ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/5273/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Ковтун С.А.)
від 23.01.2023
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Ковтун С.А.)
від 29.05.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.)
від 05.10.2023
у справі № 910/5273/22
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Діброва Ольга Сергіївна,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ"; ОСОБА_2,
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення реєстраційних дій,
за участю представників учасників справи:
позивача - ОСОБА_1, Рудніцький О.Л., Васюк М.М.,
відповідача - Усенко Ю.Ю.,
третіх осіб - Янушевич О.Ю.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Міністерство), в якому просить:
- визнати незаконним висновок Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 14.01.2022;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 493/5 від 14.02.2022;
- поновити реєстраційні дії внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.09.2021 № 1000661070014000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та від 28.09.2021 № 1000661070015000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" щодо Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ".
1.2. Позивач вважає, що скарга, за результатами розгляду якої Міністерство юстиції України видало наказ № 493/5 від 14.02.2022 (далі - наказ), була подана з порушенням встановленого законом строку оскарження реєстраційних дій (порушення пункту 8 частини восьмої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань") - 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
За твердженням позивача, скаржник дізнався про порушення його прав 22.09.2021 - день проведення позачергових загальних зборів (уповноважених кооперативу від рядів та членів правління) Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" (далі - АГК "Північ"), свідченням чого, на думку позивача, є звернення ОСОБА_2 до Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації з заявою від 22.09.2021 про накладення заборони на вчинення реєстраційних дій щодо АГК "Північ". Скарга подана 26.11.2021, тобто на 65-ий день, коли скаржник дізнався про оскаржуване рішення.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/5273/22 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
За наслідком розгляду даного спору, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач не довів порушення відповідачем процедури розгляду скарги, у зв`язку із чим відмовив у задоволенні позовних вимог.
2.2. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 у справі №910/5273/22 заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/5273/22 - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 23 000,00 грн за професійну правничу допомогу.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 у справі №910/5273/22 рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, погодився із висновками суду в повній мірі.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2023, додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 у справі №910/5273/22, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, якою просить оскаржувані рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду, а також постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
3.2. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначив пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини третьої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у частині того, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня, коли особа могла дізнатися про порушення її прав; частини першої статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо врахування доступності інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань при визначенні 60 денного строку; пункту 8 частини восьмої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо відмови у задоволенні скарги у зв`язку з пропуском 60 денного строку з дня, коли особа могла дізнатися про порушення її прав; пункту 5 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1128 щодо відмови у задоволенні скарги у зв`язку з пропуском 60 денного строку з дня, коли особа могла дізнатися про порушення її прав.
3.3. Також зазначив про неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №400/1825/20, від 27.05.2021 у справі №420/4037/20, від 14.06.2023 у справі 910/5635/22, від 07.07.2023 у справі №280/2030/21, від 22.08.2023 у справі №910/4088/22.
3.4. В частині оскарження додаткового рішення ОСОБА_1 зазначив, що матеріали справи не містять доказів того, що третьою особою ОСОБА_2 дійсно понесені витрати на правничу допомогу, зокрема, судами проігноровано та не витребувано жодного документа, який би підтвердив оплату наданих послуг на момент винесення додаткового рішення.
Також за переконанням скаржника, стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 26 000,00 грн є способом надмірного збагачення ОСОБА_2 разом з адвокатом і є по суті додатковим способом отримання доходу. Судами попередніх інстанцій не було враховано та повністю проігноровано твердження позивача, де зазначалося про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу, а також того, що третя особа не повідомляла суд про намір стягнути витрати на професійну правничу допомогу і не робив з цього приводу відповідну заяву.
Судами не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 та рішення ЄСПЛ.
Також скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій застосовано положення статті 126 Господарського процесуального кодексу України без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16, від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, від 12.11.2019 у справі №904/4494/18, від 30.09.2020 у справі №379/1418/18, від 23.11.2020 у справі №638/7748/20, від 23.01.2023 у справі 755/258/17.
