ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 лютого 2024року
м. Київ
справа № 689/338/23
провадження № 51-6489 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 16 травня 2023 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 31 липня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022243000003000, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Заболотне Іршавського району Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 16 травня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією майна, яке є його власністю.
Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 31 липня 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 12 грудня 2022 року, приблизно о 19:45 год, в умовах воєнного стану, через незачинену хвіртку проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2, належного ОСОБА_8, у якого він займався тимчасовими підробітками, звідки намагався вкрасти майно на загальну суму 1272, 75 грн, однак під час вчинення цього злочину був помічений співмешканкою ОСОБА_8 - ОСОБА_9, яка намагалось його зупинити та пригрозила зателефонувати чоловіку, тоді ОСОБА_7 підійшов до останньої та завдав їй удар кулаком по голові, від якого потерпіла втратила рівновагу та впала на землю. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7 схопив ОСОБА_9 за шию обома руками та почав душити, однак останній вдалось вирватись. Після чого ОСОБА_7 наздогнав потерпілу та завдав їй два удари по голові металевим ломом, від чого вона впала на землю, а ОСОБА_7 продовжив її душити. В цей момент на шум, підійшов малолітній син ОСОБА_9 - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, і попросив ОСОБА_7 припинити протиправні дії, на що останній наказав потерпілій щоб вона нікому про це не повідомляла та покинув територію домоволодіння. У результаті протиправних дій потерпілій ОСОБА_9 було завдано численних тілесних ушкоджень, які в сукупності за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, а насильницькі дії, вчинені за допомогою металевого лому та стискування шиї були небезпечними для життя та здоров`я останньої.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення щодо засудженого ОСОБА_7 з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги вказує, що судом першої і апеляційної інстанцій не було досліджено належним чином докази у цьому кримінальному провадженні, у зв`язку з чим, на його думку, хибно кваліфіковано дії засудженого за ч. 4 ст. 187 КК України. Стверджує, що протиправні дії ОСОБА_7 необхідно було кваліфікувати за ч. 1 ст. 15 і ч. 4 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 125 КК України. Зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає положенням ст. 419 КПК України.
Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_7 підтримали подану касаційну скаргу та вважали, що є підстави для її задоволення та направлення кримінального провадження на новий розгляд у суді першої інстанції.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор під час касаційного розгляду вважала за необхідне касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення щодо ОСОБА_7 - без зміни.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Мотивуючи свою касаційну скаргу, захисник оспорює зазначені обставини та правильність оцінки судами доказів, на підставі яких постановлено судове рішення, що, на його думку, призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме, застосування закону, який не підлягає застосуванню. Надаючи власну оцінку доказам, захисник по суті заперечує достовірність окремих із них та правильність установлення фактичних обставин кримінального провадження, тоді як їх перевірка в силу ст. 433 КПК України до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесена.
Натомість, зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Переглядаючи справу за апеляційними скаргами, зокрема і захисника, в якій він оспорював правильність встановлення фактичних обставин, обґрунтовував недопустимість, на його думку, доказів винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а також стверджував про призначення суворого покарання, а прокурор та потерпіла стверджували про призначення покарання, яке є м`яким, апеляційний суд в ухвалі навів докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути справу та дати правильну юридичну оцінку діям засудженого.
За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 187 КК України кваліфіковано правильно.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою, крім іншого, зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, в основу вироку суд обґрунтовано поклав: показання засудженого ОСОБА_7 щодо подій 12 грудня 2022 року, під час яких він намагався вкрасти майно, але був помічений потерпілою, після чого він завдав їй тілесних ушкоджень; потерпілої ОСОБА_9 про отримання нею тілесних ушкоджень від ОСОБА_7, якого вона застала за викраденням майна, і якби не втрутився її малолітній син, то засуджений мабуть задушив би її; свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_10 про обставини отримання потерпілої тілесних ушкоджень; дані протоколів: огляду місця події від 12 грудня 2022 року; проведення слідчого експерименту від 11 січня 2023 року за участю засудженого ОСОБА_7 в присутності захисника, під час якого він вказав місце та спосіб нападу на потерпілу; пред`явлення особи для впізнання від 13 грудня 2022 року, де потерпіла ОСОБА_9 прямо вказала на ОСОБА_7 як на особу, яка була викрита нею при викраденні майна і яка завдала їй численних тілесних ушкоджень; проведення слідчого експерименту від 13 грудня 2022 року за участю потерпілої ОСОБА_9, під час якого вона показала механізм завдання їй тілесних ушкоджень ОСОБА_7 ; а також дані, які містяться у висновках експертів.