ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 644/7525/21
провадження № 61-14435св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження: Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (перейменовано на Другий відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
за касаційною скаргою Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову Полтавського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Обідіної О. І., Бутенко С. Б., Прядкіної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог скарги
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила визнати протиправною бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Центральний ВДВС у м. Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ)) щодо незняття арешту з квартири, яка належить їй після завершення виконавчого провадження; зняти арешт на належну їй квартиру, який накладений постановою від 17 липня 2015 року.
Обґрунтовуючи вимоги заяви, ОСОБА_1 посилалася на те, що на примусовому виконанні перебував виконавчий лист від 17 червня 2010 року № 2-432/10 про стягнення з неї на користь Акціонерного банку "Клірінговий Дім" (далі - АБ "Кліринговий Дім") заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 723 030,00 грн.
Постановою державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції (далі - Соснівський ВДВС Черкаського МУЮ) від 30 листопада 2010 року на її майно як боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 було накладено арешт.
08 квітня 2015 року виконавче провадження № НОМЕР_1 завершено з підстав направлення для подальшого виконання до Центрального ВДВС у м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області.
08 травня 2015 року зазначений відділ виконавчої служби відкрив виконавче провадження № НОМЕР_2, в межах якого також накладено арешт на належну їй квартиру АДРЕСА_1 .
У жовтні 2018 року вона як боржник добровільно сплатила кредитну заборгованість, про що стягувач надав їй довідку, в якій зазначив, що заборгованість анульована, та відкликав виконавчий лист.
Водночас під час прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець арешт з її квартири не зняв.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Київський районний суд м. Полтави ухвалою від 15 травня 2023 року скаргу залишив без задоволення.
Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що вимоги скарги є необґрунтованими, оскільки наслідки завершення виконавчого провадження, у тому числі зняття арешту з майна боржника, можуть бути застосовані лише у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Полтавський апеляційний суд постановою від 11 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 15 травня 2023 року скасував та ухвалив нове рішення, яким скаргу задовольнив. Визнав протиправною бездіяльність Центрального ВДВС у м. Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) в частині незняття арешту з квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 після завершення виконавчого провадження. Зняв з належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 арешт, накладений 06 грудня 2010 року постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер АА №795887, виданий 30 листопада 2010 року, видавник: Соснівський ВДВС Черкаського МУЮ, якою накладено арешт на квартиру у виконавчому проваджені № НОМЕР_1, а також арешт, накладений 17 квітня 2015 року постановою про арешт майна боржника та заборони на його відчуження, серія та номер НОМЕР_2, виданий 16 липня 2015 року, видавник: Центральний ВДВС Черкаського МУЮ, якою накладено арешт на квартиру у виконавчому провадженні № НОМЕР_2. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що при закінченні виконавчого провадження в листопаді 2018 року державний виконавець всупереч статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", не вирішив питання про скасування арешту майна боржника та заборони його відчуження. Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувачів, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У жовтні 2023 року Другий ВДВС у м. Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказував те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 754/15469/16.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що виконавче провадження № НОМЕР_1 знищено у зв`язку із закінченням терміну зберігання в архіві відділу, а фактична його відсутність унеможливлює відновлення виконавчого провадження та проведення будь-яких виконавчих дій.
Також зазначив, що у скарзі ОСОБА_1, крім статті 447 ЦПК України, посилалася і на положення статей 321, 391 ЦК України щодо захисту порушеного права власності, що є підставою для звернення із позовом, а не зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
30 листопада 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що на примусовому виконанні у ДВС перебував виконавчий лист від 17 червня 2010 року № 2-432/10, виданий Орджонікідзевським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ "Кліринговий Дім" заборгованості в сумі 2 723 030,00 грн.
Постановою державного виконавця Соснівського ВДВС Черкаського МУЮ від 30 листопада 2010 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 накладено арешт на майно ОСОБА_1, зокрема на квартиру АДРЕСА_1 .
В подальшому виконавче провадження № НОМЕР_1 було завершено.
08 травня 2015 року державний виконавець Центрального ВДВС Черкаського МУЮ відкрив виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа від 17 червня 2010 року № 2-432/10, в межах якого постановою від 16 липня 2015 року наклав арешт на все майно боржника, зокрема на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
З листа банку від 31 жовтня 2018 року № 02-04/3268 відомо, що на підставі рішення правління АБ "Кліринговий Дім" від 26 жовтня 2018 року № 142 анульовано залишок заборгованості за кредитним договором від 30 травня 2008 року № 060110/23-2008.
У подальшому АБ "Кліринговий Дім" як стягувач у виконавчому провадженні відкликав виконавчий документ без виконання.