ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 158/751/22
провадження №51-3955 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представника потерпілого
в режимі відеоконференції ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
захисника в режимі відеоконференції ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12022030590000098 від 29 березня 2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
за касаційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 07 червня 2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року стосовно ОСОБА_7 .
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 07 червня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном на 1 рік.
Задоволено частково цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди та витрат на професійну правничу допомогу, стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
За обставин, детально викладених у вироку, ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що 28 березня 2022 року близько 16 год 00 хв, перебуваючи у АДРЕСА_2 під час словесного конфлікту з потерпілим ОСОБА_9 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, керуючись метою спричинення тілесних ушкоджень останньому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс не менше десяти ударів кулаком правої руки в обличчя останнього, чим спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи в ділянці кута зліва (38 зуб), гематоми навколо обох очей, які згідно висновку судової медичної експертизи № 154 від 28 квітня 2022 року за ступенем тяжкості відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, оскільки для їх загоєння необхідний час більше 21-ї доби.
Дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КК України, як вчинення своїми протиправними діями, які виразились в умисному нанесенні середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року апеляційну скаргу представника потерпілого залишено без задоволення, а вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 07 червня 2022 року - без змін.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй касаційній скарзі представник потерпілого, посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого, просить рішення судів попередніх інстанцій змінити в частині м`якості призначеного покарання та призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На обґрунтування своїх вимог представник потерпілого вказує, що потерпілий, під час судового провадження у першій та апеляційній інстанції, наполягав на призначенні максимального терміну покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, вважаючи такий строк покарання достатнім та співмірним із вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки своїми діями засуджений наніс потерпілому тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи, у зв`язку із чим потерпілий був змушений проходити стаціонарне лікування, а в подальшому тривалий час перебувати на амбулаторному лікуванні.
Також, вважає що вирок суду першої інстанції підлягає зміні у частині визначення судом стягненої моральної шкоди, оскільки, з моменту вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 не намагався відшкодувати завдану його діями шкоду потерпілому, не допомагав з витратами на лікування та реабілітацію потерпілого.
Зауважує, що життя потерпілого було порушене, він не мав змоги тривалий час їсти та розмовляти, переніс операцію на обличчі, також вказує, що потерпілий є єдиним годувальником в сім`ї, та протягом лікування та загоєння щелепи не мав змоги матеріально забезпечувати родину належним чином, внаслідок чого сім`я зазнала матеріальної скрути.
Враховуючи викладені обставини, вважає суму, стягнуту на підставі вироку суду першої інстанції в рахунок спричиненої моральної шкоди, непомірною малою та належною до відшкодування вважає суму у розмірі 150 000,00 грн.
Також, у зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення ОСОБА_7 потерпілий був змушений нести витрати на правову допомогу та лікування, однак ні місцевий суд, ні суд апеляційної інстанції не врахували цих витрат при призначенні розміру відшкодування.
Від учасників касаційного провадження заперечень на касаційну скаргу представника потерпілого не надходило.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні:
- представник потерпілого - адвокат ОСОБА_6 подану касаційну скаргу просив задовольнити, змінити вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в частині призначеного покарання;
- засуджений ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 просили рішення судів попередніх інстанцій залишити без зміни, а подану касаційну скаргу - без задоволення.