ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 916/530/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Цибульський В.В. (адвокат)
відповідача - Степанюк А.С. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"
на рішення Господарського суду Одеської області від 06.07.2023 та
постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2023
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"
до товариства з обмеженою відповідальністю "МИТРА-ЕКСПО"
про стягнення 2 010 235,98 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (далі - ТОВ "Порше Лізинг Україна", позивач) у січні 2023 звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "МИТРА-ЕКСПО" (далі - ТОВ "МИТРА-ЕКСПО", відповідач), в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову б/н від 19.04.2023 (від 20.04.2023 вх.12911/23) просило стягнути з відповідача на користь позивача борг у загальній сумі 2 010 235,98 грн, з яких: 227 588,64 грн заборгованість зі сплати лізингових платежів за договором за період з березня 2022 року по листопад 2022 року; 58 485,06 грн неустойка у розмірі подвійної орендної плати за користування річчю за час прострочення; 1 724 162,28 грн вартість втраченого об`єкту лізингу.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами договором про фінансовий лізинг від 09.12.2019 №00019786, а також неправомірними діями ТОВ "МИТРА-ЕКСПО", яке, не зважаючи на припинення договірних відносин з позивачем, безпідставно не здійснило своєчасне повернення об`єкта лізингу та в подальшому після втрати останнього протиправно не виконало свого обов`язку з відшкодування ТОВ "Порше Лізинг Україна" вартості втраченого об`єкта лізингу.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.07.2023 (суддя Бездоля Д.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "МИТРА-ЕКСПО" на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" борг в сумі 227 588 (двісті двадцять сім тисяч п`ятсот вісімдесят вісім)грн 64 коп та судовий збір в сумі 3 413 (три тисячі чотириста тринадцять) грн 83 коп. В іншій частині позову відмовлено.
2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 (колегія суддів: Таран С.В., Богатир К.В., Поліщук Л.В.) рішення Господарського суду Одеської області від 06.07.2023 залишено без змін у частині відмови у задоволенні позову про стягнення вартості втраченого об`єкту лізингу
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ТОВ "Порше Лізинг Україна", не погоджуючись із судовими рішеннями попередніх інстанцій у частині відмови у задоволенні позову про стягнення вартості втраченого об`єкту лізингу, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить рішення Господарського суду Одеської області та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду скасувати в частині відмови у задоволенні позову про стягнення вартості втраченого об`єкта лізингу; постановити в цій частині нове рішення, яким позовну вимогу про стягнення вартості втраченого об`єкта лізингу, яка становить 1 724 162,28 грн.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, зокрема, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду:
- "від 20.04.2023 у справі №910/16024/21, де Верховний Суд зазначив, що норми чинного законодавства не передбачають звільнення орендаря від обов`язку повернути орендоване майно його власнику та/або відшкодувати збитки у зв`язку з неможливістю повернення такого майна. Крім того, Верховним Судом у постанові від 20.04.2023 вказано про те, що сторони є суб`єктами господарювання, а відтак у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (аналогічна правова позиція викладена у пункті 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17).
- від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, де Верховний Суд зазначив, що форс- мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.
- від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, де Верховний Суд зазначив, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.
- від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20 та у постанові від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21, де Верховний Суд вказав про те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання".
4.2. Щодо обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 809 ЦК України та частини першої статті 13 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 16.12.1997 №723/97-ВР у подібних правовідносинах.
4.3. Крім того, скаржник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції, посилаючись на пункт 8 частини першої статті 20 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 4 лютого 2021 року № 1201-IX, не звернув увагу на те, що частиною другою Розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" встановлено, що цей Закон застосовується до відносин, що виникли після дня набрання чинності цим Законом. Відносини, що виникли на підставі договорів фінансового лізингу, укладених до набрання чинності цим Законом, регулюються відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.
4.4. Скаржник зазначає, що Договір про фінансовий лізинг №00019786 укладений 09.12.2019, отже до спірних правовідносин має застосовуватись положення Закону України "Про фінансовий лізинг" від 16.12.1997 № 723/97-ВР із змінами та доповненнями, а не положення Закону України "Про фінансовий лізинг" від 4 лютого 2021 року № 1201-IX.
