ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 лютого 2024 року
м. Київ
Cправа № 908/2828/19 (910/16579/20)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Картере В.І., Огородніка К.М.,
за участю секретаря судового засідання - Багнюка І.І.,
за участю представників:
Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" - Грищенка Д.С. та Семеняки В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" за вх. № 8033/2023
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2023
у складі колегії суддів: Коваль Л.А. (доповідач), Мороза В.Ф., Чередка А.Є.
та на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.04.2023
у складі судді Сушко Л.М.
у справі № 908/2828/19 (910/16579/20)
за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"
до 1) Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"
2) Приватного акціонерного товариства "Завод малогабаритних трансформаторів"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: 1) Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор"; 2) Приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод"
про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним,
в межах справи № 908/2828/19
про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор",
ВСТАНОВИВ:
Вступ.
На розгляд суду поставлено питання обґрунтованості заявленого кредитором боржника позову про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, учасником якого не був ні боржник, ні позивач. При цьому позивачем не заявлено вимогу про повернення коштів боржнику. Позов розглядається (новий розгляд справи) у межах справи про банкрутство відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у цій справі.
Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.
1. У провадженні господарського суду Запорізької області на стадії процедури розпорядження майном перебуває справа № 908/2828/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" (далі - ПрАТ "Запоріжтрансформатор").
2. 17.10.2019 ухвалою Господарського суду Запорізької області відкрито провадження у справі № 908/2828/19 про банкрутство ПрАТ "Запоріжтрансформатор", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном.
3. До господарського суду Запорізької області в порядку статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства надійшла заява Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" із грошовими вимогами до боржника на суму 435 713 577,59 грн.
4. 21.10.2021 ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2828/19 визнано АТ "Райффайзен Банк Аваль" кредитором ПрАТ "Запоріжтрансформатор" із грошовими вимогами на загальну суму 435 713 577,59 грн, з яких внесено 3 842 грн - у першу чергу задоволення вимог кредиторів, 340 023 777,12 грн - у четверту чергу, 83 664 718,47 грн - у шосту чергу і 12 021 240 грн із внесенням до реєстру окремо як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника.
5. 21.07.2020, після відкриття провадження у справі № 908/2828/19 про банкрутство ПрАТ "Запоріжтрансформатор", між відповідачами - АТ "Перший український міжнародний банк" (далі - АТ "ПУМБ") як первісним кредитором і ПрАТ "Завод малогабаритних трансформаторів" як новим кредитором укладено договір № ВПВ-123/16.1-К/12, за умовами пунктів 1.1, 1.2, 1.3 якого первісний кредитор відступив новому кредитору, а новий кредитор прийняв право вимоги, що належить первісному кредитору, і набув частково права кредитора за укладеним між первісним кредитором - АТ "ПУМБ" і ПрАТ "Запоріжтрансформатор" (боржник, третя особа-1) кредитним договором від 19.03.2012 № 123/16.1-К/12 за основним боргом на суму 2 800 000 доларів США, що на дату укладення договору № ВПВ-123/16.1-К/12 еквівалентно 77 283 080 грн.
Пунктом 1.4 оспорюваного договору сторони погодили, що право вимоги за кредитним договором на суму, визначену пунктом 1.3 цього договору (2 800 000 доларів США основного боргу), переходить до нового кредитора з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін. Водночас згідно з абзацом другим підпункту 1.1.1 пункту 1.1 договору передбачено його укладення в порядку статті 212 ЦК України зі скасувальною обставиною, що визначена сторонами в пункті 6.4 цього договору.
Відповідно до пункту 2.1 договору № ВПВ-123/16.1-К/12 вартість прав вимоги, вказаних у пункті 1.1 цього договору, яку новий кредитор зобов`язується сплатити первісному кредитору, становить гривневий еквівалент грошової суми 2 800 000 доларів США, що визначається за офіційним курсом НБУ на дату оплати та має бути сплачена у строк до 13 грудня 2021 року в порядку, передбаченому пунктом 2.2 цього договору.
У пункті 6.4 договору № ВПВ-123/16.1-К/12 скасувальну обставину визначено як домовленість сторін про те, що ненадходження на рахунок Представництва "Dalekovod d.d." в Україні, який відкритий в АТ "ПУМБ", частини авансового платежу в розмірі 3 118 620 євро (без ПДВ) від ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" згідно з умовами контракту від 05.12.2018 № 08-1/3045-18 (проект Укрэнерго/KFW) протягом п`яти банківських днів із моменту підписання цього договору має наслідком його припинення на наступний календарний день за днем, коли така обставина наступила, без підписання сторонами будь-яких додаткових угод або правочинів до цього договору.
