ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/1335/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
позивача - Малик В. Г.,
відповідача - Хайновський О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 (судді: Тарасенко К. В. - головуючий, Кравчук Г. А., Шаптала Є. Ю.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Фонду державного майна України
треті особи: 1) Державна установа "Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України"; 2) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях; 3) Міністерство охорони здоров`я України
про зобов`язання вчинити дії
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України (далі - ФДМ України) про зобов`язання відповідача включити нежитлове приміщення площею 144,9 м2 за адресою: АДРЕСА_1 до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, та затвердити цей перелік.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФДМ України безпідставно не прийняв рішення про включення нежитлового приміщення площею 144,9 м2 за адресою: АДРЕСА_1, яке перебуває на балансі Державної установи "Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України" (далі - ДУ "Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України") та належить до сфери управління Міністерства охорони здоров`я України, до переліку об`єктів малої приватизації, у той час як позивачем були виконані вимоги, передбачені статтею 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", здійснені невід`ємні поліпшення майна, і орендар має право на викуп орендованого приміщення.
1.2. ФДМ України у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти її задоволення, вказувало зокрема, на отриманні листа органу управління нерухомим майно - Міністерства охорони здоров`я України про відмову у включенні спірного нежитлового приміщення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації та використання приміщення для власних потреб.
1.3. Ухвалами Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 та від 07.03.2023 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача -ДУ "Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України", Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (далі - РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях) та Міністерство охорони здоров`я України.
1.4. ДУ "Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України", заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначало, зокрема, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до Міністерства охорони здоров`я України з питанням про включення спірного приміщення до переліку об`єктів малої приватизації, у задоволенні якого було відмовлено, а включення спірного приміщення до переліку об`єктів приватизації не погоджено у зв`язку із необхідністю використання державного майна, яке орендує позивач, під розміщення регіонального центру громадського здоров`я.
Міністерство охорони здоров`я України у поясненнях на позовну заяву просило відмовити в її задоволенні через безпідставність позовних вимог, вказуючи також на надання уповноваженим органом у визначений законом строк та у встановленому порядку обґрунтованої відмови у включенні державного майна до переліку об`єктів малої приватизації.
РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях у поясненнях на позовну заяву також просило відмовити в її задоволенні у зв`язку із безпідставністю позовних вимог.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023, у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що у матеріалах справи наявна згода на проведення поліпшень орендованого майна від Міністерства охорони здоров`я України як органу, уповноваженого управляти майном, яку надано листом від 15.02.2019 № 10.4-12/81/4280, проте доказів звернення ОСОБА_1 щодо проведення невід`ємних поліпшень орендованого майна та надання такої згоди балансоутримувачем майна - ДУ "Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України" матеріали справи не містять.
Суди попередніх інстанцій з посиланням на судові рішення у справі № 910/10171/21 за позовом ОСОБА_1 до ФДМ України про визнання незаконним листа Міністерства охорони здоров`я України та зобов`язання ФДМ України вчинити певні дії, вказали на те, що здійснені позивачем невід`ємних поліпшень орендованого майна автоматично не надає права на приватизацію майна шляхом викупу.
Отже, суди дійшли висновку, що наявність істотних поліпшень майна не надає орендарю права на отримання шляхом приватизації чи буд-яким іншим чином права власності на майно, яке є предметом оренди, за відсутності волі власника на відчуження такого майна.
Матеріали справи не містять доказів того, що спірне орендоване майно включено до переліку майна, яке підлягає приватизації, та чи було волевиявлення власника про намір включення такого майна до об`єктів які підлягають приватизації, а тому суд не може втручатись у право власника, у даному випадку держави, на розпорядження належним йому майном.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023, ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить її скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 та пункт 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи на таке.
3.1.1. Скаржник зазначає, що в постанові суд апеляційної інстанції погодився, що ОСОБА_1 здійснив невід`ємні поліпшення, але дійшов до висновку, що наявність істотних поліпшень майна не надає орендарю права на отримання шляхом приватизації чи буд-яким іншим чином права власності на майно яке є предметом оренди за відсутності волі власника на відчуження такого майна. Проте, як вказує заявник касаційної скарги, не існує такого терміну, як "істотні поліпшення майна", а в цій справі мова йде про "невід`ємні поліпшення орендованого майна". Скаржник вважає, що висновок суду апеляційної інстанції протирічить висновку Верховного суду, викладеного в постанові від 07.07.2021 у справі № 910/6319/19.
3.1.2. ОСОБА_1, оскаржуючи судове рішення у справі з підстави, передбаченої у пункті 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, наголошує на тому, що зі змісту протоколів судових засідань та оскаржуваної постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції не досліджував в судовому засіданні зібрані у справі докази, не приймав ніяких процесуальних рішень щодо доказів, поданих скаржником разом з апеляційною скаргою, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, скаржник зазначив, що суд першої інстанції дійшов висновку, що орендар при отриманні погодження на проведення невід`ємних поліпшень не отримав згоди балансоутримувача - ДУ "Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України", на спростування чого ОСОБА_1 надав до суду апеляційної інстанції згоду балансоутримувача від 05.12.2018 № 01/00-2244 на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна.
ОСОБА_1 до апеляційної інстанції також надав докази на підтвердження відсутності заборгованості з орендної плати та договори страхування об`єкта оренди, що було поставлено під сумнів судом першої інстанції.
Проте суд апеляційної інстанції не звернув уваги на надані скаржником докази та не навів своєї позиції щодо наданих доказів.
Крім того в порушення пункту 5 статті 270 Господарського процесуального кодексу України після з`ясування явки учасників, головуючий суддя надав слово представнику позивача, не проголосивши зміст судового рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні встановлюватися обставини і досліджуватися докази.
3.2. ФДМ України у відзиві на касаційну скаргу, строк пропуску якого визнано поважним, просить відмовити в її задоволенні вказуючи, зокрема на те, що зважаючи надання органом управління об`єктом державної власності - Міністерство охорони здоров`я України мотивованої відмови у включенні спірного нежитлового приміщення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, відсутні правові підстави для включення вказаних нежитлових приміщень до переліку об`єктів малої приватизації.
Крім того у 2020 році Міністерство охорони здоров`я України листом від 28.10.2020 № 10-13/31952/2-20 вже відмовляло ОСОБА_1 у наданні згоди на включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації об`єкта права державної власності спірного нежитлового приміщення.
Не погоджуючись з такою відмовою, ОСОБА_1 вже звертався до Господарського суду міста Києва, який рішенням від 25.11.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 у справі № 910/10171/21, відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити з огляду на таке.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 13.02.2018 між ОСОБА_1 (орендар) та РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях (орендодавець) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за умовами пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 144,9 м2 в будівлі літ. "А-2" за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі ДУ "Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України" (балансоутримувач), та належить до сфери управління Міністерства охорони здоров`я України. Договір укладено строк на 5 років та діє з 13.02.2018 по 12.02.2023 включно (пункт 10.1 договору).
15.02.2019 Міністерство охорони здоров`я України листом № 10.4-12/81/4280 надало ОСОБА_1 погодження на проведення невід`ємних поліпшень орендованого нежитлового приміщення, без компенсації вартості зазначеного капітального ремонту орендодавцем або балансоутримувачем.
13.11.2019 листом РВ ФДМ України у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 08.07.2019 також надано згоду на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, що є предметом договору оренди від 13.02.2018.
25.09.2020 на замовлення ОСОБА_1 надано висновок експерта фізичної особи - підприємця Горкуши М. Д., в якому зазначено, що здійснені ОСОБА_1 поліпшення нежитлових приміщень є невід`ємними. 02.10.2020 на замовлення позивача виконано звіт № 200731/108 про проведення незалежної оцінки невід`ємних поліпшень орендованих нежитлових приміщень відповідно до якого вартість цих поліпшень становить 479 850,00 грн.