4.5. Таким чином, на переконання скаржника, судом застосовані норми права, які не релевантні до спірних правовідносин, а тому і висновки щодо можливостей застосування альтернативних способів захисту прав та інтересів ТОВ "Порше Лізинг Україна" є помилковими, в тому числі і твердження про те, що відповідачем виплачена більша частина вартості об`єкту лізингу, як підстава для відмови у задоволенні позову. Оскільки, за умовами чинного законодавства та Договору, Лізингодавець зберігає за собою право власності на Об`єкт лізингу до повного та належного виконання зобов`язань за Договором фінансового лізингу.
4.6. Скаржник у своїй касаційній скарзі також звертає увагу на правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №904/5726/19, а також зазначає про те, що дії позивача щодо компенсації вартості втраченого об`єкта лізингу відповідно до Закону України "Про фінансовий лізинг" та умов договору про фінансовий лізинг, зокрема пункту 4.8 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу як додатку до договору є обов`язком, що становить зміст зобов`язання і стосується його виконання.
5. Доводи інших учасників справи. Заяви/клопотання
5.1. Від ТОВ "МИТРА-ЕКСПО" надійшов відзив на касаційну скаргу (документ сформовано в системі "Електронний суд" 29.01.2024), в якому останній просить визнати поважною причину пропуску строку на подачу відзиву та поновити строк, а також просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду та постанову суду апеляційного господарського суду - без змін. Крім того, від ТОВ "МИТРА-ЕКСПО" надійшло клопотання про визнання поважною причину пропуску строку на подачу відзиву та поновлення відповідачу строку на подачу відзиву на касаційну скаргу.
5.2. Обґрунтовуючи причину пропуску строку на подачу відзиву ТОВ "МИТРА-ЕКСПО" зазначає про те, що ні відповідач, ні його представник не отримували касаційної скарги, про подачу касаційної скарги та відкриття провадження відповідачу стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень. Не дивлячись на те, що і відповідач і його представник мають зареєстровані електронні кабінети у підсистемі Електронний суд, касаційна скарга за допомогою зазначеного сервісу не надходила.
5.3. За змістом частин першої та другої статті 119 ГПК України поновленим може бути процесуальний строк, встановлений законом, а встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
5.4. Згідно з частиною четвертою статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
5.5. Ухвалою Верховного Суду від 08.01.2024 встановлено, зокрема, що ТОВ "МИТРА-ЕКСПО" має право подати відзив на касаційну скаргу до 23.01.2024.
5.6. Верховний Суд зазначає, що строк на подання відзиву на касаційну скаргу встановлюється судом та відповідно до вимог процесуального закону може бути продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, тому клопотання ТОВ "МИТРА-ЕКСПО" про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу не підлягає задоволенню. Крім того, доказів в обґрунтування причини пропуску строку відповідачем також не надано.
5.7. Враховуючи викладене, Суд залишає без розгляду поданий ТОВ "МИТРА-ЕКСПО" відзив на касаційну скаргу та не надає оцінку викладеним у ньому доводам.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, таке.
6.1. Між ТОВ "Порше Лізинг Україна" (далі - Лізингодавець) та ТОВ "МИТРА-ЕКСПО" (далі - Лізингоодержувач) 09.12.2019 укладено договір про фінансовий лізинг №00019786 (далі - Договір), відповідно до якого об`єктом лізингу виступає автомобіль MAN TGX 18.440 4X2 BLS, шасі № НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_2 ; вартість об`єкта лізингу 42000 євро; авансовий платіж 10500 євро; кількість лізингових платежів 60; строк лізингу 60 місяців; лізинговий платіж 742,46 євро; процентна ставка 9,50% (змінювана), при цьому усі платежі, що підлягають сплаті, повинні бути сплачені у гривні і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що встановлений КБ АТ "Креді Агріколь Банк", якщо Лізингодавець не повідомить про інше відповідно до пункту 6.3 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу.
6.2. Додатками до Договору є загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу і графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування), який передбачає розмір платежів та термін їх сплати (з 09.12.2019 по 15.11.2024).
6.3. У розділі 2 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу зазначено, що вартість об`єкта лізингу це погоджена сторонами вартість (ціна) об`єкта лізингу на момент укладення контракту, що зафіксована у контракті і відображає його справедливу та звичайну вартість.
