ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 733/112/20
провадження № 61-16703св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Прилуцька районна державна адміністрація Чернігівської області, ОСОБА_2,
третя особа - Парафіївська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду
від 18 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Онищенко О. І., Шитченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області, ОСОБА_2, третя особа - Парафіївська селищна рада Прилуцького районного суду Чернігівської області, про визнання недійсним та скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації та відновлення меж земельної ділянки, що перебуває
в користуванні.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 єкористувачем земельної ділянки площею 27,0 га, що знаходиться на території Парафіївської селищної ради Чернігівської області (колишньої Бережівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області), кадастровий номер 7421781200:02:000:0678, згідно з державним актом на право постійного користування землею, виданим 25 березня 1998 року на підставі рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 12 вересня 1997 року № 2-322 та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 30.
Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 876832 від 18 грудня 2008 року, виданого на підставі розпорядження Ічнянської районної державної адміністрації від 24 вересня 2007 року № 396, земельна ділянка площею 3,64 га, кадастровий номер 7421781200:02:000:0019, належить ОСОБА_2 .
Згідно з повідомленням Ічнянської міської ради від 28 жовтня 2019 року
№ 03-07/2813 площа наданої позивачу в користування земельної ділянки зменшена з 27,0 га до 24,9195 га. Як зазначено у відповіді державного науково-виробничого підприємства "Картографія" від 18 листопада 2019 року № 1146, при проведенні інвентаризації відбулося зменшення належної позивачу земельної ділянки у зв`язку з ненаданням інформації та відповідних документів на земельну ділянку та за рахунок частини земельної ділянки
з кадастровим номером 7421781200:02:000:0019, тобто вказані земельні ділянки накладаються одна на одну.
Позивачу не було відомо про це накладення, оскільки фактично межу земельних ділянок ніхто не порушував, і відповідач не мав намірів захопити його земельну ділянку.
ОСОБА_1 з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Ічнянської районної державної адміністрації від 24 вересня 2007 року № 396 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,64 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бережівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області, кадастровий номер 7421781200:02:000:0019, та надання її у власність ОСОБА_2 ; визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯР № 576832, виданий ОСОБА_2 ; скасувати державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку з одночасним припиненням речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2021 року, з урахуванням ухвали Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 липня 2023 року про виправлення описки, позовні вимоги задоволено.
Визнано незаконним та скасовано розпорядження Ічнянської районної державної адміністрації від 24 вересня 2007 року № 396 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,64 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Парафіївської селищної ради Чернігівської області (колишньої Бережівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області), кадастровий номер 7421781200:02:000:0019, та надання її у власність ОСОБА_2 .
Визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 876832 від 18 грудня 2008 року, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 3,64 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Парафіївської селищної ради Чернігівської області (колишньої Бережівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області), кадастровий номер 7421781200:02:000:0019, виданий ОСОБА_2, та скасовано державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку.
Зобов`язано Парафіївську селищну раду Прилуцького району Чернігівської області скасувати реєстрацію земельної ділянки, що знаходиться на території Парафіївської селищної ради Чернігівської області (колишньої Бережівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області), кадастровий номер 7421781200:02:000:0019, виключити відомості з Державного земельного кадастру на земельну ділянку, що знаходиться на території Парафіївської селищної ради Чернігівської області (колишньої Бережівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області), кадастровий номер 7421781200:02:000:0019, та скасувати відповідні записи у поземельній книзі.
Зобов`язано Парафіївську селищну раду Прилуцького району Чернігівської області відновити межі земельної ділянки в натурі (на місцевості), привівши її до меж, що відповідають земельній ділянці площею 27,00 га, яка перебуває
в постійному користуванні ОСОБА_1 згідно з державним актом на право постійного користування землею, зареєстрованому у Книзі записів державних актів від 25 березня 1998 року за № 30.
Стягнено з Прилуцької районної державної адміністрації на користь
ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840,80 грн.
Рішення суду мотивоване тим, що позивач первісно отримав у постійне користування частину тієї земельної ділянки, на яку відповідно до судової земельно-технічної експертизи накладається земельна ділянка з кадастровим номером 7421781200:02:000:0019, що належить ОСОБА_2, що
є порушенням права ОСОБА_1 як землекористувача. Суд зазначив, що не може існувати два державні акти на ту саму земельну ділянку з різними формами власності: право приватної власності на землю та право постійного користування землею.
Апеляційний перегляд справи
Не погодившись з рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2021 року, особа, яка не брала участі у справі, -
ОСОБА_3 у серпні 2023 року оскаржила його в апеляційному порядку.
На обґрунтування наявності порушеного права зазначала, що оскаржуване рішення суду порушує її права як спадкоємця ОСОБА_2, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 08 вересня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року підготовчі дії у справі закінчено і призначено її до розгляду.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2021 року закрито.
Ухвала суду мотивована тим, що оскаржуваним судовим рішенням не порушені права ОСОБА_3, оскільки з дня винесення рішення до моменту смерті відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 пройшло понад 1 рік. За життя
ОСОБА_2 не скористався своїм правом на оскарження рішення суду,
а тому немає підстав уважати, що до складу спадщини увійшла земельна ділянка, яка була предметом спору цієї справи у зв`язку із скасуванням правовстановлювального документа.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У листопаді 2023 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2021 року порушуються права та інтереси ОСОБА_3 як спадкоємиці ОСОБА_2, оскільки до спадкоємця переходять всі права та обов?язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Аргументи інших учасників справи
У січні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року - без змін.
Відзив мотивований тим, що рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2021 року не порушено права
ОСОБА_3 . Аргументи, викладені в касаційній скарзі, зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Ічнянського районного суду Чернігівської області.
19 січня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені
у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Обставини, встановлені апеляційним судом
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області, ОСОБА_2, третя особа - Парафіївська селищна рада Прилуцького районного суду Чернігівської області, про визнання недійсним та скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації та відновлення меж земельної ділянки, що перебуває
в користуванні.
Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2021 року, з урахуванням ухвали Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 липня 2023 року про виправлення описки, позовні вимоги задоволено.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
Не погоджуючись із рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2021 року, особа, яка не брала участі у справі, -
ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку.
Згідно з довідкою приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Могиленко Л. М. від 20 липня
2023 року № 388/01-16 після смерті ОСОБА_2 05 квітня 2023 року заведено спадкову справу № 27/2023, відповідно до якої спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла його онука ОСОБА_3 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала зазначеним вимогам закону повною мірою не відповідає.
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та
у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).
Вказана конституційна норма конкретизована у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.