ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 522/10859/19
провадження № 61-7543св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, державний реєстратор Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області Іокіщу Валентина Іванівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2021 року у складі судді Свяченої Ю. Б. та постанову Одеського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, державного реєстратора Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області Іокіщу В. І. про визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію та приведення у відповідність.
Позов мотивований тим, що за результатом проведення 20 березня 2019 року обстеження об`єкта відповідно до технічного паспорта квартири від
09 жовтня 2017 року виявлено самочинне будівництво (реконструкцію) квартири попередніми власниками з приєднанням приміщення горища загального користування зі збільшенням площі квартири з 195,9 кв. м до 415,6 кв. м. Після отримання квартири у власність 26 квітня 2018 року відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 виконали будівельні роботи
з реконструкції квартири з розподілом на шість самостійних квартир без отримання відповідного дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті із значним класом наслідків СС3. У подальшому 01 лютого 2019 року державний реєстратор здійснив державну реєстрацію права власності без документа, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Вказував, що згідно з актом позапланової перевірки Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 28 травня 2019 року встановлено факт самочинного виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 та надбудовою мансардного поверху (з розподілом на квартири АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 і АДРЕСА_4 ) без належно оформлених дозвільних документів та без забезпечення авторського
і технічного нагляду за будівництвом.
Ураховуючи наведене, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради просило визнати протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію окремих квартир № 45331105,
№ 45330376, № 45329341, № 45328604, № 45327855, № 45326872 від
01 лютого 2019 року за адресою: АДРЕСА_5, квартири АДРЕСА_6,
АДРЕСА_2, АДРЕСА_7, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_8, та привести їх
у відповідність із договорами купівлі-продажу від 26 квітня 2018 року № 3731, № 3732, № 3733.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2021 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області Іокіщу В. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 45331105 від 01 лютого 2019 року, на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_9, власник - ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора
Іокіщу В. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 45330376 від 01 лютого 2019 року, на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_10, власник - ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора
Іокіщу В. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 45329341 від 01 лютого 2019 року, на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_11, власник - ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора
Іокіщу В. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 45328604 від 01 лютого 2019 року, на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_12, власник - ОСОБА_2 .
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора
Іокіщу В. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 45327855 від 01 лютого 2019 року, на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_13, власник - ОСОБА_2 .
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора
Іокіщу В. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 45326872 від 01 лютого 2019 року, на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_14, власник - ОСОБА_2 .
Зобов`язано ОСОБА_1 і ОСОБА_2 привести самочинно реконструйовану квартиру АДРЕСА_15
у відповідність із договорами купівлі-продажу від 26 квітня 2018 року № 3733, № 3732 і № 3731 за власний рахунок.
Стягнено солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, державного реєстратора Іокіщу В. І. на користь Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 378,80 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що право власності на новоутворенні (самочинне будівництво) шість окремих об?єктів зареєстровано без уведення їх в експлуатацію, що є порушенням Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1127.
Постановою Одеського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2021 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився
з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
17 травня 2023 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просять скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року й ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження у справі в частині позовних вимог про зобов?язання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 привести самочинно реконструйований об?єкт
у відповідність із договорами купівлі-продажу від 26 квітня 2018 року № 377,
№ 3732 і № 3731 за власний рахунок; в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що правовідносини у цій справі є публічно-правовими, а тому спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, оскільки Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради є суб?єктом владних повноважень, тому що здійснює делеговані повноваження, а тому юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи за участю виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад, які виникають під час виконання повноважень у сфері державного архітектурно-будівельного контролю. Аналогічна правова позиція вже викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 520/10754/14-ц (провадження № 14-108цс18), від
10 квітня 2018 року у справі № 1519/2-787/11 (провадження № 14-48цс18), від 11 квітня 2019 року у справі № 161/14920/16-а (провадження № 11-251апп18), від 22 квітня 2019 року у справі № 1527/14472/12 (провадження
№ 11-1456апп18), від 19 червня 2019 року у справі № 904/4713/18 (провадження № 12-63гс19) та від 02 жовтня 2019 року у справі
№ 462/348/15-ц (провадження № 14-289цс19).
Заявник указує, що суди першої і апеляційної інстанцій застосували статтю 376 ЦК України без урахування висновків щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від
22 листопада 2018 року у справі № 815/2311/15, від 09 липня 2020 року
у справі № 463/4564/16-а, від 08 серпня 2020 року у справі № 420/8499/20, від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18, від 21 жовтня 2020 року у справі
№ 420/228/19. Також не було застосовано статтю 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та будь-які інші треті особи не оскаржували виникнення у ОСОБА_6
і ОСОБА_7 права власності на квартиру
АДРЕСА_15, загальною площею 415,6 кв. м. ОСОБА_1 і ОСОБА_2
є добросовісними набувачами вказаної квартири. Після придбання об?єкта нерухомості будівельні роботи не проводились. На підставі висновку
ПП "Проект" від 26 грудня 2018 року щодо технічної можливості поділу об?єкта нерухомого майна підприємство видало технічні паспорти на шість ізольованих квартир. Суди не встановили, які будівельні роботи були виконані відповідачами, що потребують отримання дозволу. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2019 року у справі № 522/14475/19 встановлено, що об?єкт нерухомого майна було поділено на шість ізольованих квартир, в процесі поділу будівельні роботи не проводились, у зв?язку з чим не потребувало дозвільних документів та не є самочинним будівництвом.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Приморського районного суду м. Одеси.
25 вересня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу,
а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною другою статті 414 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування рішення повністю або частково із закриттям провадження
в справі у відповідній частині є, зокрема, порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що будинок АДРЕСА_5 є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний номер 739-Од, і належить до категорії об`єктів із значним класом наслідків (відповідальності) - СС3.
ОСОБА_6 і ОСОБА_7 отримали право власності на реконструйований об`єкт на підставі технічного паспорта інвентаризації станом на 09 жовтня 2017 року, виготовленого ТОВ "ІнжинірінгТехБуд".
У зазначеному технічному паспорті не зафіксовано штампом "самочинне будівництво" факт реконструкції такої квартири з приєднанням приміщення горища загального користування, яке перебувало в комунальній власності та належало територіальній громаді м. Одесі в особі Одеської міської ради, орієнтовною площею 220,0 кв. м.
ТОВ "ІнжинірінгТехБуд" видало довідку від 09 жовтня 2017 року № 17/1033, відповідно до якої загальна площа квартири АДРЕСА_1 збільшилась з 195,9 кв. м до 415,6 кв. м у зв`язку з проведенням робіт, які не належать до самочинного будівництва.
У подальшому квартира АДРЕСА_15, загальною площею 415,6 кв. м перейшла у власність ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу від 26 квітня 2018 року № 3733, № 3732, № 3731.
Право власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на новоутворені об`єкти зареєстровано 01 лютого 2019 року на підставі висновку про можливість поділу від 26 грудня 2018 року, виготовленого ПП "Проект", тобто без відповідного сертифіката, що підтверджує готовність об`єкта до експлуатації (СС3).
Позивач листом від 25 лютого 2019 року повідомив Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі - Департамент ДАБІ в Одеській області) про пожежу у квартирі
АДРЕСА_15, та, виходячи з того, що об?єкт належить до категорії об?єктів із значним класом наслідків (СС3), - просив провести позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень Департаменту.
Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради під час здійснення обстеження об?єкта містобудування стосовно дотримання законодавства, містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси 20 березня 2019 року виявило самочинне будівництво (реконструкції) квартири
АДРЕСА_15, здійснене ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з приєднанням приміщення горища загального користування, чим збільшено площу квартири з 195,9 кв. м до 415,6 кв. м.
Згідно з актом позапланової перевірки Департаменту ДАБІ в Одеській області від 28 травня 2019 року встановлено самочинне виконання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 будівельних робіт з реконструкції квартири
АДРЕСА_1 та надбудови мансардного поверху (з розподілом на квартири АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 ) без належно оформлених дозвільних документів та без забезпечення авторського і технічного нагляду за будівництвом.
28 травня 2019 року Департамент ДАБІ в Одеській області виніс припис проусунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
28 травня 2019 року головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області склав протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною сьомою статті 96 КУпАП.
28 травня 2019 року головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області склав протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною дванадцятою статті 96 КУпАП.