6.4. За умовами пункту 4.8 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу Лізингоодержувач несе відповідальність за всі ризики, пов`язані з пошкодженням, втратою або виведенням із ладу об`єкту лізингу, включно з випадками, коли такі ризики не покриваються страхуванням об`єкту лізингу або страхове відшкодування не підлягає виплаті. У разі відсутності страхового покриття Лізингоодержувач відшкодовує Лізингодавцю всі збитки, що можуть бути завдані об`єкту лізингу, незалежно від того чи були вони завдані з вини Лізингоодержувача, протягом 10 робочих днів із моменту направлення Лізингодавцем Лізингоодержувачу відповідного повідомлення.
6.5. Відповідно до пункту 4.10 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу Лізингоодержувач зобов`язаний негайно повідомити Лізингодавця про будь-які факти або дії третьої сторони стосовно об`єкту лізингу, а також про будь-які вчинені чи очікувані дії третіх сторін у зв`язку з примусовим виконанням, включаючи, окрім іншого, конфіскацію, затримання, вилучення об`єкту лізингу тощо. Лізингоодержувач уповноважений та зобов`язаний вживати усіх необхідних заходів і вчиняти всі дії з метою захисту права власності Лізингодавця.
6.6. Пунктом 4.13 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу визначено, що будь-яке невиконання або порушення будь-якої умови пункту 4 є підставою для припинення Лізингодавцем цього контракту. Відповідно при цьому застосовуються положення пункту 12 цього контракту.
6.7. В силу пункту 6.11 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу платежі, здійснені Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця за цим контрактом, не підлягають поверненню Лізингоодержувачу у випадках дострокового закінчення строку лізингу/припинення контракту відповідно до пунктів 5.2, 12.5, 12.6, відмови Лізингоодержувача прийняти об`єкт лізингу (якщо всі характеристики об`єкту лізингу відповідають умовам контракту), придбати об`єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2, а також якщо Лізингодавець вимагає повернення об`єкту лізингу відповідно до інших положень контракту.
6.8. Відповідно до підпункту 8.3.2 пункту 8.3 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу якщо Лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплати одного лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів, Лізингодавець має право припинити контракт/відмовитися від контракту і витребувати об`єкт лізингу від Лізингоодержувача, у тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.
6.9. Пунктом 11.7 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу визначено, що у випадку викрадення або суттєвого пошкодження об`єкта лізингу Лізингодавець отримує від страхової компанії відшкодування відповідно до договору/договорів добровільного страхування, якщо інше не буде погоджено сторонами.
6.10. Згідно з підпунктами 12.6.1, 12.6.9 пункту 12.6 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу Лізингодавець має право в односторонньому порядку припинити цей контракт/відмовитися від контракту та, також серед іншого, право на повернення об`єкта лізингу, зокрема, у випадку, якщо Лізингоодержувач не сплатив один наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов`язання зі сплати перевищує 30 календарних днів, або у випадку, коли об`єкт лізингу знищений чи втрачений іншим чином.
6.11. Положеннями пункту 12.9 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу передбачено, що у разі дострокового закінчення строку лізингу/припинення контракту відповідно до пункту 12 контракту, відмови Лізингоодержувача придбати об`єкт лізингу, а також якщо Лізингодавець вимагає повернення об`єкту лізингу відповідно до інших положень контракту, Лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт лізингу за свій власний рахунок у відмінному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження Лізингодавця, якщо інша адреса не вказана останнім, протягом 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту.
6.12. В силу 13.1 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу Лізингоодержувач зобов`язаний у строки, встановлені Лізингодавцем, повернути об`єкт лізингу Лізингодавцю у всіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, припинення контракту, крім випадку, коли Лізингоодержувач набуває право власності на об`єкт лізингу відповідно до умов контракту.
