постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
22 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 208/5995/18
провадження № 51-3614км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 травня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року у кримінальному провадженні № 12016040800001808 за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 травня 2022 року, залишеним без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року, ОСОБА_8 визнано винуватим та засуджено за ст. 124 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 49 та ч. 5 ст. 74 КК звільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання у зв`язку з закінченням строку давності.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_8 матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з нього на користь ОСОБА_6 18 149, 87 грн витрат на поховання, та на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 100 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
2. Районний суд установив, що 29 червня 2016 року приблизно о 23:55 ОСОБА_8, в складі наряду патрульної служби поліції по охороні громадського порядку, після отримання повідомлення від чергового Дніпродзержинського ВП про необхідність виїзду на АДРЕСА_2, де відбувається бійка і жінка кричить про допомогу, разом із працівниками поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_10 прибули на місце виклику та постукали у двері квартири, які їм відкрив потерпілий ОСОБА_11 . Останній поводив себе агресивно, на запитання працівників поліції про те, що відбувається, не відповідав, та схопивши обома руками автомат АКС-74У, який висів у ОСОБА_8 на грудях, потягнув його до себе.
На вимоги працівників поліції припинити свої дії та попередження про застосування заходів фізичного впливу і спеціальних засобів - кайданків ОСОБА_11 не реагував та продовжував тягнути автомат ОСОБА_8, чим створив реальну загрозу для здоров`я працівників поліції та інших осіб, які знаходились на місці події, у зв`язку з чим ОСОБА_8, діючи з метою захисту своїх охоронюваних законом прав та інтересів як особи, яка захищається, а також інших осіб від суспільного небезпечного посягання, застосував прийом рукопашного бою і ребром своєї долоні збив руки ОСОБА_11 з автомата, тобто виконав усі дії, передбачені необхідною обороною, яка була достатня в даній обстановці для негайного припинення посягання.
Проте ОСОБА_8, явно виходячи за межі дозволених законом заходів, необхідних для припинення протиправних дій ОСОБА_11 та затримання останнього, невірно оцінюючи обстановку, що склалась, діючи умисно, розуміючи що нанесення удару в грудну клітку, де знаходяться життєво важливі органи, може спричинити останньому тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості, ігноруючи можливість настання тяжких наслідків для потерпілого, схопив ОСОБА_11 за руки, потягнув його на себе та із значною силою завдав одного удару коліном у передню частину грудної клітки, спричинивши потерпілому тяжких тілесних ушкоджень у вигляді тупої травми грудної клітки та розриву задньої стінки серця, внаслідок чого ОСОБА_11 помер на місці.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи осіб, які її подали
3. У поданій касаційній скарзі потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просять скасувати судові рішення через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування цих вимог зазначають, що дії ОСОБА_8 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 121 КК. Вважають, що при визначенні розміру завданої моральної шкоди суди першої та апеляційної інстанцій не в повній мірі врахували завдані їм страждання пов`язані з втратою сина, а також поведінку засудженого, який своєї вини у вчиненому не визнав і належного покарання за скоєне не поніс.
Стверджують, що при перегляді вироку суд апеляційної інстанції не перевірив ретельно доводів, наведених у їхній апеляційній скарзі, та не дав на них умотивованих відповідей, а тому ухвалене цим судом рішення не є законним, обґрунтованим та вмотивованим,таким, що відповідає вимогам статей 370 та 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Позиція учасників у суді касаційної інстанції
4. Прокурор виступив проти задоволення касаційної скарги і просив залишити оскаржувані судові рішення без зміни.
5. Інші учасники були належним чином повідомлені про розгляд справи в суді касаційної інстанції і в судове засідання не прибули.
Мотиви Суду
6. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів (далі - Суд) дійшла висновку про таке.
7. Згідно зі ст. 438 КПК суд касаційної інстанції не вправі скасувати чи змінити оскаржені рішення через неповноту слідства, невідповідність висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, а при його перегляді виходить з обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
8. Відповідно до ч. 1 ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
9. Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Під час касаційної перевірки цих рішень Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
10. Згідно з вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
11. Відповідно до вимог ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.