У Х В А Л А
28 лютого 2024 року
м. Київ
Справа № 2-1593/07
Провадження № 14-171звц23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Воробйової І. А.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Гриціва М. І.,
Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В.,
Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.,
розглянула касаційну скаргу (заяву) ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвали Верховного Суду України від 15 травня 2008 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, Державного казначейства України про зобов`язання повернути незаконно вилучене майно та документи, відшкодування неотриманої заробітної плати та
ВСТАНОВИЛА:
До Великої Палати Верховного Суду надійшла касаційна скарга (заява) ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду України від 15 травня 2008 року з підстав, передбачених статтями 423-429 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а саме у зв`язку зі встановленням Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом.
Обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду судового рішення, ОСОБА_1 посилається на рішення ЄСПЛ від 19 жовтня 2023 року у справі "ОСОБА_1 та інші проти України". Зазначив, що воно стосується різних аспектів кримінального провадження проти ОСОБА_1, включаючи процедуру його особистого арешту та арешту майна, яке він та інші особи мали у своєму розпорядженні.
Вирішуючи справу, ЄСПЛ, зокрема, зауважив: "вилучення документів, часто необхідних у повсякденному житті для посвідчення особи, як-от паспорт, є втручанням у приватне життя… Незважаючи на стверджуване вилучення у першого заявника паспорта для виїзду за кордон, враховуючи те, що не зовсім зрозуміло, чи був цей паспорт йому виданий, Суд зазначає, що вилучене у заявника водійське посвідчення також було документом, необхідним для повсякденного використання. Отже, його вилучення становило триваюче втручання у приватне життя заявника. Суд також зазначає, що Уряд не стверджував, що зберігання особистих документів заявника після закриття кримінального провадження проти нього мало законну підставу або переслідувало легітимну мету. Таким чином, Суд вважає, що втручання не було виправданим для цілей пункту 2 статті 8 і, отже, мало місце порушення статті 8 Конвенції" (§ 59 рішення ЄСПЛ)".
ЄСПЛ оголосив скаргу заявника щодо утримання його особистих документів прийнятною, а решту заяви - неприйнятною; постановив, що мало місце порушення статті 8 Конвенції, а держава-відповідач має сплатити заявнику протягом трьох місяців 1 200 євро відшкодування моральної шкоди та 100 євро відшкодування судових й інших витрат та відмовив у задоволенні решти вимог заявників щодо справедливої сатисфакції (пункти 1-4 резолютивної частини рішення ЄСПЛ).
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2023 року вказану касаційну скаргу (заяву) ОСОБА_1 про перегляд судового рішення залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків цієї заяви протягом 10 днів з дня вручення копії відповідної ухвали.