У Х В А Л А
28лютого 2024 року
м. Київ
Справа № 990/15/24
Провадження № 11-27заі24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.
розглянула в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Желєзного Ігоря Вікторовича від участі в розгляді справи № 990/15/24 за позовом ОСОБА_1 до держави в особі Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України про захист конституційних прав і свобод, захист прав людини, відшкодування шкоди здоров`ю та відновлення конституційного ладу України,
УСТАНОВИЛА:
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до держави в особі Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, у якому, зокрема, просив (як убачається з ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 січня 2024 року в цій справі):
- встановити судом факт, що ніякої безоплатної правової допомоги немає і що Центри правової допомоги особисто йому її точно не надали, хоча він звертався;
- встановити факти звернення за допомогою, за медичною допомогою, за грошовою допомогою та встановити факт неотримання медичної допомоги та грошової субсидії;
- встановити факт, що на його утриманні перебуває мати, яка не може сама себе обслуговувати;
- встановити право на допомогу по втраті годувальника та факти незаконної відмови в отриманні такої допомоги;
- встановити факти звернення за субсидією та незаконної відмови у наданні такої;
- встановити факт завданої шкоди здоров`ю;
- відшкодувати шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 5 000 000,00 грн;
- встановити факт, що суми у розмірі 2 520,00 грн недостатньо для того, щоб прожити, найняти юриста, сплатити лікування в Києві;
- встановити реальний прожитковий рівень життя у розмірі 6 000,00 грн на місяць;
- встановити судом право на пенсію по втраті годувальника;
- встановити судом, що у нього немає обов`язку мати айфон, смартфон, цифровий підпис, електронну пошту;
- встановити судом, що гаджет, айфон не можуть встановити особу, яка є власником або не є власником айфона;
- відшкодувати спричинену шкоду, а саме витрачений час на суд, який оцінює у розмірі 100 000 000,00 грн.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 січня 2024 року відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)позовну заяву повернуто особі, яка її подала, оскільки порушено правила об`єднання позовних вимог.
Не погодившись із цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою судді Великої Палати Верховного Суду від 14 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Скаржника повідомлено про недоліки апеляційної скарги та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для їх усунення шляхом надання:
- клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 січня 2024 року із зазначенням причин його пропуску;
- доповнень до апеляційної скарги або викладення її в новій редакції із зазначенням: реєстраційного номера облікової картки платника податків за його наявності або номера і серії паспорта громадянина України; відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету;
- документа про сплату судового збору в розмірі 3 028,00 грн або документа, який підтверджує наявність підстав для звільнення від сплати судового збору (копії посвідчення особи з інвалідністю I чи II групи);
- копій апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи та копій доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи.
Також скаржнику роз`яснено право на отримання безоплатної правової допомоги, що врегульовано Законом України від 02 червня 2011 року № 3460-VI "Про безоплатну правову допомогу".
21 лютого 2024 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Желєзного І. В., у якій він, зокрема, просить "усунути, видвести у Справа №990/15/24 вид 15.02.2024 р. судья И. В. Желейний" (орфографія оригіналу збережена).
На обґрунтування вказаної заяви про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Желєзного І .В. позивач зазначає, що вимога надати адресу електронної пошти є порушенням статей 22, 24, 32 Конституції України, а вимога надати номер мобільного телефону є злочином відповідно до статті 182 Кримінального кодексу України. Посилається на частину першу статті 37 КАС України та вважає, що суддя Великої Палати Верховного Суду Желєзний І. В. не може знову приймати рішення у справі, в якій вже його приймав і є відповідачем.
Перевіривши доводи, наведені ОСОБА_1 на обґрунтування заяви про відвід судді, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Частиною сьомою статті 40 КАС України визначено, що питання про відвід судді Великої Палати не підлягає передачі на розгляд іншому судді та розглядається Великою Палатою.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Велика Палата Верховного Суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції є судом, установленим законом, для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 у цій справі.
Частиною першою статті 37 КАС України встановлено, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Покликання позивача на частину першу статті 37 КАС України як на підставу для відводу судді є безпідставним, оскільки суддя Великої Палати Верховного Суду Желєзний І. В. не брав участі у вирішенні справи № 990/15/24 в суді першої інстанції. Участь судді у складі суддів Великої Палати Верховного Суду під час розгляду інших справ за позовами ОСОБА_1 не може бути підставою для відводу судді відповідно до статті 37 КАС України.
Стаття 37 КАС України не містить обмежень щодо участі судді у розгляді різних справ за участю одного позивача.
До того ж, як убачається з ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 січня 2024 року та матеріалів апеляційної скарги у цій справі, суддя Великої Палати Верховного Суду Желєзний І. В. не є відповідачем чи іншим учасником цієї справи (№ 990/15/24).
Отже, безпідставними є посилання позивача на частину першу статті 37 КАС України, як на обставину для відводу (самовідводу) судді Великої Палати Верховного Суду Желєзного І. В. від участі в розгляді цієї справи.