за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з актом обстеження умов проживання ОСОБА_2 від 28 липня 2021 року, здійсненого спеціалістами Подільської районної в м. Києві державної адміністрації за адресою: АДРЕСА_2, санітарно-гігієнічний стан житла відповідає нормі, квартира облаштована необхідними меблями, побутовою технікою, сучасний ремонт.
ОСОБА_3 з 1 вересня 2021 року є ученицею 1-го класу Київської гімназії східних мов Святошинського району м. Києва. У характеристиці на дитину зазначено, що дитина в школу приходить охайна, доглянута. В позашкільний час відвідує гуртки, танцювальний та бісероплетіння. Дитина проживає з мамою, яка забирає та приводить її до шкоди. Дівчинка забезпечена необхідним приладдям.
Відповідно до наданих доказів, позивач є особою-підприємцем, має стабільний дохід, під наркологічним чи психічним наглядом не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувалася, в розшуку не перебуває, судимості не має.