ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 526/764/21
провадження № 51-4188 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 квітня 2023 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесені до ЄРДР за № 12022170560000093 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ст. 128 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Гадяцького районного суду Полтавської області від 16 листопада 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 125, ст. 128 КК із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік, та покладено на нього обов`язки, передбачені у ст. 76 КК.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 89 899,22 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, та 5 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до вироку ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 12 березня 2021 року приблизно о 00:59, перебуваючи у приміщенні магазину " Маркетопт", що на пл. Соборній, 5, у м. Гадяч Миргородського району Полтавської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, в ході сварки з потерпілим ОСОБА_7, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен і міг їх передбачити, тобто діючи необережно (злочинна недбалість), притримуючи потерпілого за праву руку та шию, натиснув масою свого тіла на тулуб останнього, та завдав один удар лівою ногою по правій нозі ОСОБА_7 . Від вказаного удару потерпілий ОСОБА_7, не встигнувши зігнути праву опорну ногу у природнє положення, упав на спину та при контакті з твердою поверхнею кахельної підлоги, отримав тілесне ушкодження середньої тяжкості.
Крім того, відразу після падіння потерпілого ОСОБА_7, ОСОБА_6, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, завдав один удар кулаком правої руки у обличчя потерпілому, який перебував у положенні лежачи на спині, чим заподіяв йому легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 24 квітня 2023 року апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_7 задоволено частково, а вирок Гадяцького районного суду Полтавської області від 16 листопада 2022 року змінено. Збільшено розмір моральної шкоди, яку необхідно стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_7 до 50 000 грн.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, вказує, що суд апеляційної інстанції, збільшуючи розмір відшкодування моральної шкоди, переоцінив тяжкість вимушених змін у житті потерпілого, а також ступінь впливу наслідків отриманої ОСОБА_7 травми на його працездатність, яка була компенсована за рахунок матеріальної шкоди, а отримані негативні емоції та стрес могли лише незначно вплинути на загальний стан організму потерпілого. Вказує, що апеляційний суд не взяв до уваги, що одне з вчинених ним кримінальних правопорушень відноситься до кримінальних проступків, а інше - до нетяжких злочинів, що вчинене з необережності, не враховано його щире каяття та скрутне матеріальне становище, що в сукупності є підставою для зменшення розміру відшкодування моральної шкоди до того, який був визначений судом першої інстанції.
У письмових запереченнях потерпілий ОСОБА_7, вказуючи про безпідставність доводів засудженого, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без зміни.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу засудженого не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення касаційної скарги засудженого, просила оскаржувану ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
Інші учасники були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, у судове засідання не з`явилися, клопотань про відкладення касаційного розгляду до Суду не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ст. 128 КК, й правильність кваліфікації його дій, а також рішення судів попередніх інстанцій в частині розміру стягнення матеріальної шкоди, у касаційній скарзі не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
У касаційній скарзі засуджений вказує про безпідставне збільшення апеляційним судом розміру відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з чим просить оскаржувану ухвалу скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Однак, з наведеними доводами засудженого колегія суддів погодитися не може з огляду на таке.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.