УХВАЛА
28 лютого 2024 року
м. Київ
Справа № 915/534/22
Провадження № 12-3гс24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачаВласова Ю. Л.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейсагро" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 20 липня 2023 року (суддя Мавродієва М. В.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07 листопада 2023 року (у складі колегії: головуючий суддя Поліщук Л. В, судді: Богатир К. В., Таран С. В.)
у справі № 915/534/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейсагро"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "СГП Новоселівське", 2) ОСОБА_1
про стягнення 1 352 348,38 грн та
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейсагро" (далі - ТОВ "Грейсагро", позивач) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СГП Новоселівське" (далі - СГП Новоселівське, відповідач 1), ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (далі - відповідач 2) 1 352 348,38 грн, а саме: 583 702,47 основного боргу за договором поставки № МВ-31/21 від 25 березня 2021 року, 192 604,23 грн за дооцінку вартості товару, 253 040,83 грн 36 процентів річних, 206 260,36 грн пені, 116 740,49 грн штрафу.
Позов обґрунтований тим, що СГП Новоселівське порушило умови договору поставки, оскільки оплатило лише частину поставленого йому товару, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку позивач зазначає з урахуванням дооцінки вартості товару - на курсову різницю. На підставі викладеного та відповідно до умов договору поставки позивач нарахував відповідачу до сплати пеню, штраф та відсотки річних.
Зазначені кошти позивач просив стягнути з відповідачів солідарно, оскільки на підставі договору поруки від 26 березня 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 поручилися перед ТОВ "Грейсагро" за виконання СГП Новоселівське усіх грошових зобов`язань за договором поставки та зобов`язалися відповідати перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27 березня 2023 року за клопотанням ТОВ "Грейсагро" позовні вимоги до ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07 листопада 2023 року, позов задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з відповідачів 1 та 2 суму основної заборгованості у розмірі 583 702,47 грн, 20 841,32 грн три проценти річних, 61 878,11 грн пені, 35 022,15 грн штрафу, 192 604,23 грн дооцінки вартості товару, 20 290,00 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані наявністю правових підстав для стягнення основного боргу (з урахуванням дооцінки вартості товару) у заявленому розмірі та правомірністю нарахування пені, штрафу та 36 процентів річних. Водночас, керуючись частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суди зменшили розмір штрафних санкцій на 70 % (пені до 61 878,11 грн, штрафу до 35 022,15 грн). Також суди обмежили розмір процентів річних до законодавчо встановлених статтею 625 ЦК України трьох процентів річних, які за розрахунком суду першої інстанції становлять 20 841,32 грн.
У листопаді 2023 року ТОВ "Грейсагро" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний господарський суд) з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини третьої статті 551, частини другої статті 625 ЦК України та частини першої статті 233 ГК України у подібних правовідносинах, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині зменшення розміру процентів річних, які позивач нарахував відповідачу на підставі статті 625 ЦК України та пункту 5.8. Договору поставки, в якому сторони збільшили розмір процентів річних до 36 процентів. Просив ухвалити нове рішення, яким позов в частині стягнення процентів річних задовольнити у повному обсязі.
Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів річних, виходили з того, що у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Інакше кажучи, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання, який сторони обумовили у Договорі.
Суди врахували те, що:
- договором поставки сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачами грошового зобов`язання у вигляді пені та штрафу; збільшили позовну давність за відповідними вимогами та виключили обмеження строку нарахування таких штрафних санкцій, встановленого частиною шостою статті 232 ГК України; пунктом 5.8 договору змінили розмір процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, і встановили її в розмірі 36 процентів річних;
- СГП Новоселівське сплатило 203 534,95 грн із 583 702,47 грн загальної заборгованості;
- відповідач неналежним чином виконував зобов`язання через кризову ситуацію, яка склалася в країні внаслідок військової агресії російської федерації проти України, що призводить до фінансових труднощів усіх підприємств без виключення;
- ТОВ "Грейсагро" не надало судам доказів завдання йому збитків внаслідок порушення СГП Новоселівське грошових зобов`язань або погіршення його матеріального стану саме у зв`язку з порушенням умов договору відповідачем;
- ТОВ "Грейсагро" нарахувало не один, а декілька видів штрафних санкцій за порушення, вчинені СГП Новоселівське;
- у цій справі заявлена до стягнення сума пені, штрафу та відсотків річних у загальному розмірі 576 041,68 грн, що складає 74,20 % від суми основного боргу (з урахуванням індексації на курсову різницю) у розмірі 776 306,70 грн.
Врахувавши правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, та наведені вище обставини, встановлені у межах розгляду справи № 915/534/22, суди дійшли висновку про те, що справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, є обмеження розміру процентів річних до законодавчо встановлених статтею 625 ЦК України - трьох процентів річних.
Касаційний господарський суд ухвалою від 14 грудня 2023 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Ухвалою від 30 січня 2024 року Касаційний господарський суд на підставі частини четвертої статті 302 ГПК України передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступити від її висновку, викладеного в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, щодо права суду за певних умов зменшувати розмір процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів Касаційного господарського суду звернула увагу на те, що приписи наведеної норми в частині розміру процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними, тому три проценти річних застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили іншого розміру процентів річних. При цьому, зміна або зменшення судом розміру, передбачених статтею 625 ЦК України, процентів річних за час затримки розрахунку, є суттєвим втручанням держави у ключові принципи цивільного та господарського права, закріплені у статтях 3, 627 ЦК України (свобода договору), статтях 6, 43 ГК України (свобода підприємницької діяльності), що, у свою чергу, має нівелюючий характер принципу свободи договору і фактично призводить до суцільного перегляду засад договірного права, зокрема таких як "рacta sunt servanda" (договори повинні виконуватися), закріпленого і в національному законодавстві (стаття 526 ЦК України, стаття 173 ГК України), презумпції правомірності правочину (стаття 204 ЦК України).
Касаційний господарський суд зазначив, що судам надано право зменшувати розмір санкцій та неустойки у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора (статтями 233 ГК України, частиною третьою статті 551 ЦК України), на що впливає ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, а також й інші (немайнові) інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Натомість, згідно з доводами колегії суддів касаційної інстанції, з урахуванням положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 625 ЦК України, кредитор має легітимне очікування на компенсацію йому процентів річних за користування боржником утримуваними грошовими коштами, які належать кредиторові.
Велика Палата Верховного Суду не погоджується з наявністю підстав для розгляду нею справи № 915/534/22 на підставі частини четвертої статті 302 ГПК України з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.