ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 309/3522/22
провадження № 61-12925св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
заявник - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський Анатолій Миколайович,
заінтересовані особи: ОСОБА_1 (стягувач), ОСОБА_2 (боржник),
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Оболонського районного суду
м. Києва від 06 грудня 2022 року у складі судді Луценка О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2023 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф., Мостової Г. І.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст заявлених вимог
У серпні 2022 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський А. М. звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване
в установленому законом порядку.
Подання мотивоване тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця перебуває зведене ВП № НОМЕР_4, у тому числі ВП № НОМЕР_5
з примусового виконання виконавчого листа № 756/3548/16-ц від 08 лютого 2019 року, виданого Оболонським районним судом м. Києва, про стягнення
з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 275 000,00 дол. США та 125 000,00 євро; № НОМЕР_6 з примусового виконання виконавчого листа
№ 756/3548/16-ц, виданого 08 лютого 2019 року Оболонським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 670,00 грн судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та касаційної інстанції; № НОМЕР_7 з примусового виконання виконавчого листа
№ 756/10797/15-ц, виданого 26 квітня 2019 року Оболонським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 21 697 788,52 грн компенсації половини вартості внесеного до статутних капіталів майна та 3 654,00 грн судового збору; № 61876187 з примусового виконання виконавчого листа № 756/11750/15-ц, виданого 26 грудня 2018 року Оболонським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації 1/2 частини вартості внесених спільних коштів подружжя за пакет цінних паперів на загальну суму 52 496 100,00 грн; № НОМЕР_8 з примусового виконання виконавчого листа № 756/11750/15-ц, виданого 26 грудня 2018 року Оболонським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви
у розмірі 2 436,00 грн, апеляційної скарги у розмірі 2 679,33 грн та касаційної скарги у розмірі 4 872,00 грн, а всього - 9 987,33 грн.
Під час проведення виконавчих дій приватний виконавець Телявський А. М. встановив, що у боржника немає коштів чи рухомого майна, на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувача в повному обсязі.
05 вересня 2019 року на адресу приватного виконавця надійшла заява від
ОСОБА_1 про те, що боржнику на праві власності згідно з рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20 травня 2014 року про поділ майна подружжя належить 1/2 частини спального корпусу готельного типу "Вісак" на 44 місця за адресою:
АДРЕСА_1 . Крім того, зазначено, що боржнику належить земельна ділянка під спальним корпусом, з кадастровим номером 21253553303:01:001:0057, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 06 травня 2004 року.
Приватний нотаріус Телявський А. М. просив надати дозвіл на звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_2, яке не зареєстроване
в установленому законом порядку, а саме 1/2 частини спального корпусу готельного типу на 44 місця за адресою:
АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 2125355303:01:001:0057, що розташована в с. Шаян, Хустського р-н, Закарпатської обл., яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку від 06 травня 2004 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року подання приватного виконавця задоволено.
Надано дозвіл приватному виконавцю Телявському А. М. звернути стягнення на майно боржника ОСОБА_2, яке не було зареєстроване в установленому законом порядку, а саме: на 1/2 частини спального корпусу готельного типу на
44 місця за адресою:
АДРЕСА_1 і земельну ділянку з кадастровим номером 2125355303:01:001:0057 в с. Шаян, Хустського району, Закарпатської області, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку від 06 травня 2004 року.
Ухвала мотивована тим, що для задоволення законних вимог стягувача за виконавчими листами № 756/3548/16-ц від 08 лютого 2019 року, виданими Оболонським районним судом м. Києва, є необхідність звернути стягнення на 1/2 частини спального корпусу готельного типу на 44 місця за адресою:
АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 2125355303:01:001:0057 в с. Шаян,
Хустського р-н, Закарпатської обл., які належать ОСОБА_2 на праві власності, однак не зареєстровані ним у передбаченому законом порядку, чого боржник не спростував.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 травня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився
з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
30 серпня 2023 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2023 року і закрити провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що спальний корпус готельного типу поки що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2, що підтверджується рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20 травня 2014 року у справі № 2-461/12, а тому звернути стягнення в рахунок погашення боргу можливо лише на частину вказаного нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 . При цьому таке стягнення можливе лише за позовом кредитора
( ОСОБА_1 ), а не за поданням приватного виконавця. Твердження апеляційного суду про те, що у боржника немає іншого майна на яке можливо звернути стягнення, є безпідставними. Суди не врахували, що у провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебувала справа № 756/3548/16-ц, де суд вже розглядав аналогічне подання приватного виконавця Телявського А. М.