3.5. У відзивах на касаційну скаргу Міністерство юстиції України та третя особа ОСОБА_2 проти вимог та доводів останньої заперечили та просили суд відмовити у її задоволенні, виходячи з того, що позивачем не доведено, а зроблено лише припущення про те, що скаржник (третя особа), оскаржуючи реєстраційні дії, міг раніше дізнатися про їх вчинення, втім у Колегії, яка розглядала скаргу, не було підстав вважати, що скаржник міг дізнатися про порушення своїх прав раніше, ніж 30.09.2021, про що ним і було зазначено. До того ж, учасники провадження також посилаються на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30.03.2021 у справі №400/1825/20, від 06.07.2018 у справі №826/3442/17, відповідно до яких суд касаційної інстанції вказав, що для з`ясування дати, з якої розпочинається відлік, необхідно досліджувати об`єктивні і суб`єктивні фактори, які сприяють реалізації особою зазначеного права.
Щодо додаткового рішення, то за переконанням третьої особи, на користь якої судом першої інстанції відшкодовано правничу допомогу, доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі є необґрунтованими, оскільки представником надано неформальний, а детальний опис робіт, виконаних адвокатом; при поданні заяви ОСОБА_2 керувався частиною тринадцятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України та у відповідності із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України зробив заяву про намір на відшкодування до закінчення судових дебатів в суді першої інстанції.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" (далі - АГК "Північ") зареєстрований в 1998 році. Кооператив створений з метою зберігання транспортних засобів членів Кооперативу за рахунок їх внесків.
Станом на 22.09.2021 Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" здійснював свою діяльність на підставі статуту, затвердженого 25.06.2012 зборами уповноважених членів кооперативу (далі - Статут).
Позачергові загальні збори (уповноважених кооперативу від рядів та членів правління) АГК "Північ" 22.09.2021 відбулись з таким порядком денним:
1. Про обрання головуючого та секретера позачергових загальних зборів АГК "Північ".
2. Про обрання голови правління АГК "Північ".
3. Про затвердження нової редакції статуту АГК "Північ".
4. Про державну реєстрацію внесених змін до відомостей про АГК "Північ" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
5. Про відсторонення від займаної посади заступника голови правління АГК "Північ" ОСОБА_2 .
6. Про позбавлення повноважень члена правління АГК "Північ" ОСОБА_4 .
7. Про позбавлення повноважень усього поточного складу ревізійної комісії АГК "Північ".
8. Про обрання персонального складу ревізійної комісії АГК "Північ".
Проведення зборів супроводжувалось складанням відповідного протоколу, відповідно до якого на зборах були присутні уповноважені члени кооперативу від рядів та членів правління кооперативу - 21 особа. На зборах прийняті рішення про обрання ОСОБА_1 головою кооперативу, затверджено нову редакцію статуту Кооперативу, а також прийняті інші рішення щодо змін, відомості про які підлягають реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідні відомості внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 24.09.2021 та 28.09.2021. Реєстраційні дії проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дібровою Ольгою Сергіївною.
Зокрема, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Діброва Ольга Сергіївна провела реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.09.2021 № 1000661070014000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" (Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи), та від 28.09.2021 № 1000661070015000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" (Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою. Зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) щодо Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ".
Внаслідок проведення цих реєстраційних дій було змінено керівника (з ОСОБА_5 на ОСОБА_1 ), відомості про членів та кінцевих бенефіціарних власників, редакцію статуту та інформацію для здійснення зв`язку з кооперативом.
До Міністерства юстиції України 01.12.2021 надійшла скарга ОСОБА_2, яка датована 26.11.2021 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України за № СК-3349-21), на реєстраційні дії приватного нотаріуса Діброви Ольги Сергіївни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) від 24.09.2021 №1000661070014000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та від 28.09.2021 №1000661070015000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу".
Скарга Міністерством юстиції України прийнята до розгляду, за результатами якого останнім видано наказ № 493/5 від 14.02.2022 "Про задоволення скарги" (далі - Наказ). Цим Наказом задоволено повністю скаргу ОСОБА_2 від 26.11.2021; скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 24.09.2021 № 1000661070014000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та від 28.09.2021 № 1000661070015000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дібровою Ольгою Сергіївною щодо Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" (ідентифікаційний код юридичної особи 25661903).
Перевірку доводів скаржника здійснювала Центральна колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія), яка у своєму висновку від 14.01.2022 рекомендувала задовольнити скаргу ОСОБА_2 з огляду на таке.
