ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 715/565/22
провадження № 51-4886 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
потерпілої (у режимі відеоконференції) ОСОБА_6,
представника потерпілої
(у режимі відеоконференції) ОСОБА_7,
потерпілої (у режимі відеоконференції) ОСОБА_8,
захисників (у режимі відеоконференції) ОСОБА_9, ОСОБА_10,
засуджених (у режимі відеоконференції) ОСОБА_11, ОСОБА_12,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_9, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_11, на вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 25 січня 2023 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 15 травня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021260000000353 від 11 вересня 2021 року, за обвинуваченням
ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чагор, Чернівецького району, Чернівецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК України);
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Молодія, Чернівецького району, Чернівецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 25 січня 2023 року ОСОБА_12 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, та призначено йому покарання за п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна, крім житла; за ч. 4 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією майна, крім житла.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_12 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна, крім житла.
Цим же вироком ОСОБА_11 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, та призначено йому покарання за п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією майна, крім житла; за ч. 4 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією майна, крім житла.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_13 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією майна, крім житла.
Вирішено питання щодо цивільних позовів, процесуальних витрат, речових доказів та заходів забезпечення у провадженні.
За встановлених судом фактичних обставин, які детально викладено у вироку, ОСОБА_12 та ОСОБА_11, за попередньою змовою, з корисливих мотивів, маючи умисел, спрямований на вчинення розбійного нападу та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_14, з метою заволодіння грошовими коштами останнього, та подальшого позбавлення його життя з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, під приводом продажу йому автомобіля, домовились про необхідність спільної зустрічі на території Чернівецької області, під час якої ОСОБА_14 мав сплатити ОСОБА_12 вартість цього автомобіля в сумі 3000 доларів США.
ОСОБА_12 та ОСОБА_11 10 вересня 2021 року приблизно о 23:00, знаходячись на ділянці автомобільної дороги сполученням м. Чернівці - смт. Глибока, поблизу лісосмуги між селами Валя Кузьміна та Тарашани Чернівецького району Чернівецької області, під час конфлікту з ОСОБА_14, з метою заволодіння грошовими коштами, наявними у нього, та подальшого вбивства останнього, умисно, за попередньою змовою, нанесли низку ударів дерев`яними палицями в область верхніх і нижніх кінцівок та голови ОСОБА_14, чим спричинили потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Смерть ОСОБА_14 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 між 20:00 та 24:00 від відкритого багатоскалкового зламу кісток основи та склепіння черепа з руйнуванням головного мозку.
Переконавшись у смерті ОСОБА_14, ОСОБА_12 спільно з ОСОБА_11 заволоділи належними потерпілому грошовими коштами в розмірі 3000 доларів США та 10 000 грн, після чого покинули місце події.
Чернівецький апеляційний судухвалою від 15 травня 2023 року апеляційні скарги захисників ОСОБА_10 та ОСОБА_9 залишив без задоволення, а вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 25 січня 2023 року - без змін.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі, а також у заяві, поданій на усунення недоліків касаційної скарги, захисник ОСОБА_9, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий судовий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
На обґрунтування доводів поданої касаційної скарги зазначає, що судами залишено поза увагою доводи сторони захисту про те, що:
· в ході проведення огляду готельного номера ОСОБА_11 було затримано, однак центр безоплатної вторинної правової допомоги (далі - центр БВПД) про це не повідомлявся, а також під час цієї слідчої дії та огляду транспортного засобу останньому не роз`яснювався зміст ст. 63 Конституції України, а також право на першу вимогу мати захисника;
· зазначені слідчі дії відбулися без участі захисника, чим порушено право ОСОБА_11 на захист;
· до протоколів огляду не було долучено та не відкрито стороні захисту в порядку 290 КПК України додатки до них, а саме: фототаблицю та відеозапис, таким чином ці протоколи та похідні від них докази є недопустимими;
· також не є належними та допустимими доказами низка висновків експертів, оскільки такі експертизи проведенні без постанови слідчого про їх призначення;
· матеріали кримінального провадження не містять підтверджень того, що ОСОБА_11 був повідомлений щодо прийняття процесуальних рішень про створення групи слідчих та прокурорів, а також про призначення відповідних експертиз, що позбавило його права заявляти відводи стороні обвинувачення та експертам.
