ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого2024 року
м. Київ
справа № 646/531/23
провадження № 61-13899 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ;
заінтересовані особи: ОСОБА_2, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 березня 2023 року у складі судді Глоба М. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Мальованого Ю. М., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересовані особи: ОСОБА_2, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1, про встановлення юридичного факту.
Заява обґрунтована тим, що вона є бабою ОСОБА_3, яка 24 лютого 2022 року була призвана ІНФОРМАЦІЯ_5 на військову службу, для проходження якої направлена до військової частини НОМЕР_1 Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
05 березня 2022 року під час виконання обов`язків військової служби щодо відсічі збройної агресії російської федерації (далі - рф) ОСОБА_3 загинула внаслідок ракетно-бомбового удару.
Вказувала, що з самого народження вона проживала разом з ОСОБА_3, яку покинула рідна мати ОСОБА_2, виховувала та забезпечувала онуку. Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 15 листопада 2017 року № 722 її призначено піклувальником неповнолітньої онуки у зв`язку з перебуванням її матері ОСОБА_2 у державній установі "Харківська установа виконання покарань (№ 27)".
Зазначала, що встановлення в судовому порядку факту проживання однією сім`єю з померлою необхідно їй для вирішення питання щодо отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю військовослужбовця, як члена сім`ї загиблого.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд встановити факт, що вона є членом сім`ї загиблого військовослужбовця - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 березня 2023 року заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту залишено без розгляду. Роз`яснено ОСОБА_1 право подати позов на загальних підставах.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що встановлення юридичного факту, про який просить ОСОБА_1, потрібно заявниці для подальшого вирішення правового спору щодо отримання одноразової грошової допомоги після смерті її онуки ОСОБА_3, яка загинула під час виконання обов`язків військової служби. Тому заявлені вимоги не підлягають судовому розгляду в порядку окремого провадження, а спір належить вирішувати у порядку позовного провадження. Відповідно до вказаного, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі частини шостої статті 294 та частини четвертої статті 315 ЦПК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 березня 2023 року скасовано.
Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту закрито.
Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Міністерство оборони України є спеціальним суб`єктом, який уповноважений на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку № 975, яку має на меті отримати ОСОБА_1 у разі встановлення факту проживання однією сім`єю з онукою ОСОБА_3, яка загинула ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання обов`язків військової служби щодо відсічі збройної агресії рф, внаслідок ракетно-бомбового удару.
Вимоги ОСОБА_1 пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за нею певного соціально-правового статусу, не пов`язаного з будь-якими цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявниці з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Тож у спірних правовідносинах суд повинен був врахувати правову мету звернення заявниці до суду, яка полягає у підтвердженні її певного соціального статусу. Такий статус має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення.
Враховуючи визначені законом завдання цивільного судочинства, суд апеляційної інстанції визнав недопустимим ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим.
При цьому апеляційний суд посилався на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім` з онукою ОСОБА_3, яка загинула під час виконання обов`язків військової служби щодо відсічі збройної агресії рф, внаслідок ракетно-бомбового удару, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства. Тому провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі частини першої статті 377, пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, на що суд першої інстанції уваги не звернув.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 березня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року й ухвалити нове судове рішення, яким її заяву задовольнити.
Підставами касаційного оскарження указаних судових рішення заявник зазначає неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16 (пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України), не дослідження судами зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2023 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 646/531/23 із Червонозаводського районного суду м. Харкова.
У січні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 лютого 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що встановлення юридичного факту, про який просить заявник, пов`язане зі спором про право. Заявниця не зверталась до РТЦК та/або Міністерства оборони України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, тому у даному випадку спір про право відсутній.
Вимога заявника за своїм предметом та можливими правовими наслідками не пов`язана з публічно-правовими відносинами заявника з державою, а отже підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересовані особи: ОСОБА_2, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1, про встановлення факту, що вона є членом сім`ї загиблого військовослужбовця - ОСОБА_3, яка загинула ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання обов`язків військової служби.
Метою встановлення вказаного юридичного факту ОСОБА_1 зазначила призначення та отримання відповідних соціальних гарантій і виплат, передбачених Законом України "Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою Кабінетів Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, за загиблого (померлого) військовослужбовця.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.