ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 916/3619/19(916/959/23)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивача: не з`явився,
відповідача: Сиротюк Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 (колегія суддів у складі: Філінюк І.Г. - головуючий, Поліщук Л.В., Богатир К.В.)
та рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2023 (суддя Райчева С.І.)
у справі №916/3619/19(916/959/23)
за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії" Колмикової Тетяни Олександрівни
до ОСОБА_1
про визнання недійсним пункту контракту
у межах справи №916/3619/19
за заявою Компанії "Джерефі Лімітед" (JEREFY LIMITED)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст позовних вимог
1. 05.12.2019 Компанія "Джерефі Лімітед" (JEREFY LIMITED) (далі - Ініціюючий кредитор) звернулась до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії" (далі - Боржник), посилаючись на наявність заборгованості в розмірі 750638,82 доларів США, що еквівалентно 17963012,15 грн.
2. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.12.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство Боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника.
3. Постановою Господарського суду Одеської області від 24.12.2020 визнано Боржника банкрутом, припинено процедуру розпорядження майном боржника, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.
4. У межах зазначеної справи ліквідатор Боржника 08.03.2023 звернувся до господарського суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про визнання недійсним пункту 6.6 контракту з виконавчим директором від 05.12.2019, укладеного між Боржником і Відповідачем (далі - Контракт).
5. Позов мотивовано посиланням на положення, зокрема, статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та обставини укладення Боржником Контракту із заінтересованою особою в день звернення Ініціюючого кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, а також наявність у оскаржуваному пункті Контракту ознак фраудаторності, адже він спрямований на виведення грошових коштів Боржника з метою ухилення від погашення кредиторської заборгованості.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
6. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань засновниками (учасниками) Боржника були ОСОБА_2, ОСОБА_1 (Відповідач), ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .
7. Відповідно до трудового договору від 04.08.2014 громадянин російської федерації ОСОБА_1 (Відповідач) був прийнятий на роботу до Боржника на посаду виконавчого директора. Додатковими угодами до трудової угоди від 04.08.2014 строк дії зазначеного трудового договору продовжувався до 26.07.2016.
8. Зазначений трудовий договір від 04.08.2014 (за яким Відповідач мав трудові відносини з Боржником, аналогічні тим обов`язкам, що містяться у спірному Контракті) не містив умов про узгодження сторонами суми додаткової виплати при звільнені.
9. Одеський обласний центр зайнятості на запит ліквідатора Боржника 18.02.2022 відповів, що з метою продовження строку дії дозволу для роботи Відповідачу роботодавець (Боржник) востаннє звертався з відповідною заявою 22.12.2017, за наслідками якої наказом від 02.01.2018 №1 строк дії дозволу продовжено до 25.01.2021. Копія додаткової угоди від 04.01.2018, якою продовжено строк дії трудового договору між Боржником і Відповідачем до 25.01.2021 надана Одеському обласному центру зайнятості 11.01.2018. Станом на дату надання відповіді (18.02.2022) повідомлення про звільнення Відповідача та/або заява про скасування дозволу від Боржника до Одеського ОЦЗ не надходили, дозвіл вважається таким, строк дії якого закінчився.
10. 05.12.2019 між Боржником і Відповідачем укладено Контракт, за умовами якого Відповідача призначено на посаду виконавчого директора на термін з 04.12.2019 до 25.01.2022 включно. За виконання обов`язків, передбачених Контрактом, Відповідачу встановлено заробітну плату (посадовий оклад) у розмірі 7500,00 грн на місяць.
11. Пунктом 6.6 Контракту передбачено, що в разі розірвання Контракту та звільнення працівника (Відповідача) за ініціативи роботодавця (Боржника) на підставі підпунктів "в" (з ініціативи роботодавця до закінчення строку дії контракту у випадках, передбачених законодавством України та контрактом) або "д" (з інших підстав, що не залежать від працівника) пункту 6.2 Контракту, або з будь-яких інших підстав, не з ініціативи працівника та за відсутності винних протиправних дій працівника, роботодавець зобов`язаний виплатити працівнику компенсацію (вихідну допомогу), яка становить 6000000,00 грн і має бути виплачена протягом 10-ти робочих днів з моменту звільнення на вказаний/зазначений/повідомлений працівником банківський рахунок (розрахунковий/поточний/ картковий).
12. Відповідно до спільної заяви кредиторів ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_4 у справі про банкрутство Боржника, контракти з аналогічними положеннями про значні виплати у разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця укладені зі співзасновниками Боржника: ОСОБА_4 - 04.12.2019, Відповідачем - 05.12.2019. З ОСОБА_2 та Відповідачем від імені Боржника договори укладені ОСОБА_4 ; а з ОСОБА_4 від імені Боржника договір укладено Відповідачем.
13. Доказів припинення трудового договору від 04.08.2014 та початку виконання обов`язків виконавчого директора з зовнішньоекономічних питань за Контрактом Відповідач не надав.
14. За змістом ухвали попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 18.08.2020 у справі №916/3619/19, на момент відкриття провадження у справі загальний розмір заборгованості Боржника перед кредиторами складав 15493439,06 грн, заборгованість першої черги по заробітній платі складала 141586,62 грн.
