ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 462/2590/15-ц
провадження № 61-4284св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Акціонерне товариство "Українська залізниця", Кабінет Міністрів України,
третя особа - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року в складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив: визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 1154-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України"; визнати протиправним та скасувати наказ Державної адміністрації залізничного транспорту України від 03 грудня 2014 року № 4113/ос "По особовому складу"; визнати протиправним та скасувати наказ Державної адміністрації залізничного транспорту України від 03 грудня 2014 року № 4114/ос "По особовому складу"; поновити його на посаді голови правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця"); стягнути з АТ "Укрзалізниця" середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 74 398 830,48 грн та стягнути з АТ "Укрзалізниця" і Кабінету Міністрів України моральну шкоду в розмірі 5 000 000,00 грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що з квітня 2004 року працював на посаді генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України, правонаступником якої є АТ "Укрзалізниця".
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 1154-р його звільнено з займаної посади. На підставі цього розпорядження Державна адміністрація залізничного транспорту України видала наказ від 03 грудня 2014 року № 4114/ос, згідно з яким його звільнено з роботи з 03 грудня 2014 року.
Вважав звільнення незаконним, а зазначені розпорядження та наказ такими, що підлягають скасуванню.
Зазначав, що ні розпорядження, ні наказ не містить підстави звільнення. Також у них не заначено, у чому саме виразилось неналежне виконання ним посадових обов`язків. У порушення вимог закону йому не надали можливості надати пояснення з приводу нібито вчинених ним порушень.
Крім того звільнення проведено з порушенням частини третьої статті 40 КЗпП України, оскільки в день звільнення він перебував у відпустці.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 23 лютого 2022 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 1154-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України".
Визнано незаконним та скасовано наказ Державної адміністрації залізничного транспорту України від 03 грудня 2014 року № 4114/ос "По особовому складу".
Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України.
Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 834 743,65 грн та у відшкодування моральної шкоди 75 000,00 грн.
Стягнуто з Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 75 000,00 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані розпорядження та наказ про звільнення позивача є незаконними. Відповідачі не довели належними та допустимими доказами свої твердження про неналежне виконання позивачем трудових та посадових обов`язків.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року рішення Залізничного районного суду міста Львова від 23 лютого 2022 року скасовано, а провадження у справі закрито.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спір не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Позивач звільнений з роботи з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, тому такий спір належить розглядати в порядку господарського судочинства.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2023 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року й передати справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції належним чином не з`ясував характер спірних правовідносин. Зокрема, не врахував, що в матеріалах справи немає доказів, що його звільнено саме за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України. Ні розпорядження, ні наказ не містить посилання на відповідний пункт та статтю КЗпП України, що й було однією з підстав його позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
12 травня 2023 року справа № 462/2590/15 надійшла до Верховного Суду.
22 травня 2023 року АТ "Укрзалізниця" надіслало відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.
26 травня 2023 року Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України надіслало відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін. Відзив надісланий з незначним пропуском установленого судом в ухвалі про відкриття касаційного провадження строку. Зважаючи на положення частини другої статті 127 ЦПК України, Верховний Суд вважає за можливе продовжити Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2014 року № 292-р ОСОБА_1 призначено генеральним директором Державної адміністрації залізничного транспорту України.
Відповідно до наказу Державної адміністрації залізничного транспорту України від 04 квітня 2014 року № 295/ос "По особовому складу", виданого на підставі вказаного вище розпорядження Кабінету Міністрів України, ОСОБА_1 приступив до виконання посадових обов`язків генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України.
На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 04 вересня 2014 року № 696-т до листа Служби безпеки України від 31 серпня 2014 року № 598 та відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 08 вересня 2014 року № 198-Г проведено перевірку окремих питань діяльності Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, яка проводилась у строки з 08 вересня 2014 року по 18 листопада 2014 року.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2014 року № 809-р ОСОБА_1 відсторонено від виконання повноважень за посадою генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України на період перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.
За результатами проведення цієї перевірки, 25 листопада 2014 року складено акт № 07/14-14-19-133-17/ДСК, яким зафіксовано встановлені порушення юридичного, господарського, фінансового характеру і, як наслідок, Міністерством інфраструктури України ініційовано перед Кабінетом Міністрів України питання про звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України за неналежне виконання посадових обов`язків.