П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 754/6210/21
провадження № 51-7413км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
виправданої ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Шостки Сумської області, громадянки України, яка проживає у АДРЕСА_1,
визнаної невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 190 КК, і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Деснянського районного суду міста Києва від 13 квітня 2023 року ОСОБА_7 визнано невинуватою та виправдано у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 190 КК, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК у зв`язку із недоведеністю, що в діянні обвинуваченої є склад вказаних кримінальних правопорушень.
Цивільний позов потерпілого ПП "Будпостач" в особі директора ОСОБА_8 залишено без розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного судувід 05 жовтня 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувалася у тому, що вона як менеджер із закупівлі ПП "Будпостач", не мала повноважень на право закупівлі від імені цього підприємства товарно-матеріальних цінностей, що постачаються ТОВ "Ді-Стар Трейд", 24 січня та 14 лютого 2020 року, отримала у відділенні Нової пошти товарно-матеріальні цінності на загальну суму 98 572,44 грн (без ПДВ), якими потім заволоділа шляхом зловживання довірою.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала, та заперечень на них
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування касаційних вимог прокурор стверджує, що апеляційний суд:
- безпідставно погодився із висновками місцевого суду про невинуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, які зроблено лише на підставі показань обвинуваченої, без належної оцінки інших доказів;
- не надав оцінки висновкам місцевого суду про неналежність та недопустимість низки письмових доказів, долучених у судовому засіданні стороною обвинувачення, які, на переконання прокурора, здобуті відповідно до вимог ст. 93 КПК, шляхом надання вказаних доказів слідчому потерпілою стороною;
- не навів переконливих аргументів про невинуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 190 КК;
- залишив поза увагою те, що у матеріалах кримінального провадження відсутній технічний носій звукозапису судового засідання від 25 жовтня 2021 року, в якому відбувся допит представника потерпілого, а також те, що судове засідання місцевого суду 01 березня 2023 року проведено в режимі відеоконференції за участю ОСОБА_7 з використанням власних технічних засобів усупереч вимогам ч. 4 ст. 336 КПК;
- не надав вичерпних відповідей на доводи, зазначені у апеляційній скарзі прокурора, через що рішення цього суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_9 вказують про її необґрунтованість та просять залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримала касаційну скаргу частково, в частині невідповідності ухвали апеляційного суду вимогам ст. 419 КПК, а саме ненадання цим судом відповідей на доводи апеляційної скарги прокурора щодо безпідставного визнання місцевим судом низки письмових доказів недопустимими, просила її задовольнити.
Виправдана та її захисник ОСОБА_6 вважали рішення суду апеляційної інстанції законним та обґрунтованим, просили касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися.
Мотиви суду
Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевірив матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи та дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Під час розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій, а невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповнота судового розгляду, на що посилається прокурор у касаційній скарзі, не можуть бути предметом перегляду в касаційному суді.
Доводи касаційної скарги прокурора про безпідставне визнання судами попередніх інстанцій невинуватою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 190 КК, і як наслідок, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, є необґрунтованими з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій правильно встановили, що показання представника потерпілого та свідків не підтверджують факт заволодіння ОСОБА_7 товарно-матеріальними цінностями, які вона як працівник ПП "Будпостач" замовила у ТОВ "Ді-Стар Трейд" та 24 січня й 14 лютого 2020 року отримала у відділенні Нової пошти, а також жодним чином не спростовують твердження виправданої про те, що вона не здійснила будь-якого заволодіння товарно-матеріальними цінностями ПП "Будпостач", а лише виконувала свої посадові обов`язки менеджера із закупівлі товару.
ОСОБА_7 не оспорювала факту особистого отримання нею для ПП "Будпостач" надісланих ТОВ "Ді-Стар Трейд" товарно-матеріальних цінностей із відділення Нової пошти. Вказані твердження виправданої не спростовуються ніким із допитаних судом свідків (представника потерпілого ОСОБА_10, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ). Інформація, отримана від них не дає жодних підстав стверджувати про факт заволодіння майном ОСОБА_7 .
Суди також звернули увагу на те, що ОСОБА_7 отримала майно у січні та лютому, і лише через те, що склад не може відвантажити необхідний товар у лютому/березні сама ініціювала необхідність перевірки наявності на складі відповідних товарів. При цьому така перевірка аж у червні. Саму ж ОСОБА_7 було звільнено з посади за власним бажанням (наказ про звільнення від 14 липня 2020р. (Т. № 1 а.п. 113).