ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 359/7627/20
провадження № 61-2296св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Акціонерне товариство "Альфа-Банк", правонаступником якого
є Акціонерне товариство "Сенс Банк", державний реєстратор Томилівської сільської ради Білоцерківського району Науменко Олена Євгенівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сенс Банк" на постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Андрієнко А. М., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Сенс Банк" (далі -
АТ "Сенс Банк"), державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району (далі - державний реєстратор) Науменко О. Є. про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру, припинення права власності іпотекодержателя на об`єкт нерухомого майна та поновлення відомостей про право власності іпотекодавця на квартиру.
Позов мотивований тим, що 27 травня 2008 року позивач уклав з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКБСР "Укрсоцбанк", банк) договір кредиту № 032/29-306К, за яким банк зобов`язався надати кредит в розмірі 49 816,00 євро, а ОСОБА_1 зобов`язався щомісяця до 26 травня 2033 року повертати кредит частинами та сплачувати за користування ним 13 % річних. У разі неналежного виконання грошових зобов`язань позивач зобов`язався сплатити пеню
в розмірі 1 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.
Того ж дня ОСОБА_1 уклав з АКБСР "Укрсоцбанк" іпотечний договір
№ 032.02-04/306, за яким з метою забезпечення належного виконання кредитного договору передав в іпотеку майнові права на квартиру
АДРЕСА_1 .
17 березня 2011 року ОСОБА_1 набув право власності на цей об`єкт нерухомого майна. Однак рішенням державного реєстратора Науменко О. Є. від 11 лютого 2020 року № 51084151 право власності на квартиру
АДРЕСА_1 було перереєстровано за
АТ "Альфа-Банк". До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно був внесений відповідний запис № 35438200.
Позивач зазначав, що звернення стягнення на предмет іпотеки було здійснене з численними порушеннями закону: зокрема, державний реєстратор Науменко О. Є. не мала правових підстав для проведення державної реєстрації за іпотекодержателем права власності на спірну квартиру; між АТ "Альфа-Банк" і позивачем не був укладений договір про задоволення вимоги іпотекодержателя; не було перевірено безспірність вимог за кредитним договором від 27 травня 2008 року № 032/29-306К; ОСОБА_1 не був повідомлений про проведення оспорюваної реєстраційної дії; не було здійснено оцінки предмета іпотеки; державна реєстрації за
АТ "Альфа-Банк" права власності на квартиру
АДРЕСА_1 проведена всупереч Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів
в іноземній валюті"; звернення стягнення на предмет іпотеки відбулось
з порушенням прав неповнолітніх дітей, місце проживання яких зареєстроване у спірній квартирі.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Науменко О. Є. від 11 лютого 2020 року № 51084151 і припинити право власності АТ "Альфа-Банк" на квартиру АДРЕСА_1 та виключити запис № 35438200 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, поновити відомості про право власності позивача на спірну квартиру.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від
26 квітня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивач не надав доказів на підтвердження належного виконання грошових зобов`язань за вказаним договором, а також на спростування достовірності інформації, викладеної в повідомленні про порушення основного зобов`язання.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51084151 від 11 лютого 2020 року, про реєстрацію права власності за АТ "Альфа-Банк", правонаступником якого є АТ "Сенс Банк", на квартиру
АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2028417532105, номер запису про право власності 35438200).
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнено з АТ "Альфа-Банк", правонаступником якого є АТ "Сенс Банк", на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 8 947,11 грн.
Частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив із того, що між сторонами немає договору про добровільне передання спірної квартири
у власність іпотекодержателю, тобто у спосіб, визначений іпотечним договором. Оскільки такий договір нотаріусу не наданий і він не перевірив наявність чи відсутність факту виконання відповідних умов правочину, з яким закон пов`язує можливість переходу права власності, дії приватного нотаріуса щодо реєстрації за АТ "Альфа Банк" права власності на спірну квартиру, власником якої залишався позивач, не можна вважати законними.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про припинення права власності іпотекодержателя на цей об`єкт нерухомого майна та поновлення відомостей про право власності іпотекодавця на квартиру, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що внаслідок скасування державної реєстрації права власності на квартиру, право власності іпотекодержателя на цей об`єкт нерухомого майна припиняється, оскільки воно виникло саме на підставі цього рішення, і поновлення відомостей про право власності іпотекодавця на квартиру не потребується, тому ці вимоги задоволенню не підлягають.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора Науменко О. Є., апеляційний суд зробив висновок, що позов про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на спірне нерухоме майно не може бути звернений до державного реєстратора, якого позивач визначив відповідачем у справі, а тому у цій частині позов пред?явлено до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у позову.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
16 лютого 2023 року представник АТ "Сенс Банк" - адвокат Півторак Т. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року і залишити
в силі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від
26 квітня 2022 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що сторони іпотечного договору передбачили право іпотекодержателя відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" набути право власності на спірне майно позасудовим способом, відповідне застереження міститься у пункті 4.5.3 іпотечного договору.
Аргументи інших учасників справи
12 квітня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Відзив мотивований тим, що сама по собі умова договору іпотеки про можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки не свідчить про волевиявлення іпотекодавця на вибуття майна з його володіння. На момент укладення іпотечного договору від 27 травня 2008 року, спеціальний закон не передбачав такого предмета іпотеки, як майнові права та не встановлював правового механізму безумовної трансформації таких майнових прав після завершення будівництва у право власності на новостворений об?єкт нерухомого майна. Перетворення майнових прав як предмета іпотеки у право власності на новостворений об?єкт нерухомості (квартиру) мало відбутися внаслідок реалізації умов пункту 1.9 іпотечного договору, а саме внесення змін до цього договору шляхом підписання додаткової угоди, чого сторони іпотечного договору не зробили, і на час розгляду справи відповідні зміни щодо предмета іпотеки до договору не внесено.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
17 березня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди з постановою Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора.
Касаційна скарга не містить аргументів щодо незгоди з постановою Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року в іншій частині, а тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції оскаржуване судове рішення в цій частині не переглядає.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені
у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи
27 травня 2008 року ОСОБА_1 уклав з АКБСР "Укрсоцбанк" договір кредиту № 032/29-306К, за яким банк надав позивачу кредит в розмірі 49 816,00 євро для виконання ним грошових зобов`язань за договором про участь у фонді фінансування будівництва від 21 травня 2008 року № ФФБ-109. ОСОБА_1 зобов`язався щомісяця до 26 травня 2033 року повертати кредит частинами та сплачувати за користування 13 % річних. У разі неналежного виконання грошових зобов`язань позивач зобов`язався сплатити пеню
в розмірі 1 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.
Того ж дня ОСОБА_1 уклав з АКБСР "Укрсоцбанк" іпотечний договір
№ 032.02-04/306, за яким з метою забезпечення належного виконання грошових зобов`язань за договором кредиту від 27 травня 2008 року
№ 032/29-306К передав в іпотеку майнові права на незакінчену будівництвом квартиру АДРЕСА_1 .
Пунктом 2.4.3 договору передбачено, що іпотекодержатель має право в разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання задовольнити забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
У разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов?язання іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (пункт 4.1).
Згідно з пунктом 4.5 іпотечного договору № 032.02-04/306 іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із таких способів:
4.5.1 - на підставі рішення суду; або
4.5.2 - на підставі виконавчого напису нотаріуса; або
4.5.3 - шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку"; або
4.5.4 - шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі - покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку"; або
4.5.5 - шляхом організації іпотекодержателем продажу предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому статтею 6 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати".
Після закінчення будівництва та введення багатоквартирного будинку
в експлуатацію номер цього об`єкта нерухомого майна був змінений з № 1 на № 1-д. Відтак, спірна квартира розташовується за адресою: АДРЕСА_1 .
17 березня 2011 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно, на підставі якого за ним було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .