ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 750/1032/23
провадження № 51-6573 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021270340003146 від 10 жовтня 2021 року, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 жовтня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України і призначено йому покарання, із застосуванням приписів ч. 1 ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат, заходів забезпечення кримінального провадження та речових доказів.
Відповідно до вказаного вироку, ОСОБА_6, з корисливих мотивів, діючи умисно, з метою збуту наркотичних засобів, 03 жовтня 2021 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, використовуючи всесвітню мережу Інтернет, через месенджер "Telegram" незаконно придбав 4 пакунки з наркотичним засобом - канабісом, які отримав шляхом привласнення "закладки", яку відкопав на ділянці місцевості поряд із будинком АДРЕСА_2, 2 пакунки з яких з наркотичним засобом - канабісом одразу ж 03 жовтня 2021 року у період часу з 12:00 по 22:00 незаконно збув у вигляді "закладки" шляхом прикопування у землю на ділянці місцевості за вказаною адресою пакунки з наркотичним засобом, що залишилися, поклав до кишені куртки, де незаконно зберігав їх з метою подальшого збуту.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, з метою збуту наркотичних засобів, 04 жовтня 2021 року у період часу з 18:00 до 22:00, використовуючи всесвітню мережу Інтернет через месенджер "Telegram", незаконно придбав не менше 7 пакунків з наркотичним засобом - канабісом, які отримав шляхом привласнення "закладки", котру відкопав на ділянці місцевості навпроти будинку № 20 по провулку Молодіжному в м. Чернігові, які надалі поклав до кишені своєї куртки, де незаконно зберігав їх з метою подальшого збуту.
У період часу з 21:00 09 жовтня 2021 року до 01:00 10 жовтня 2021 року ОСОБА_6, знаходячись на території регіонального ландшафтного парку "Ялівщина" в м. Чернігові, з корисливих мотивів, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на незаконний збут наркотичних засобів, з раніше придбаних 03 жовтня 2021 року та 04 жовтня 2021 року, попередньо перефасованих наркотичних засобів, незаконно збув два пакунки з канабісом, загальною масою 0,681 г, який є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, шляхом залишення "закладок" у дереві на території регіонального ландшафтного парку "Ялівщина" у м. Чернігові.
Також, у період часу з 15:30 по 16:30 10 жовтня 2021 року ОСОБА_6, діючи повторно, з корисливих мотивів, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на збут наркотичних засобів, взяв раніше придбані 03 та 04 жовтня 2021 року, попередньо перефасовані, пакунки з наркотичним засобом - канабісом та, незаконно зберігаючи при собі, переніс до ділянки місцевості поблизу будинку № 145 по проспекту Миру в м. Чернігові, де незаконно збув шляхом приховування під камінь "закладку" один пакунок з канабісом, масою 0,834 г, який є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, а решту 9 пакунків з канабісом, загальною масою 4,6351 г ОСОБА_6, продовжуючи незаконно зберігати при собі у кишені куртки з метою подальшого їх збуту, переніс до ділянки місцевості, розташованої поблизу будинку № 149 по проспекту Миру в м. Чернігові.
Після чого 10 жовтня 2021 року у період часу з 18:26 по 19:11 працівники поліції під час огляду місця події поблизу будинку № 149 по проспекту Миру в м. Чернігові у ОСОБА_6 виявили та в подальшому вилучили 9 пакунків з канабісом, загальною масою 4,6351 г, який ОСОБА_6 незаконно зберігав при собі з метою подальшого збуту.
Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 03 серпня 2023 року вирок місцевого суду змінив. На підставі ст. 75 КК України звільнив ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги прокурор зазначає, що апеляційний суд безпідставно врахував доводи апеляційної скарги сторони захисту та, як на підставу застосування до ОСОБА_6 приписів ст. 75 КК України, послався на ті ж самі обставини, які були враховані місцевим судом при застосуванні до нього положень ст. 69 КК України.
Крім того, зазначає, що поза увагою апеляційного суду залишилось те, що:
- ОСОБА_6 вину визнав лише частково, що свідчить про відсутність з його боку щирого каяття;
- засуджений, не зважаючи на свій молодий вік, маючи професійно-технічну освіту, поліпшує своє матеріальне становище шляхом вчинення злочинів;
- хоча ОСОБА_6 більше року не вчиняв будь-яких правопорушення, проте це, на думку прокурора, не свідчить про його стійкі соціальні зв`язки;
- засуджений вчинив тяжкий злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, що становить реальну загрозу життю і здоров`ю громадян, а тому застосування ст. 75 КК України не є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення й попередження вчинення ним нових злочинів;
- одночасне застосування положень ст. 75 КК України та додаткового порання у виді конфіскації майна суперечить ст. 77 КК України.
Крім того прокурор наголосив на тому, що ухвала апеляційного суду не відповідає приписам статей 370 та 419 КПК України.
Заперечень на касаційну скаргу прокурора до Верховного Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу, просила її задовольнити, ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Засуджений ОСОБА_6 просив оскаржувані судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікація дій засудженого в касаційному порядку не оспорюються.
Зі змісту поданої касаційної скарги убачається, що прокурор фактично порушує питання про недотримання судом апеляційної інстанцій визначених законом вимог, що стосуються призначення покарання і пов`язані із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Підставами для судового розсуду в ході призначення покарання є: кримінально-правові відносно визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважувальні норми, у яких використовуються щодо повноважень суду формулювання "може", "вправі"; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема "особа винного", "щире каяття" тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, під час врахування пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), визначення "інших обставин справи", можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду й розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, котра вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину та його суб`єкта.
Статтями 50 і 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Відповідно до ст. 69 КК України (в редакції, чинній на момент вчинення кримінальних правопорушень) за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків, визначених цим Кодексом, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.