1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 183/2097/23

провадження № 51-5624км23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду

у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

засудженого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221080000015, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Червоний Донець Балаклійського району Харківської області та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 Кримінального кодексу України (далі - КК),

за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Відповідно до ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.

Також вирішено питання про скасування арештів, накладених ухвалами слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 та 14 лютого 2023 року, вирішено долю речових доказів.

ОСОБА_6 визнано винуватим в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Так, ОСОБА_6 є військовозобов`язаним та прийнятий на облік запасу Збройних Сил України 26 червня 2014 року. При проходженні медичного огляду ОСОБА_6 військово-лікарською комісією визнаний придатним до проходження військової служби у Збройних Силах України. Після проходження вказаного медичного огляду ОСОБА_6 04 листопада 2022 року о 11:00 вручено бойову повістку для подальшого прибуття об 11:00 22 листопада 2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військової служби під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України №65/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року.

Однак 22 листопада 2022 року, більш точного часу в ході досудового розслідування та під час судового розгляду не встановлено, ОСОБА_6, маючи прямий умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, діючи з метою ухилення від призову за мобілізацією, порушуючи вимоги ст. 65 Конституції України, положення Законів України "Про військовий обов`язок та військову службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та вимоги Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року №65/2022, не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився.

25 січня 2023 року о 18:00 у приміщенні ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області за адресою: вул. Жовтнева, буд. 33, м. Балаклія, Ізюмський район, Харківська область, ОСОБА_6 повторно вручено бойову повістку для подальшого прибуття о 06:45 27 січня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військової служби під час мобілізації. Однак 27 січня 2023 року, більш точного часу в ході досудового розслідування та під час судового розгляду не встановлено, ОСОБА_6, за відсутності правових підстав на відстрочку від призову, на військову службу під час мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 21 червня 2023 року вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2023 року щодо ОСОБА_6 залишив без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду прокурор звернувся до суду з касаційною скаргою у якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Прокурор вказує про те, що суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу сторони обвинувачення без задоволення необґрунтовано погодився з рішенням суду першої інстанції про можливість застосування положень ст. 75 КК. Стверджує, що апеляційний суд не звернув уваги на підвищену небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, коли відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено воєнний стан на всій території України.

Уважає безпідставним висновок про позитивну характеристику засудженого, оскільки злочин вчинено у сфері охорони недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації. На переконання прокурора поведінка ОСОБА_6 свідчить лише про усвідомлення ним факту вчинення кримінального правопорушення та намагання уникнути реального покарання за вчинене діяння та не свідчить про наявність підстав до застосування ст. 75 КК.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні суду касаційної інстанції касаційну скаргу прокурора підтримав навів мотиви до скасування оскарженої ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Засуджений ОСОБА_6 не погодився з касаційною скаргою прокурора. Оскаржене судове рішення просив залишити без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційних скаргах, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як передбачено ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

Статтею 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути ухвалено компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. У рішенні має бути наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд апеляційної інстанції не дотримався зазначених вище вимог.

Прокурор у касаційній скарзі не оспорює висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК, правильності кваліфікації його дій, вид і розмір призначеного покарання, проте заперечує обґрунтованість висновків апеляційного суду про належне застосування місцевим судом положень ст. 75 КК стосовно звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 було розглянуто судом першої інстанції в поряду ч. 3 ст. 349 КПК і суд не досліджував обставин, які ніким не оспорювалися. Суд безпосередньо допитав обвинуваченого та дослідив докази щодо обставин, які свідчать про ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, впливають на призначення покарання та порядок його відбування.

Викладені в касаційній скарзі доводи колегія суддів розглядає в контексті того, що положення ст. 75 КК підлягають застосуванню у взаємозв`язку з приписами статей 50, 65 цього Кодексу, що вимагає від суду переконливо вмотивувати наявність підстав до висновку про можливість досягнення цілей покарання в конкретному кримінальному провадженні.


................
Перейти до повного тексту