15. 11.11.2020 директор Боржника видав наказ №53 про підготовку до скорочення штату (чисельності) працівників у зв`язку зі здійсненням процедури банкрутства, згідно з яким виконавчий директор ОСОБА_1 мав скласти перелік посад (список працівників), що підлягали скороченню, та до 13.11.2020 надати їх директору ОСОБА_4 .
16. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.09.2022 у справі про банкрутство №916/3619/19 витребувано документи, зокрема: рішення щодо скорочення або зменшення штату працівників, прийняте у 4 кв. 2020 року по Товариству з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії"; наказ по товариству про скорочення посад, які займали ОСОБА_1, ОСОБА_2 ; попередження про звільнення у зв`язку зі скороченням штату, якими повідомлено ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про звільнення; наказ до штатного розпису станом на 01.09.2020, 01.10.2020; звіти за формою №4 ПН "Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці", які подані до Центру зайнятості у зв`язку з прийнятим рішенням про скорочення чисельності працівників з доказами подання до Центру зайнятості. Однак перелічені документи суду не надано.
17. Згідно з відповіддю Одеського обласного центру зайнятості від 18.08.2022 за період з 01.01.2019 до 16.08.2022 до філій Одеського обласного центру зайнятості та базових центрів зайнятості звіти за формою 4-ПН "Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва та праці" не надавались.
18. Наказом №58 від 16.12.2020 про припинення трудового договору (контракту) Відповідача звільнено з посади виконавчого директора через скорочення чисельності штату працівників у зв`язку з банкрутством, визначено виплатити вихідну допомогу Відповідачу в розмірі 6000000,00 грн і здійснити повний розрахунок. Наказ підписано керівником Боржника ОСОБА_4.
19. У постанові про визнання Боржника банкрутом встановлено, що його загальна кредиторська заборгованість на дату відкриття провадження у справі становила 15169715,49 грн. Згідно з довідкою Головного управління статистики в Одеській області від 21.12.2020 встановлено, що на останню звітну дату за 9 місяців 2020 року балансова вартість основних засобів складає 674,1 тис. грн, вартість оборотних активів у тому числі запаси 15526,1 тис. грн, чистий прибуток (збиток) на кінець звітного періоду складає від`ємне значення і становить - 279,8 тис. грн.
20. Відповідно до наданого аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища, становища на ринках та виявлення ознак приховування чи фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства Боржника, активи на останній день періоду, що аналізується характеризується великою часткою (97,6%) поточних активів і незначним відсотком необоротних засобів. Активи організації за весь аналізований період практично не змінилися. При фактичній незмінності величини активів власний капітал зменшився на 56,6%, що негативно характеризує динаміку зміни майнового стану організації. Чисті активи організації на останній день періоду, що аналізується, є меншими від статутного капіталу на 125%. Дане співвідношення негативно характеризує фінансове становище і не задовольняє вимогам нормативних актів до величини чистих активів організації. У разі, якщо вартість чистих активів товариства залишиться менше його статутного капіталу після закінчення фінансового року, що настає за другим фінансовим роком або кожним наступним фінансовим роком, після закінчення яких вартість чистих активів товариства виявилася меншою від його статутного капіталу, товариство не пізніше ніж через шість місяців після закінчення відповідного фінансового року зобов`язане зменшити статутний капітал до розміру, що не перевищує вартість його чистих активів, або прийняти рішення про ліквідацію. Більш того необхідно відзначити зниження чистих активів за два роки. Спостерігається одночасно і критичне становище на кінець періоду і погіршення показника протягом періоду. Зберігалась тенденція, здатна привести організацію до банкрутства. Коефіцієнт автономії організації на 31.12.2018 склав -0,079. Отримане значення свідчить про відсутність у організації власного капіталу. Протягом аналізованого періоду коефіцієнт автономії знизився на 0,029. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами на 31.12.2018 склав -0,11 і за весь аналізований період підвищився на 1,14. Станом на 31.12.2018 значення коефіцієнта не відповідає нормативу. Оскільки на 31.12.2018 спостерігається брак власних оборотних коштів, фінансове становище організації за цією ознакою можна характеризувати як незадовільне. Значення коефіцієнта швидкої ліквідності складає 0,23 при нормативному значенні 1, що свідчить про нестачу ліквідних активів (готівки та інших активів, які можна легко перетворити на грошові кошти) для погашення короткострокової кредиторської заборгованості. Коефіцієнт швидкої ліквідності зберігав значення, що не відповідають нормативним протягом досліджуваного періоду. Рентабельність продажів за період з 01.01.2018р. по 31.12.2018р. склала 55,9%. При цьому має місце зростання рентабельності звичайних видів діяльності в порівнянні з даним показником за 2017р. Частка Боржника на ринку авіакомпаній є досить незначною. У Боржника недостатньо грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень (високоліквідних активів) для погашення найбільш термінових зобов`язань (різниця становить 8634 тис. грн). За аналізований період відзначено зниження коефіцієнта покриття інвестицій на 0,03 (до 0,38). Значення коефіцієнта на 31 грудня 2018р. значно нижче допустимої величини. Показник розміру чистих активів, показник забезпечення зобов`язань боржника всіма його активами дещо погіршили свої значення протягом аналізованого періоду. З огляду на викладене, інвестиційне становище Боржника є незадовільним. Враховуючи те, що згідно з аналізом фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища, становища на ринках та виявлення ознак приховування чи фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства Боржника коефіцієнт ліквідності складає 0,23 при нормативному значенні 1, дійсна вартість активу, який визначено у розмірі 15526,1 тис. грн приблизно становить 3571 тис. грн, що значно менше пасиву підприємства, суд дійшов висновку про неспроможність суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів, що є ознаками банкрутства.
Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
21. Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.07.2023, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2023, позов задоволено повністю.
22. Судові рішення мотивовано встановленням обставин, які свідчать про наявність передбачених частинами 1, 2 статті 42 КУзПБ підстав для визнання спірного пункту Контракту недійсним як такого, за яким Боржник за наявності ознак неплатоспроможності та за відсутності відповідної фінансової спроможності взяв на себе додаткові зобов`язання (у порівнянні з передбаченими трудовим законодавством гарантіями) з виплати вихідної допомоги (саме і лише) своїм засновникам, тобто заінтересованим особам щодо Боржника в розумінні статті 1 КУзПБ, створивши умови для першочергового погашення вказаних зобов`язань у разі реалізації майнових активів Боржника. У поєднанні з необґрунтованою реалізацією оскаржуваного пункту контракту Відповідачем і Боржником завдано шкоду іншим кредиторам Боржника шляхом позбавлення їх права на справедливий розподіл ліквідаційної маси банкрута.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
23. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, здійснити перерозподіл витрат на правничу допомогу Відповідача в суді першої та апеляційної інстанцій за наслідками перегляду рішення у цій справі, а також стягнути з Боржника в особі ліквідатора на користь Відповідача судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та витрати на послуги правничої допомоги в суді касаційної інстанції, орієнтовно в розмірі 30000,00 грн.
24. Касаційна скарга мотивована наявністю підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
25. Відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції ухвалив постанову з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, всупереч висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 22.05.2019 у справі №757/49315/16, застосувавши до трудових правовідносин щодо визнання трудового правочину недійсним норми цивільного законодавства.
26. Відповідач наголошує, що Контракт укладений до відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, тому ані працівник, ані роботодавець не могли знати про звільнення через банкрутство товариства чи розраховувати, що такі обставини настануть до закінчення строку Контракту. Водночас Контракт є строковим та містить умову щодо виплати вихідної допомоги лише в разі дострокового звільнення працівника і за відсутності його винних дій у трудових відносинах з боржником. Звільнення працівника відбулося би в будь-якому випадку після рішення господарського суду про відкриття ліквідаційної процедури щодо боржника.
27. На думку Відповідача, суди не встановили умислу на вчинення будь-яких протиправних дій зі сторони працівника та керівництва Боржника при укладенні Контракту.
28. Крім того, Відповідач зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції викладеного у постанові Верховного Суду від 21.03.2023 у справі №910/18376/20(918/445/22) висновку про те, що недоведеність порушення прав позивача оспорюваним договором є достатньою підставою для відмови в позові. Відповідач стверджує, що укладення Контракту та його умови не можуть розцінюватися як такі, що направлені на порушення прав будь-кого з кредиторів, а навпаки, призвели до виключення кредиторських вимог Відповідача з кола кредиторів на користь інших кредиторів Боржника.
29. Відповідач зауважує про відсутність у Боржника підстав для звернення з повідомленням про масове звільнення згідно з вимогами Закону України "Про зайнятість населення" станом на дату розірвання Контракту, а нездійснення такого повідомлення керівництвом Боржника не може бути підставою для настання негативних наслідків саме для працівника та мати наслідком порушення його права на вихідну допомогу.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
30. Інші учасники справи у встановлений судом термін відзиви на касаційну скаргу не надали.
Позиція Верховного Суду
31. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги.
32. Предметом касаційного перегляду є судові рішення, ухвалені за наслідком розгляду позову ліквідатора Боржника про визнання недійсним пункту трудового контракту, укладеного між Боржником і одним із його засновників, що передбачає виплату працівнику компенсації (вихідної допомоги) при звільненні у значному розмірі, як такого, що містить ознаки фраудаторності.
33. При вирішенні зазначеного спору перед господарськими судами постало питання щодо можливості визнання недійсним трудового контракту на підставі положень законодавства про банкрутство.
34. Звертаючись з вимогами про визнання недійсним правочину, заявник згідно з вимогами статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для визнання його недійсним.
35. Стаття 42 КУзПБ визначає спеціальні підстави для заявлення вимог про визнання недійсними правочинів за участю боржника. Так, згідно з частиною 1 зазначеної статті Кодексу (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, зокрема, з таких підстав: боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.
36. Відповідно до частини 2 статті 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.
37. Верховний Суд неодноразово зазначав, що інститут визнання недійсними правочинів боржника в межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника в межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливого справедливого задоволення вимог кредиторів.
38. Водночас однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.