6. Додатковою угодою від 27.07.2020 № 1 до договору № ВПВ-123/16.1-К/12 сторони внесли зміни до пункту 6.4 договору щодо суми авансового платежу, яка підлягає до сплати, та визначили її в розмірі 3 118 545 євро (без ПДВ).
7. На виконання підпункту 3.1.1 пункту 3.1 договору № ВПВ-123/16.1-К/12 первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв документи згідно з переліком, що підтверджується актом приймання-передачі документів від 21.07.2020, копію якого долучено до матеріалів справи.
8. 21.07.2020 первісний кредитор (відповідач-1) надіслав на адресу боржника (третьої особи-1) повідомлення № КНО-61.1.1/74-1 про укладення з новим кредитором (відповідачем-2) договору № ВПВ-123/16.1-К/12, що підтверджується копіями долучених до матеріалів справи опису вкладення в цінний лист, фіскального чека, накладної, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, датованих днем надіслання повідомлення.
9. У виконавчому провадженні № 59484493 з банківських виписок про рух коштів за рахунком ПрАТ "Запоріжтрансформатор" 2600139310(UAH) в АТ "ПУМБ" за період з 04.04.2019 по 08.07.2019 встановлено, що боржник (третя особа-1) надавав фінансові допомоги підприємствам, у яких він має істотну участь, тобто пов`язаним із ним особам у розумінні підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у тому числі ПрАТ "Завод малогабаритних трансформаторів" (відповідач-2, новий кредитор), на суму 81 млн грн (т. 1, а. с. 4, 57-126).
10. Третя особа-1 (боржник у процедурі банкрутства) є афілійованою (пов`язаною) компанією щодо відповідача-2 та одночасно є акціонером товариства-відповідача-2 з вирішальним голосом на загальних зборах акціонерів (82,2692 % акцій у статутному капіталі цього товариства).
11. Судами не було встановлено визнання АТ "ПУМБ" кредитором у справі про банкрутство ПрАТ "Запоріжтрансформатор".
Подача до суду позову.
12. 26.10.2020 АТ "Райффайзен Банк Аваль" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ "ПУМБ" (відповідач-1) та ПрАТ "Завод малогабаритних трансформаторів" (відповідач-2) про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору відступлення права вимоги від 21.07.2020 № ВПВ-123/16.1-К/12.
13. 30.10.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ПрАТ "Запоріжтрансформатор" і Приватне акціонерне товариство "Запорізький кабельний завод" (далі - ПрАТ "Запорізький кабельний завод", третя особа 2).
14. Позовні вимоги обґрунтовано так:
- наявні підстави для визнання правочину недійсним у силу статті 234 ЦК України як фіктивного, оскільки його вчинено з умислом сторін (відповідачів) та боржника (третьої особи-1), спрямованим на приховування фактичного задоволення (погашення) боржником у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів грошових зобов`язань перед конкурсним кредитором (відповідачем-1) через дочірню компанію боржника (відповідача-2) (фраудаторний правочин);
- спірний договір відступлення права вимоги не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, що є порушенням вимог частин першої, п`ятої статті 203 ЦК України; оспорюваний правочин учинено на шкоду позивачу та іншим кредиторам, вимоги яких визнано судом у справі № 908/2828/19 про банкрутство ПрАТ "Запоріжтрансформатор", порушеній ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 року із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів;
- позивач наполягав на тому, що будь-який правочин, учинений боржником у період настання в нього зобов`язання щодо погашення заборгованості перед кредитором, унаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину;
- укладення ПрАТ "Завод малогабаритних трансформаторів" (відповідачем-2) як пов`язаною з боржником особою спірного договору, за яким до нього перейшло право вимоги щодо виконання грошових зобов`язань його материнською компанією (ПрАТ "Запоріжтрансформатор" - третьою особою-1), зумовило зменшення обсягу майнових активів третьої особи-1, які мали б увійти до її ліквідаційної маси у вигляді дивідендів мажоритарного акціонера, тобто відповідача-2, з подальшим їх спрямуванням на пропорційне задоволення вимог кредиторів, у тому числі позивача; обставини надання ПрАТ "Запоріжтрансформатор" фінансових допомог ПрАТ "Завод малогабаритних трансформаторів" (відповідачу-2) як її дочірній компанії на проведення розрахунку за оспорюваним правочином свідчать про те, що ці кошти були використані для задоволення вимог банку (відповідача-1) до третьої особи-1 (боржника у процедурі банкрутства) з порушенням мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство такої особи та з порушенням процедури задоволення вимог у справі про банкрутство третьої особи-1;
- ПрАТ "Завод малогабаритних трансформаторів" як набувач права вимоги за кредитним договором не наділений правом надавати фінансові послуги, оскільки не має статусу фінансової установи, тому з урахуванням положень частини третьої статті 512 ЦК України є підстави для визнання оспорюваного правочину недійсним; на підтвердження цих доводів позивач послався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду в постановах від 11.09.2018 у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18) та від 31.10.2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18).
Розгляд справи судами.
15. Справа судами розглядалася неодноразово.
16. 03.03.2021 рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2021, у задоволенні позову про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору відступлення права вимоги від 21.07.2020 № ВПВ-123/16.1-К/12 відмовлено.
17. Судові рішення мотивовано тим, що правочин із відступлення права вимоги не є фіктивним, його спрямовано на реальне настання правових наслідків, позаяк після укладення спірного договору здійснено оплату за відступлені майнові права на користь первісного кредитора, а новий кредитор прийняв від первісного кредитора документи, які засвідчують відступлені права. За змістом спірного договору не вбачається здійснення факторингової операції, цей договір є правочином з відступлення права вимоги і має ознаки договору купівлі-продажу, тому не є обов`язковою наявність статусу фінансової установи для сторін оспорюваного правочину.
18. 07.09.2022 постановою Великої Палати Верховного Суду скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 у справі № 910/16579/20, а справу № 910/16579/20 передано для розгляду позову про визнання недійсним правочину від 21.07.2020 у межах провадження у справі № 908/2828/19 про банкрутство ПрАТ "Запоріжтрансформатор" до Господарського суду Запорізької області.
19. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що досліджувати на предмет наявності ознак фраудаторності у даному випадку потрібно правочин, який сторони насправді хотіли вчинити, склад сторін такого правочину та юридично значимі дії цих сторін, мету такого правочину та результат (зміна, припинення прав, виконання зобов`язань та інше), якого прагнули досягнути сторони вчиненням юридично значимих дій.
При цьому суди не надали жодної оцінки доводам позивача про те, що третьою особою-1 було фактично "компенсовано" відповідачу-2 його оплату за набуте "право вимоги", яке мало ознаки виконання обов`язку боржника іншою особою, що унеможливило задоволення вимог кредиторів боржника, зокрема позивача як заставного і конкурсного кредитора першої, четвертої черг у справі про банкрутство, а також письмовим доказам перерахування коштів відповідачу-1 третьою особою-1 як учасником тристороннього правочину.
Водночас, спір про недійсність правочину, який має ознаки такого, що прикриває договір доручення щодо виконання обов`язку боржника іншою особою, наслідком учинення та виконання якого стало виведення грошових коштів боржника у процедурі банкрутства на суму понад 77 млн грн, є таким, що повинен вирішуватися судом, який розглядає справу про банкрутство та у межах провадження у справі про банкрутство відповідно до частини другої статті 7 КУзПБ. Відтак цей спір було передано на розгляд суду першої інстанції у межах провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Запоріжтрансформатор".
20. 27.04.2023 рішенням Господарського суду Запорізької області, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2023, у цій справі про банкрутство в задоволенні позову АТ "Райффайзен Банк Аваль" до АТ "Перший український міжнародний банк" та ПрАТ "Завод малогабаритних трансформаторів" про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним відмовлено.
21. Суди виходили з того, що сам по собі факт укладення договору купівлі-продажу права вимоги та відступлення права вимоги від первісного до нового кредитора не є втручанням у майнову сферу боржника.
Тобто, укладанням спірного договору не було порушено прав чи інтересів АТ "Райффайзен Банк Аваль" як кредитора боржника.
Суди відзначили, що на підставі спірного договору Боржник не здійснював жодних розрахунків із АТ "Перший український міжнародний банк" та ПрАТ "Завод малогабаритних трансформаторів".
Відповідно слід аналізувати умови спірного договору окремо, а здійснені Боржником "компенсаційні" виплати за договором відступлення права вимоги необхідно також аналізувати через призму дій боржника на шкоду інтересам кредиторів.
Також на переконання судів першої та апеляційної інстанцій, позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки він є неефективним та не призведе до відновлення прав позивача.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
22. 20.11.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті) АТ "Райффайзен Банк Аваль" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2023 та рішення Господарського суду Запорізької області від 27.04.2023 у справі № 908/2828/19 (910/16579/20); визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги від 21.07.2020 № ВПВ-123/16.1-К/12, укладений між АТ "Перший український міжнародний банк" та ПрАТ "Завод малогабаритних трансформаторів", про набуття права вимоги до ПрАТ "Запоріжтрансформатор".
23. Підставами касаційного оскарження АТ "Райффайзен Банк Аваль" зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.
24. Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували статтю 42 КУзПБ з огляду на те, що судами проігноровано спрямованість поданого позову - максимально можливе задоволення вимог кредиторів.
25. На думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про неналежність (неефективність) обраного позивачем способу захисту.