ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 522/12967/16-ц
провадження № 61-14275св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Держава Україна в особі Міністерства інфраструктури України, Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінінфраструктури) на постанову Одеського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Громіка Р.Д., Комлевої О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Історія справи
27 лютого 2017 року ОСОБА_1 як співпозивач у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 звернувся з позовом до Держави України в особі Міністерства інфраструктури України, Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (далі - ДП "ОМТП") та просив суд визнати недійсним свідоцтво від 24 грудня 2015 року про право власності на будівлю пасажирського павільйону, загальною площею 1215 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що 17 грудня 2015 року за договором дарування йому було передано у власність частину нежитлових приміщень загальною площею 457,1 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . Після набуття права власності ОСОБА_1 не здійснював будь-яких дій, спрямованих на відчуження вищевказаного майна. Втім, до складу майна відповідачів, а саме пасажирського павільйону, загальною площею 1215 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, ввійшла частина майна позивача.
Позов ОСОБА_1 було прийнято до провадження разом з первісним позовом ОСОБА_3
11 січня 2017 року первісний позивач у справі ОСОБА_3 змінила своє прізвище на " ОСОБА_3".
В результаті розгляду цивільної справи рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 березня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_3 було відмовлено, а позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 24 грудня 2015 року на будівлю пасажирського павільйону, загальною площею 1215 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 березня 2017 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ДП "ОМТП" подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 29 червня 2017 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 березня 2017 року було залишено без змін.
ДП "ОМТП" подало касаційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції.
Постановою Верховного Суду від 10 травня 2018 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 червня 2017 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1, було скасовано, справу в зазначеній частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 24 грудня 2015 року, індексний номер: 50768685, видане державним реєстратором Одеського міського управління юстиції Шушулковим М. Д., Державі Україні в особі Міністерства інфраструктури України, на об`єкт нерухомого майна - будівлю пасажирського павільйону, загальною площею 1215,0 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказане судове рішення було оскаржено ДП "ОМТП" в апеляційному порядку.
Постановою Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року апеляційну скаргу ДП "ОМТП" було задоволено, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2019 року скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства інфраструктури України, ДП "ОМТП", третя особа - ОСОБА_2, про визнання свідоцтва про право власності недійсним, відмовлено у повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП "ОМТП" судовий збір у сумі 4 353,50 грн.
Постановою Верховного Суду від 18 березня 2021 року касаційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, постанова Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року залишена без змін.
26 липня 2022 року в Одеському апеляційному суді зареєстрована заява представника ОСОБА_1 - адвоката Гусарова О. Л. про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року за нововиявленими обставинами.
Заява обґрунтована тим, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2021 року закрито кримінальне провадження за № 4201612030000004 відносно ОСОБА_6, обвинуваченого у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною другою статті 358 КК України. При цьому судом встановлено, що фактичне розташування будівель та споруд (об`єктів), розташованих на земельній ділянці АДРЕСА_1, не відповідає даним, які вказані в технічному паспорті від 25 червня 2014 року.
Посилаючись на те, що кримінальне провадження закрито за нереабілітуючими обставинами, яким встановлено факт фальшивості письмових доказів, а саме - технічного паспорту від 25 червня 2014 року, який було взято апеляційним судом взято до уваги при ухваленні постанови від 11 листопада 2020 року, заявник просив суд поновити йому строк для подання вказаної заяви, переглянути зазначену постанову за нововиявленими обставинами, скасувати її та ухвалити нову постанову, якою апеляційну скаргу ДП "ОМТП" залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2019 року - без змін.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08 серпня 2022 року відкрито провадження за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Гусарова О. Л. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року.
В своїх запереченнях на вказану заяву ДП "ОМТП" та Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, яке раніше мало назву Міністерство інфраструктури України, відповідно від 01 лютого 2023 року та від 02 лютого 2023 року, просили заяву залишити без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року та відсутність правових підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст оскарженої постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Гусарова О. Л. про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено.
Поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року за нововиявленими обставинами.
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Гусарова О. Л. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року задоволено.
Постанову Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року скасовано за нововиявленими обставинами та прийнято нову постанову, якою апеляційну скаргу ДП "ОМТП" залишено без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2019 року - без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи заяву, суд апеляційної інстанції виходив із її доведеності та обґрунтованості.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
04 жовтня 2023 року Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року та залишити в силі постанову Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції ухвалена постанова з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу від 17 листопада 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гусаров О. Л. просить суд у задоволенні касаційної скарги відмовити, оскаржену постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
17 листопада 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржена постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У касаційній скарзі заявник посилається, зокрема, на відсутність підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на подання заяви про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року за нововиявленими обставинами.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
За статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Главою 3 розділу V ЦПК України передбачено перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 423 ЦПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі.
Згідно пункту 2 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 423 цього Кодексу, може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав законної сили.