Аргументи інших учасників справи
27 листопада 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційне провадження в частині закрити на підставі пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України, в іншій частині залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив у частині, що стосується закриття касаційного провадження, мотивований тим, що постанови Верховного Суду, на які посилається заявник, винесені за інших фактичних обставин та правових підстав і застосовані
в межах цієї справи бути не можуть.
В іншій частині відзив мотивований тим, що обставини та підстави подання приватного виконавця в межах цієї справи суттєво відрізняються від обставин справи, які були підставою для відмови 31 січня 2020 року у справі
№ 756/3548/16.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3 поновлено строк на касаційне оскарження ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 22 травня 2023 року. Відкрито касаційне провадження
у справі та витребувано її матеріали з Оболонського районного суду м. Києва.
29 листопада 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені
у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Короткий зміст фактичних обставин справи
На примусовому виконанні у приватного виконавця перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_4, № НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа № 756/3548/16-ц від 08 лютого 2019 року, виданого Оболонським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 275 000,00 дол. США та 125 000,00 євро;
№ НОМЕР_6 з примусового виконання виконавчого листа № 756/3548/16-ц виданого 08 лютого 2019 року Оболонським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 670,00 грн судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та касаційної інстанції:
№ НОМЕР_7 з примусового виконання виконавчого листа № 756/10797/15-ц, виданого 26 квітня 2019 року Оболонським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 21 697 788,52 грн компенсації половини вартості внесеного майна до статутних капіталів та стягнення
3 654,00 грн судового збору; № 61876187 з примусового виконання виконавчого листа № 756/11750/15-ц, виданого 26 грудня 2018 року Оболонським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації 1/2 частини вартості внесених спільних коштів подружжя за пакет цінних паперів па загальну суму 52 496 100,00 грн; № НОМЕР_8 з примусового виконання виконавчого листа № 756/11750/15-ц, виданого 26 грудня 2018 року Оболонським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви
у розмірі 2 436,00 грн, апеляційної скарги у розмірі 2 679,33 грн та касаційної скарги у розмірі 4 872,00 грн, а всього 9 987,33 грн.
З метою забезпечення виконання вимог виконавчого документу 04 квітня
2019 року приватний виконавець виніс постанову про арешт коштів боржника та направив її до банківських установ.
Згідно з відповідями з установ банків постанову про арешт коштів боржника не прийнято до виконання, оскільки боржник не є клієнтом цих банків.
Вказана постанова прийнята до виконання лише АТ КБ "ПриватБанк". Проте
у своїй відповіді банк зазначив, що на рахунках недостатньо коштів для виконання постанови.
Згідно з відповіддю з Регіонального сервісного центру МВС України у м. Києві за боржником зареєстрований транспортний засіб, місце знаходження якого невідоме.
11 березня 2019 року приватний виконавець виніс постанову про розшук майна боржника, а саме автомобіля Mercedes-Benz S 500 4539, 2004 року випуску,
номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, який станом на 09 вересня 2019 року не знайдено.
Згідно з відповіддю Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, за наявними щоквартальними адміністративними даними, наданими депозитарними установами, станом на 31 березня 2019 року ОСОБА_2,
у переліку власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств немає.
Як зазначено у відповіді Державної служби з питань праці, за ОСОБА_2 великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальних споруд, парових та водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів пари та гарячої води за зазначеними у запиті критеріями для пошуку не обліковується в жодній з областей України.
Згідно з відповіддю Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, за результатами проведеної перевірки інформації відомостей про перетинання державного кордону зазначеним громадянином України, ОСОБА_5, в базі не виявлено.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за боржником на праві власності зареєстровано:
1/2 частини нежилого приміщення з № 1 до № 16 (групи приміщень № 78)
(в літ. "А"), загальною площею 257,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 ;
1/2 частини нежилих приміщень з № 1 до № 5 (групи приміщень № 65), з № 1 до № 16 (групи приміщень № 66) (в літ. "А"), загальною площею 267 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 ;
1/2 частини нежитлового приміщення, нежитлові приміщення № 3 літ. "А", корпус 4, секція 5-6 (1 поверх), загальною площею 81,4 кв. м за адресою: