ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 303/5724/22
провадження № 61-6850ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Міністерство оборони України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Гарасимчук Назарій Андрійович, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 березня 2023 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Джуги С. Д., Куштана Б. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заяву ОСОБА_1 мотивувала тим, що вона є дочкою ОСОБА_2 . З початку широкомасштабної війни росії проти України ОСОБА_2 вступив до лав Збройних Сил України для захисту Батьківщини та загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час бойових дій в Україні. Для отримання одноразової грошової виплати як дочці загиблого військовослужбовця їй необхідно довести статус члена сім`ї.
ОСОБА_1 просила встановити факт, що вона є членом сім`ї свого батька ОСОБА_2 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено, що ОСОБА_1 є членом сім`ї ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за життя ОСОБА_1 спільно проживала з батьком ОСОБА_2, була пов`язаною спільним побутом, мала з ним взаємні права і обов`язки, тобто була членом його сім`ї.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 21 березня 2023 року скасовано рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 грудня 2022 року.
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності до складу сім`ї загиблого військовослужбовця залишено без розгляду.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту, що вона є членом сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, є встановлення в судовому порядку обставин, зокрема, з метою наступного вирішення питання реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця. Встановлення такого факту пов`язується з наступним вирішенням спору про право, тому такий спір має вирішуватися в порядку позовного, а не окремого провадження. При цьому Міністерство оборони України заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_3 . Таким чином, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_3, не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження. Апеляційний суд зауважив, що ОСОБА_3, з метою захисту своїх прав та інтересів, не позбавлена можливості звернутись до суду з відповідним позовом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 через адвоката Гарасимчука Н. А., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 березня 2023 року та залишити в силі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 грудня 2022 року.
У касаційній скарзі як на підставу оскарження постанови апеляційного суду представник заявника посилається на пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Вважає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц, від 22 вересня 2022 року у справі № 367/4516/20.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд дійшов помилкового припущення про наявність спору про право та не зазначив жодних доказів на підтвердження такого висновку. Заявлений ОСОБА_1 юридичний факт можна встановлювати у порядку окремого провадження, а спір про право - відсутній. ОСОБА_1 не зверталась до Міністерства оборони України щодо виплати одноразової грошової допомоги, вказане Міністерство, відповідно, не відмовляло у виплаті такої допомоги. Суд першої інстанції ухвалив законне та справедливе рішення, яке помилково скасовано судом апеляційної інстанції.
Позиція інших учасників справи
Міністерство оборони Україниподалодо Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, вказуючи на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови апеляційного суду, просило залишити її без змін.
Вказувало, що встановлення у цій справі факту пов`язується із наступним вирішенням спору про право, а тому такий спір має вирішуватися в порядку позовного, а не окремого провадження. Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1, не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження. Крім цього, відсутні підстави для визнання заявника і її загиблого батька членами сім`ї, оскільки такі обставини не доведені належними та допустимими доказами.
Провадження у суді касаційної інстанції
У травні 2023 року ОСОБА_1 через адвоката Гарасимчука Н. А. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 березня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Гарасимчук Н. А., на постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 березня 2023 року, витребувано справу з суду першої інстанції.
25 липня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 17 лютого 1996 року уклали шлюб та є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_2, перебуваючи на військовій службі, загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Первомайське Миколаївського району Миколаївської області.
ОСОБА_5 27 вересня 2022 року уклала шлюб, при реєстрації якого змінила прізвище на ОСОБА_6 ( ОСОБА_3 ).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, враховуючи таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.