6.13. За умовами пунктів 17.1, 17.2 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу якщо внаслідок форс-мажорних обставин будь-яка сторона не може виконувати або затримує виконання будь-яких своїх зобов`язань за цим контрактом та негайно інформує про це іншу сторону, зазначаючи обставини, що становлять форс-мажор разом із тими доказами, які можливо надати, а також приблизний строк, протягом якого виконання своїх зобов`язань за цим контрактом такою стороною буде неможливим або відстроченим, сторона, яка зазнала впливу таких форс-мажорних обставин, звільняється від відповідальності перед іншою стороною за невиконання або відстрочення виконання своїх зобов`язань за цим контрактом. Сторона, що не зазнала впливу форс-мажорних обставин, може припинити цей контракт не раніше, ніж через 30 днів після надання іншій стороні відповідного повідомлення, проте таке повідомлення про припинення контракту вважається недійсним, якщо сторона, яка зазнала впливу форс-мажорних обставин, у повному обсязі поновлює виконання своїх зобов`язань до завершення вищезгаданого строку припинення шляхом надання повідомлення. Для цілей цього пункту "форс-мажорна обставина" означає будь-які непередбачувані на момент укладення цього контракту обставини, що знаходяться поза сферою контролю сторін, включаючи, без жодних обмежень вищезазначених загальних положень, страйки, заворушення, війни, пожежі, вибухи, повені, землетруси, а також інші природні стихійні лиха. Сторона, що зазнала дії форс-мажорної обставини, зобов`язується надати іншій стороні підтвердження компетентного органу про факт настання та період дії відповідної форс-мажорної обставини.
6.14. Додатковою угодою б/н від 22.06.2021 до Договору змінено поштову/юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "МИТРА-ЕКСПО".
6.15. На виконання Договору між сторонами було підписано без зауважень та скріплено печатками акт прийому-передачі б/н від 23.12.2019, на підставі якого відповідач отримав на умовах фінансового лізингу автомобіль MAN TGX 18.440 4X2 BLS, шасі № НОМЕР_1, державний р/н НОМЕР_3, колір білий, вартість об`єкта лізингу 1 104 180 грн.
6.16. Як вбачається зі зведеної облікової виписки з рахунку ТОВ "МИТРА-ЕКСПО", наданої позивачем, та не заперечується відповідачем, прострочення сплати лізингових платежів за Договором почалося з платежу, який мав бути внесений до 15.03.2022, у зв`язку з чим загальний розмір такої заборгованості за рахунками, виставленими за період з березня місяця по листопад місяць 2022 року, становить 227 588,64 грн.
6.17. 05.04.2022 та 07.05.2022 відповідач каналами електронного зв`язку (на адресу електронної пошти ТОВ "Порше Лізинг Україна") надіслав листи, в яких повідомив про наявність форс-мажорних обставин, у той час як позивач в адресованих ТОВ "МИТРА-ЕКСПО" відповідях від 04.05.2022 та 09.05.2022, які також були направлені електронною поштою, зазначив про можливе відтермінування оплати за рахунками, необхідність очікування на додаткову комунікацію та не нарахування штрафних санкцій.
6.18. 08.12.2022 позивач засобами поштового зв`язку (листом з описом вкладення) надіслав ТОВ "МИТРА-ЕКСПО" вимогу від 30.11.2022 №00019786 про сплату заборгованості за Договором, повернення об`єкту лізингу та повідомлення про відмову від вказаного договору (поштове відправлення №0503240009538).
6.19. Відповідно до роздруківки відомостей з офіційного Інтернет-сайту "Укрпошта" про відстеження поштового відправлення №0503240009538 останній запис щодо стану цього відправлення внесений 12.01.2023 та сформульований наступним чином: "відправлення прямує до точки видачі/доставки".
6.20. Згідно з витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) від 08.12.2022 №81584395 на підставі Договору було зареєстровано звернення стягнення на майно.
6.21. В подальшому 21.03.2023 відповідач надіслав на адресу електронної пошти позивача повідомлення про форс-мажорні обставини та неможливість виконання зобов`язань за Договором.
6.22. За результатами опрацювання вищенаведеного повідомлення ТОВ "Порше Лізинг Україна" надало відповідь від 23.03.2023 №3115, в якій зазначило про припинення позивачем Договору в односторонньому порядку з 17.12.2022, про необхідність повідомлення відповідачем страхової компанії про настання страхового випадку та про наявність у ТОВ "МИТРА-ЕКСПО" зобов`язань з відшкодування витрат і збитків.
6.23. У матеріалах справи містяться копії заяви від 19.03.2023 б/н до акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" про подію та на виплату за договором добровільного страхування автомобіля MAN TGX 18.440 4X2 BLS за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом, письмові пояснення по страховому випадку та відмова акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" від 10.04.2023 №3436/12ЦВ у виплаті страхового відшкодування.
6.24. Позивачем до місцевого господарського суду також було надано копію звіту від 10.04.2023 №101 про оцінку транспортного засобу, складеного на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем Кобилянським Сергієм Миколайовичем, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля на дату оцінки (10.04.2023) складає 1 724 162,28 (з ПДВ).