Вважає, що суд апеляційної інстанції надав невірну оцінку доводам сторони захисту, а вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду не відповідають приписам ст. 370 КПК України.
Судові рішення стосовно засудженого ОСОБА_12 у касаційному порядку не оскаржуються.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення касаційної скарги заперечувала, просила судові рішення залишити без зміни.
Потерпіла ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_7 вважали касаційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Потерпіла ОСОБА_8 просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без зміни.
Захисники та засуджені підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити.
Разом з тим захисник ОСОБА_10 на підставі ч. 2 ст. 433 КПК України порушував питання щодо прийняття відповідного рішення на користь засудженого ОСОБА_12 .
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
Як убачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про винуватість ОСОБА_12 та ОСОБА_11 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, та призначив їм відповідне покарання.
Суди обґрунтували свої рішенняпоказаннями потерпілих ОСОБА_15, ОСОБА_8, та ОСОБА_16, свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, протоколом огляду місця події від 11 вересня 2021 року, протоколом огляду трупа від 12 вересня 2021 року, лікарським свідоцтвом про смерть № 842 від 13 вересня 2021 року, відповіддю на доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових дій) від 15 вересня 2021 року, протоколом огляду місця події від 12 вересня 2021 року, протоколом огляду місця події від 12 вересня 2021 року, протоколом освідування на наявність тілесних ушкоджень ОСОБА_12 від 12 вересня 2021 року, протоколом освідування на наявність тілесних ушкоджень ОСОБА_11 від 12 вересня 2021 року, протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_11, протоколом огляду місця події від 13 вересня 2021 року, протоколом пред`явлення особи до впізнання за фотознімком від 14 вересня 2021 року, протоколом огляду місця події від 20 вересня 2021 року, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 20 жовтня 2021 року, листом начальника УОТЗ ГУНП в Чернівецькій області та додатками до нього від 09 листопада 2021 року, постановою про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 20 вересня 2021 року, постановою про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 20 вересня 2021 року, протоколами про отримання зразків від ОСОБА_12 та ОСОБА_11, висновком експерта № 759 від 01 грудня 2021 року, висновком експерта № СЕ-19/126-21/7676-КТ від 11 жовтня 2021 року, висновком експерта № СЕ-19/126/21-7675-КТ від 08 жовтня 2021 року, висновком експерта № 1478 від 08 жовтня 2021 року, висновком експерта № 127, висновком експерта № 126, висновком експерта № 1047мд від 01 листопада 2021 року, висновком судово-психіатричного експерта № 548 від 21 вересня 2021 року, висновком судово-психіатричного експерта № 547 від 21 вересня 2021 року, висновком експерта № 1539 від 04 листопада 2021 року, висновком експерта № 1500 від 12 жовтня 2021 року, висновком експерта № 1502 від 12 жовтня 2021 року, висновком експерта № 1501 від 12 жовтня 2021 року, висновком експерта № 1498 від 12 жовтня 2021 року, висновком експерта № 1499 від 12 жовтня 2021 року, висновком експерта № 1499 від 12 жовтня 2021 року, висновком експерта № СЕ-19/109/21/10963-БД від 04 листопада 2021 року, висновком експерта № КСЕ-19/109/21-10971 від 14 лютого 2022 року, висновком експерта № СЕ-19/109/21/10961-БД від 15 листопада 2022 року, висновком експерта № СЕ-19/109-21/10967-БД від 30 листопада 2022 року, висновком експерта № СЕ-19/109-21/10962-БД від 23 листопада 2022 року, висновком експерта № СЕ-19/109-21/10965-БД від 30 листопада 2022 року, висновком експерта № СЕ-19/109-21/10790-БД від 30 грудня 2022 року.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги захисник зазначає, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи сторони захисту та надав їм невірну оцінку. Водночас більшість доводів касаційної скарги захисника є фактично аналогічними доводам його апеляційної скарги.
Як неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від свавілля; рішення національного суду повинно містити мотиви, достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії"). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами попередніх інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").