Колегія дійшла висновку, що документи, на підставі яких проведені оскаржувані реєстраційні дії, подані не в повному обсязі, а тому приватний нотаріус Діброва О.С. повинна була зупинити розгляд документів, поданих для державної реєстрації, на підставі пункту 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
До звернення зі скаргою до Міністерства юстиції України ОСОБА_2 23.09.2021 звертався з заявою, датованою 22.09.2021, до Деснянської районної в м. Києві адміністрації щодо заборони на вчинення реєстраційних дій стосовно АГК "Північ", про що свідчить лист Деснянської районної в м. Києві адміністрації від 29.09.2021, адресований заявнику за результатами такого звернення. Відповідь адміністрації звелась до роз`яснення підстав для вчинення або невчинення реєстраційних дій.
За переконанням позивача, скарга, за результатами розгляду якої Міністерство юстиції України видало оспорюваний наказ, була подана з порушенням встановленого законом 60-денного строку оскарження реєстраційних дій (порушення пункту 8 частини восьмої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), а тому були наявні підстави для її відмови.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд
5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.2. Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі №910/20309/21 зазначив, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
5.3. Відповідно до частини третьої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України чи його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення із скаргою, зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. У разі якщо останній день строку для подання скарги, зазначеного в частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (частина четверта статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
Частиною п`ятою статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" унормовано, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
2) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;
3) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
3-1) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру;
4) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.
Відповідно до частини шостої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" наслідком розгляду скарги Міністерством юстиції України та його територіальних органів є прийняття одного з двох рішень, що повинне бути мотивоване: про відмову у задоволенні скарги; про задоволення (повне чи часткове) скарги.
Виключні підстави відмови Міністерством юстиції України у задоволенні скарги наведені у частині восьмій статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", однією з яких є закінчення встановленого законом строку подачі скарги (пункт 8 частини восьмої статті 34 Закону).
Частиною дев`ятою цієї ж статті передбачено, що Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
5.4. Процедура розгляду скарги врегульована Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок № 1128).
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1128 розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян", які обраховуються з моменту реєстрації її суб`єктом розгляду скарги.
Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:
- оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;
- наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;
- наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;
- наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання;
- здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника;
- подання скарги особою, яка не має на це повноважень;
- закінчення встановленого законом строку подачі скарги;
- розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.
5.5. Тобто на етапі підготовки скарги до розгляду, комісія вирішує питання про відповідність поданої скарги вимогам щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги. Подібні висновки зроблені Верховним Судом і у постановах від 27.05.2021 у справі №420/2037/20, від 07.07.2022 у справі №280/2030/21.
Верховний Суд у постановах від 07.07.2022 у справі №280/2030/21, від 30.03.2021 у справі №400/1825/20, від 06.07.2018 у справі №826/3442/17, зокрема й про неврахування яких зазначає скаржник, вказав, що для з`ясування дати, з якої розпочинається відлік, необхідно досліджувати об`єктивні і суб`єктивні фактори, які сприяють реалізації особою зазначеного права.
Також Верховний Суд у справах №400/1825/20, №910/4088/22, №910/5635/22 на правові висновки якої посилаються сторони, зазначив, що за загальним правилом строк звернення обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналася про рішення державного реєстратора. При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
5.6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що при обчисленні строку подання скарги Міністерство юстиції України керувалось наведеним ОСОБА_2 у скарзі, даними щодо дати, коли він дізнався про існування оскаржуваних реєстраційних дій - 30.09.2021. Відштовхуючись від цієї дати, останнім днем з 60-ти денного календарного строку подання скарги є 29.11.2021. З огляду на що, суди обох інстанцій дійшли висновку, що станом на час подачі (надсилання) скарги - 26.11.2021, не закінчився встановлений законом строк її подачі, що унеможливлювало застосування приписів пункту 8 частини восьмої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" як підстави для відмови у її задоволенні.
Перевіряючи доводи позивача щодо наявності підстав вважати, що в даному випадку порушено строк звернення ОСОБА_2 зі скаргою до Мін`юсту, суди першої та апеляційної інстанції встановили, що доказів про те, що ОСОБА_2 дізнався про вчинення оскаржуваних реєстраційних дій від 24.09.2021 та від 28.09.2021 раніше, ніж 30.09.2021, позивачем не надано, рівно як доказів наявності таких даних у Міністерства юстиції України при розгляді скарги.
Крім того, судами відхилено посилання позивача на лист Деснянської районної в м. Києві адміністрації від 29.09.2021, оскільки, останній не містить інформації про будь-які реєстраційні дії, і наданий за зверненням ОСОБА_2 від 22.09.2021, тобто ще до вчинення оскаржуваних реєстраційних дій.