ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 2-6230/2003
провадження № 61-15991св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 21 липня 2023 року у складі колегії суддів: Василишин Л. В., Фединяка В. Д., Максюти І. О.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просив визнати поважною причину пропуску строку для пред?явлення виконавчого листа від 22 вересня 2003 року № 2-6230 до виконання та видати дублікат виконавчого листа з метою повторного його пред?явлення до виконання.
Заява мотивована тим, що на підставі рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 липня 2003 року у справі за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 стягнено заборгованість за договором позики в розмірі 19 758, грн,
1 185,48 грн річних, 30,00 грн судових витрат та на користь держави
з ОСОБА_4 стягнено 209,43 грн держмита. На виконання рішення суду стягувачу видано виконавчий лист, а ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2010 року поновлено строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.
Заявник указував, що йому з листа Івано-Франківського ВДВС від 17 січня
2023 року стало відомо про те, що виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа у справі № 2-6230 закінчено 28 вересня 2015 року на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".
Оскільки рішення суду не виконано, а звернутись до ДВС заявник не може
у зв`язку із втратою виконавчого листа, то просив видати дублікат виконавчого листа та поновити строк пред`явлення його до виконання.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від
07 квітня 2023 року в задоволенні заяви відмовлено.
Апеляційний перегляд справи
Не погоджуючись з ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 квітня 2023 року, ОСОБА_1 оскаржив її
в апеляційному порядку, шляхом подання 23 червня 2023 року апеляційної скарги.
Одночасно в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 квітня 2023 року.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 29 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на увалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 квітня 2023 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Попереджено, що в разі неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
17 липня 2023 року на виконання вимог ували Івано-Франківського апеляційного суду від 29 червня 2023 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву,
в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Івано-Франківського міського суду від 07 квітня 2023 року.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного суду
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 21 липня 2023 року
у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від
07 квітня 2023 року відмовлено.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що вказані заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Івано-Франківського міського суду від 07 квітня 2023 року є неповажними, оскільки ОСОБА_1 11 квітня 2023 року ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується його особистим підписом.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
06 листопада 2023 року ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просять скасувати ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 21 липня 2023 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що закон не визначає іншого варіанта для ознайомлення учасника справи із судовим рішенням чи ухвалою, аніж особиста участь при його (її) проголошенні або ж особисте вручення такого судового рішення чи ухвали за заявою учасника справи чи надіслання його поштою.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
09 лютого 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду є законною і обґрунтованою та підстав для її скасування немає.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (рішення від 17 січня 1970 року у справі "Delcourt v. Belgium" ("Делькур проти Бельгії"), заява № 2689/65, пункт 25 та рішення від 11 жовтня 2001 року у справі "Hoffmann v. Germany" ("Гофман проти Німеччини"), заява № 34045/96, пункт 65).
ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її