Разом з тим зважаючи на вимоги кримінального процесуального закону та практику ЄСПЛ, яка вказує на необхідність належної оцінки всіх важливих аргументів сторін і наведення в судовому рішенні достатніх мотивів, суд апеляційної інстанції перевірив під час апеляційного перегляду доводи сторони захисту, викладені в його апеляційній скарзі, вмотивовано погодився із вироком суду першої інстанції. Водночас, у рішенні апеляційного суду належним чином зазначено підстави, на яких воно ґрунтується. Апеляційний суд надав обґрунтовані відповіді на всі основні доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника, навів переконливі аргументи на їх спростування, зазначив підстави, з яких визнав апеляційну скаргу необґрунтованою, та належним чином мотивував свою позицію.
Так, за наслідками апеляційного розгляду, суд апеляційної інстанції, погоджуючись з вироком місцевого суду, дійшов переконання, що запропоновані обвинуваченими версії подій, на які посилається кожен із захисників у поданих ними апеляційних скаргах, суперечать одна одній та матеріалам справи, є обраним способом захисту для уникнення відповідальності та перенаправлення вини за скоєне на іншого обвинуваченого і не свідчать про їх невинуватість, а навпаки підтверджують причетність останніх до скоєння інкримінованих їм злочинів.
Разом з тим колегії суддів слід вирішити питання, чи мають місце в цьому конкретному кримінальному провадженні істотні порушення вимог процесуального закону, про які йдеться у касаційній скарзі.
Щодо доводів касаційної скарги захисника про недопустимість низки доказів
Так, суди встановили, що винуватість ОСОБА_12 та ОСОБА_11 підтверджується, зокрема:
- протоколом огляду місця події від 12 вересня 2021 року, в готельному номері № 6 готельного комплексу "Антік Хаус", що в АДРЕСА_3, під час якого було оглянуто речі, які були при ОСОБА_12 та ОСОБА_11, зокрема, було виявлено та вилучено у ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 1007 грн та 900 дол. США, а у ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 743 грн та 1500 дол. США (т. 2 а.с. 23 - 25);
- протоколом огляду місця події від 12 вересня 2021 року, автомобіля "Нісан Альмера", реєстраційний номер " НОМЕР_1", на якому рухалися ОСОБА_12 та ОСОБА_11 10 вересня 2021 року (т. 2 а.с. 2 - 4);
- висновком експерта № 1478 від 08 жовтня 2021 року, в якому, зокрема, встановлено, що кров від трупа ОСОБА_22 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. Кров від ОСОБА_12 належить до групи АВ. Кров від ОСОБА_11 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. В плямах світло-бурого кольору на чоловічій кофті (об`єкти №№ 1 - 6), чоловічих спортивних штанах (об`єкти №№ 7,8), чоловічих джинсових штанах (об`єкти № 9) знайдено кров людини. (т. 3 а.с. 265 - 269).
- висновком експерта № 127, в якому встановлено, що на зрізах нігтьових пластин з лівої руки трупа ОСОБА_14 виявлена кров людини з антигеном А ізосерологічної системи АВО, що не виключає можливості її походження від самого потерпілого. В піднігтьовому вмісті обох рук трупа ОСОБА_14 клітин травматичного походження не знайдено. Клітини, що є в наявності, містять властивий йому самому антиген А. Однак, не виключається можливість присутності домішка клітин і від ОСОБА_11, який також містить в своїй крові антиген A. (т. 3 а.с. 271 - 273)
- висновком експерта № 1539 від 04 листопада 2021 року, в якому встановлено, що у 4 волосин вилучених з місця події та 1 волосини зразка з голови ОСОБА_14 виявлено пошкодження характерні внаслідок дії твердого тупого предмета. В плямі бурого кольору на марлевому тампоні-змиві з волосся з правого рукава джинсової куртки (об`єкт №3) виявлено кров людини та знайдено антиген А, що не виключає походження крові від особи з групою крові А, в даному випадку від ОСОБА_14, ОСОБА_11, або цих двох осіб одночасно. (т. 4 а.с. 12 - 17).
