ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 750/9312/23
провадження № 61-14789св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Чернігівська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 липня 2023 року у складі судді Майбороди С. М. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Онищенко О. І., Шитченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Чернігівської міської ради, у якому просила визнати незаконним і скасувати рішення Чернігівської міської ради від 28 липня 2022 року № 19/VІІІ-8 "Про надання згоди на передачу з комунальної власності територіальної громади міста Чернігова
у комунальну власність Киїнської територіальної громади".
Позов мотивувала тим, що вказане рішення порушує права мешканців мікрорайону Зарічне, гарантовані статтею 7 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення".
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 липня
2023 року у відкритті провадження у справі відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що позивач оскаржує рішення органу місцевого самоврядування, що прийнято як суб`єктом владних повноважень щодо розпорядження майном комунальної власності, а тому вирішення цього спору належить до юрисдикції адміністративних судів згідно зі статтею 19 КАС України.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 липня
2023 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився
з висновком суду першої інстанції. Апеляційний суд вказав, що реалізація відповідачем передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування
в Україні" повноважень щодо передання об`єктів комунальної власності
є наслідком прийняття відповідних рішень, що свідчить про владно-управлінський характер, а отже, і публічно-правову природу таких правовідносин. Заявник не довела належним чином необґрунтованості та незаконності оскаржуваної ухвали суду, не надала на підтвердження доводів апеляційної скарги належних і допустимих доказів, які мали б своє підтвердження відповідно до матеріалів справи.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
14 жовтня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Авраменко Г. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 липня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року
і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскільки в результаті прийняття рішення про передачу з комунальної власності територіальної громади м. Чернігова
у комунальну власність Киїнської територіальної громади майна, що перебуває
в господарському віддані Комунального підприємства "Чернігівводоканал", водопровідні мережі, які обслуговують мешканців мікрорайону "Зарічний", залишаються без водопостачання, чим порушується право позивачки та мешканців мікрорайону "Зарічний", гарантоване статтею 7 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" про захист прав споживачів у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення, зокрема шляхом забезпечення кожної людини питною водою за місцем їх проживання. Оскільки всупереч частині сьомій статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" оскаржуваним рішенням погіршуються умови надання послуг населенню, справа має розглядатися судом загальної юрисдикції.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Чернігівського районного суду Чернігівської області.
19 січня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського
й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати
і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти
в межах установленої законом компетенції.
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 ЦПК України).
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають
з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, третьої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.