У Х В А Л А
28 лютого 2024 року
м. Київ
Справа № 686/20351/23
Провадження № 14-185зц23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачаВоробйової І. А.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Гриціва М. І.,
Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В.,
Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.,
перевіривши касаційну скаргу і заяву ОСОБА_1 про її прийняття до розгляду на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави в особі Міністерства юстиції України, Президента України Зеленського Володимира Олександровича про відшкодування шкоди,
УСТАНОВИЛА:
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави в особі Міністерства юстиції України, Президента України Зеленського В. О. про відшкодування шкоди.
12 жовтня 2023 року рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, яке залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2023 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду із касаційною скаргою і заявою про її прийняття до розгляду на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2023 року й ухвалити рішення про задоволення позову.
Велика Палата Верхового Суду вважає, що касаційну скаргу і заяву про її прийняття до розгляду на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2023 року потрібно передати до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України.
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
Фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом норм, які регулюють його діяльність. Термін "суд, встановлений законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів" (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (Sokurenko and Strygun v. Ukraine), заяви № 29458/04 і № 29465/04, § 24).
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Конституції України). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (частина перша статті 391 ЦПК України).