- висновком експерта № 1500 від 12 жовтня 2021 року, в якому встановлено, що у плямах бурого кольору на чоловічій футболці знайдено кров людини та виявлено антигени А та В. У випадку походження крові від однієї особи, кров може походити від особи з групою крові АВ, в даному випадку від ОСОБА_12 . У випадку можливого змішування, походження крові не виключається від осіб, що містять у своїй груповій характеристиці антигени А та В, в цьому випадку походження крові не виключається від ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_11 у різній комбінації змішування. (т. 4 а.с.19 - 23).
- висновком експерта № 1502 від 12 жовтня 2021 року, в якому встановлено, що у плямах бурого кольору на штанах, футболці, знайдено кров людини та виявлено антигени А, що не виключає походження крові від особи (осіб) з групою крові А, в цьому випадку від ОСОБА_14, ОСОБА_11, або двох цих осіб одночасно (т. 4 а.с. 25 - 28).
- висновком експерта № 1501 від 12 жовтня 2021 року, в якому встановлено, що у плямах бурого кольору на футболці, куртці, штанах, трусах, чоловічих кросівках знайдено кров людини та виявлено антигени А, що не виключає походження крові від особи (осіб) з групою крові А, в цьому випадку від ОСОБА_14, ОСОБА_11, або двох цих осіб одночасно (т. 4 а.с. 39 - 43).
- висновком експерта № 1498 від 12 жовтня 2021 року, в якому встановлено, що на фрагменті марлі знайдено кров людини та виявлено антигени А, що не виключає походження крові від особи (осіб) з групою крові А, в даному випадку від ОСОБА_14, ОСОБА_11, або двох цих осіб одночасно (т. 4 а.с. 45 - 48).
- висновком експерта № 1499 від 12 жовтня 2021 року, в якому встановлено, що у плямах бурого кольору на футболці, куртці, штанах, трусах, чоловічих кросівках знайдено кров людини та виявлено антигени А, що не виключає походження крові від особи (осіб) з групою крові А, в цьому випадку від ОСОБА_14, ОСОБА_11, або двох цих осіб одночасно. На чоловічому ремені, парі чоловічих шкарпеток плям схожих на кров не знайдено (т. 4 а.с. 39 - 43).
- висновком експерта № 1499 від 12 жовтня 2021 року, в якому встановлено, що на двох фрагментах деревини та листя знайдено кров людини та виявлено антиген А, що не виключає походження крові від особи (осіб) з групою крові А, в цьому випадку від ОСОБА_14, ОСОБА_11, або двох цих осіб одночасно (т. 4 а.с. 50 - 53);
- висновком експерта № СЕ-19/109/21/10961-БД від 15 листопада 2022 року, в якому встановлено, що генетичні ознаки слідів крові, виявлених у змиві речовини бурого кольору, на фрагменті тріски дерева з підлоги переднього пасажирського сидіння та на трьох предметах, схожих на фрагменти тріски дерева з підлоги водійського сидіння збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_14 (т. 4 а.с.110 - 126).
Варто зауважити, що у разі перевірки правильності застосування судами нижчого рівня норм права Верховний Суд не має компетенції оцінювати докази з точки зору їх достовірності, однак може оцінювати з погляду належності, допустимості та достатності їх сукупності для прийняття відповідного процесуального рішення (див. постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2023 року в справі № 1-7/12).
Розглядаючи питання про застосування правил ст. 87 КПК України до наданих сторонами доказів, Суд виходить з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.
Отже суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки "зруйнували" або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання (див. постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі N? 756/10060/17).
Так, у поданій касаційній скарзі адвокат ОСОБА_9 стверджуєпро те, що протоколи оглядів номера 6 готелю " ІНФОРМАЦІЯ_4" і автомобіля "Nissan Almera", реєстраційний номер НОМЕР_2 , від 12 вересня 2021 року є недопустимими доказами, оскільки до них не додані фототаблиця та цифровий носій з фіксацією цих слідчих дій (під час процесуальних дій застосовувався фотоапарат), проте Верховний Суд вважає вказані доводи необґрунтованими з огляду на таке.