ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 646/2223/18
провадження № 51-5092 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 липня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017220060002074, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 червня 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання виром законної сили у виді тримання під вартою залишено без змін.
Строк відбування покарання ухвалено рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 28 вересня 2017 року.
Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, речових доказів та процесуальних витрат.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 24 липня 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 27 вересня 2017 року разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_8 знаходилися за місцем мешкання за адресою:
АДРЕСА_2, де вживали спиртні напої. Приблизно о 16 годині між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які перебували у стані алкогольного сп`яніння, виник конфлікт з підстав особистих неприязних відносин з приводу поведінки останньої. В ході конфлікту ОСОБА_8 намагалась пальцями рук подряпати обличчя ОСОБА_7, у відповідь на це останній наніс їй не менше двох ударів долонею в область обличчя та кінцівок, чим спричинив легкі тілесні ушкодження. Після цього конфлікт було припинено та вони продовжили вживати спиртні напої за вищевказаною адресою. У подальшому, 28 вересня 2017 року, приблизно у період часу з
02 до 03 години, ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, під час сварки з ОСОБА_8, маючи раптово виниклий умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті останній з мотивів особистих неприязних відносин через її образи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та бажаючи настання наслідків у вигляді смерті, взяв кухонний ніж, яким наніс потерпілій один удар в область грудної клітини, чим спричинив проникаюче колото-різане поранення грудної клітини з ушкодженням серця, яке супроводжувалось кровотечою зі скупченням крові в навколосерцевий сумці (гемоперикард) та плевральних порожнинах (гемоторакс), та є причиною смерті ОСОБА_8 .
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить оскаржуване судове рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційний суд належним чином доводів його апеляційної скарги з доповненнями не перевірив, не навів переконливих мотивів для їх спростування, не зазначив підстав, через які залишив скаргу без задоволення.
Так, на думку захисника, поза увагою колегії суддів залишились доводи апеляційної скарги про те, що вирок ухвалений на підставі сумнівних доказів, які жодним чином беззаперечно не підтверджують провину ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення. Зокрема, згідно з дослідженими доказами жоден із п`яти знайдених на місці події ножів слідчим не індивідуалізовані, маються розбіжності у місці їх знаходження, а експертизою не надано відповіді, яким саме ножом спричинено тілесні ушкодження, не виключено можливості спричинення таких ушкоджень іншим знаряддям злочину з тотожними характеристиками. Також без перевірки залишено доводи скарги про те, що оглянуті у судовому засіданні ножі, зокрема той, який має пошкодження та за зовнішніми ознаками схожий на ніж, яким було за загальними ознаками судово-медичної експертизи спричинено тілесне ушкодження ОСОБА_8 не є таким, що належить ОСОБА_7, оскільки він не має характерних такому ножу індивідуальних ознак.
Крім цього, у доповненні до апеляційної скарги зверталася увага на розбіжності в обвинувальному акті з викладом фактичних даних у зміненому повідомленні про підозру, що позбавило сторону захисту можливості уяснити зміст всіх фактичних обставин як щодо підозри так і подальшого обвинувачення та здійснення відповідного захисту. Однак, апеляційний суд в оскаржуваній ухвалі вказані доводи взагалі проігнорував, не надавши їм жодної оцінки, що свідчить про невідповідність судового рішення вимогам ст. 419 КПК України.
Також, у порушення права на захист, усупереч положень ч. 5 ст. 405 КПК України, апеляційний суд не надав обвинуваченому ОСОБА_7 останнє слово перед виходом до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу.
Прокурор, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просила оскаржуване судове рішення залишити без зміни.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Приписами ч. 1 ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.