6.25. Водночас на підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог, а також доводів про незаконне заволодіння об`єктом лізингу невстановленими особами на тимчасово окупованих територіях та наявність форс-мажорних обставин ТОВ "МИТРА-ЕКСПО" подало до суду першої інстанції копії низки документів, а саме:
-акту від 03.02.2023 б/н, складеного про те, що у відповідача були відібрані транспортні засоби, у тому числі автомобіль MAN д/н НОМЕР_3, який знаходився на території бази відповідача за адресою: Херсонська обл., м Олешки, вул. Сікорського, 57;
-талону-повідомлення єдиного обліку №1372 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення щодо викрадення у ТОВ "МИТРА-ЕКСПО" транспортних засобів;
-витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження за фактом незаконного заволодіння транспортними засобами, у тому числі, автомобілем MAN TGX 18.440 4X2 BLS білого кольору з державним р/н НОМЕР_3 ;
-договорів від 01.01.2020 №2/2020 та від 01.01.2022 №3/2020, укладених між ТОВ "МИТРА-ЕКСПО" та ТОВ "Митра Профи", на підставі яких відповідачем було орендовано територію (земельну ділянку) разом зі складським приміщенням за адресою: Херсонська обл., м. Олешки, вул. Сікорського, 57;
-довідки ТОВ "МИТРА-ЕКСПО" б/н та б/д про те, що автомобіль MAN TGX 18.440 4X2 BLS, шасі № НОМЕР_1, державний р/н НОМЕР_3 був запаркований та знаходився за адресою: Херсонська обл., м. Олешки, вул. Сікорського, 57, на території відповідача;
-наказу ТОВ "МИТРА-ЕКСПО" №2 від 29.03.2022 "Про призупинення діяльності у зв`язку з військовою агресією проти України";
-сертифікату Херсонської торгово-промислової палати від 01.04.2023 №6500-23-1598, яким на підставі статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 №44(5) (із змінами та доповненнями) засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): введення воєнного стану в Україні, військова агресія російської федерації проти України, тимчасова окупація, оточення (блокування), ведення бойових дій на території Олешківської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області та протиправні дії третіх осіб, які унеможливили користування ТОВ "МИТРА-ЕКСПО" на умовах фінансового лізингу об`єктом лізингу за укладеним з ТОВ "Порше Лізинг Україна" договором від 09.12.2019 №00019786, а саме: автомобілем MAN TGX 18.440 4X2 BLS, шасі № НОМЕР_1, НОМЕР_2 . Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 24.02.2022; дата закінчення тривають на 01.04.2023.
6.26. Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами Договором спричинене форс-мажорними обставинами, існування яких підтверджене належними доказами та зумовлює відсутність підстав для покладення на ТОВ "МИТРА-ЕКСПО" відповідальності у вигляді заявлених до стягнення сум неустойки та збитків (вартості втраченого об`єкту лізингу). При цьому суд першої інстанції зауважив на тому, що сплата відповідачем лізингових платежів виступає основним зобов`язанням і не є відповідальністю, у зв`язку з чим заборгованість зі сплати вказаних платежів за Договором за період з березня місяця 2022 року по листопад місяць 2022 року підлягає стягненню на користь позивача.
6.27. Рішення місцевого господарського суду оскаржувалось в суді апеляційної інстанції лише в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення 1 724 162,28 грн вартості втраченого об`єкту лізингу, апеляційний перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 06.07.2023 у справі №916/530/23 в частині задоволення позовної вимоги про стягнення 227 588,64 грн заборгованості зі сплати лізингових платежів та відмови у задоволенні позовної вимоги про 58 485,06 грн неустойки Південно-західним апеляційним господарським судом не здійснювався. Колегія суддів апеляційної інстанції погодилась з висновком Господарського суду Одеської області щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення вартості втраченого об`єкту лізингу
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Предметом касаційного оскарження у цій справі є рішення Господарського суду Одеської області від 06.07.2023 в частині відмови у стягненні з відповідача 1 724 162, 28 грн вартості втраченого об`єкту лізингу та постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2023, прийнята за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в цій частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось ні в апеляційному, ні в касаційному порядку.
8.2. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.4. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.5. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1 та частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
8.6. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.