1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 381/2897/23

провадження № 61-18519св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

заявник - Моторне (транспортне) страхове бюро України,

заінтересована особа - ОСОБА_1,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справуза заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущених строків для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі № 381/29/18 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення коштів

за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Олійника В. І., Гаращенка Д. Р.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У липні 2023 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущених строків для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Обґрунтовуючи вимоги заяви, МТСБУ посилалося на те, що після набранням рішенням суду у цій справі законної сили було видано виконавчий лист, який неодноразово пред`являвся до виконання. Проте його було знищено разом із матеріалами виконавчого провадження. Водночас рішення суду не виконано, а борг не погашено, що змушує заявника звернутись до суду із цією заявою.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 20 липня 2023 року заяву МТСБУ про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущених строків для пред`явлення виконавчого документа до виконання залишив без розгляду.

Не погодившись із вказаною ухвалою місцевого суду, МТСБУ оскаржило її в апеляційному порядку.

Київський апеляційний суд ухвалою від 13 вересня 2023 року апеляційну скаргу залишив без руху та надав строк десять днів з дня отримання ухвали, для надання доказів сплати судового збору або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, і роз`яснив заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Київський апеляційний суд ухвалою від 05 грудня 2023 року апеляційну скаргу МТСБУ на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 липня 2023 року визнав неподаною та повернув.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що у строк, визначений ухвалою від 13 вересня 2023 року,МТСБУ не виконало вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а тому відповідно до статті 185 ЦПК України його скаргу необхідно визнати неподаною і повернути.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У грудні 2023 року МТСБУ подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що, повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд не врахував того, що заявник на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) "Електронний суд" подав клопотання про усунення недоліків у справі № 381/29/18, тобто виконав вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

05 лютого 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року апеляційну скаргу МТСБУ залишено без руху та надано строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії ухвали для виправлення вказаних в ухвалі недоліків, а саме подання квитанції на підтвердження сплати судового збору у зазначеному розмірі або документів, що можуть підтверджувати звільнення від такої сплати.

21 вересня 2023 року Київський апеляційний суд надіслав на електронну адресу МТСБУ (info@asalfg.com) копію ухвали від 13 вересня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху.

19 жовтня 2023 року Київський апеляційний суд повторно направив на електронну адресу МТСБУ (info@asalfg.com) та на поштову адресу (01054, вул. Леонтовича, 9, оф. 301, м. Київ) копію ухвали від 13 вересня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху.

27 жовтня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду повернулось зворотне рекомендоване повідомлення про вручення 23 жовтня 2023 року уповноваженій особі МТСБУ копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Станом на 05 грудня 2023 року заявник не усунув недоліків апеляційної скарги, які визначені ухвалою Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року щодо подання доказів сплати судового збору у зазначеному розмірі або документів, які можуть підтверджувати звільнення від такої сплати.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція)таке конституційне право має бути забезпечене справедливими судовими процедурами.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема забезпеченням права на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції.


................
Перейти до повного тексту