ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 753/9581/22
провадження № 61-9174св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихін Сергій Володимирович,
заінтересована особа (стягувач) - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва, у складі судді Трусової Т. О., від 04 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів:
Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І., від 24 травня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
1. У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С. В. у виконавчому провадженні № НОМЕР_4, заінтересована особа (стягувач) - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО).
2. Скарга мотивована тим, що увідділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа Дарницького районного суду м. Києва № 753/2965/20-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ФГВФО майнової шкоди. Постановою державного виконавця від 30 листопада 2020 року накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на його рахунках в банківських установах.
3. На виконання цієї постанови було накладено арешт на кошти боржника, що знаходяться на рахунках, призначених для отримання заробітної плати та пенсії, а саме: № НОМЕР_1 в АТ "УкрСиббанк"
(МФО 351005); № НОМЕР_2 в АТ КБ "ПриватБанк" (МФО 305299); № НОМЕР_3 в АТ "Райффайзен Банк" (МФО 300335).
4. У серпні 2022 року він надіслав на адресу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про зняття арештів з грошових коштів на вказаних рахунках, проте у задоволенні цієї заяви було відмовлено.
5. Посилаючись на те, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати і пенсії, є рахунками зі спеціальним режимом, на які відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С. В. щодо залишення (незняття) арешту, накладеного на його рахунки постановою від 30 листопада 2020 року;
- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 30 листопада 2020 року в частині накладення арешту на: пенсійний картковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ "УкрСиббанк" (МФО 351005); картковий рахунок
№ НОМЕР_2 (МФО 305299) в АТ КБ "ПриватБанк" та картковий рахунок № НОМЕР_3 (МФО 300335) в
АТ "Райффайзен Банк", які використовуються для отримання заробітної плати;
- зняти арешт із вказаних карткових рахунків.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
6. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 жовтня
2022 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду
від 24 травня 2023 року, скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С. В. у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 щодо незняття арешту з карткових рахунків боржника
ОСОБА_1 після отримання документального підтвердження, що вказані рахунки призначені для зарахування на них заробітної плати та пенсії. Зобов`язано головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С. В. у дводенний строк з дня набрання ухвалою законної сили винести постанову про зняття арешту з карткових рахунків боржника ОСОБА_1, а саме: № НОМЕР_1
в АТ "УкрСиббанк" (МФО 351005); № НОМЕР_2
в АТ КБ "ПриватБанк" (МФО 305299); № НОМЕР_3
в АТ "Райффайзен Банк" (МФО 300335).
7. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що головний державний виконавець, діючи у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", зобов`язаний був зняти арешт з коштів на рахунках боржника не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідних документів, а у разі недостатності наданих боржником документів для підтвердження спеціального призначення цих рахунків - витребувати відповідну інформацію від банківських установ.
8. Наведене означає, що при розгляді заяви боржника про зняття арешту з коштів на рахунках, призначених для зарахування на них пенсії та заробітної плати, державний виконавець діяв не у відповідності з вимогами Закону України "Про виконавче провадження", а відтак порушені права та законні інтереси боржника (право на отримання винагороди за працю та право на соціальний захист) підлягають захисту у спосіб, визначений статтею 451
ЦПК України, шляхом визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання головного державного виконавця винести постанову про зняття арешту з коштів на цих рахунках.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. У касаційній скарзі ФГВФО просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
10. 21 червня 2023 року ФГВФО подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 04 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 травня 2023 року у справі № 753/9581/22.
11. Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у липні 2023 року надійшли до Верховного Суду.
12. Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13. Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
14. Вказує, що суди не зазначили правової підстави, відповідно до якої державний виконавець мав витребувати від банківської установи інформацію для підтвердження спеціального призначення рахунків.
15. Наголошує, що постановою державного виконавця накладено арешт на кошти боржника, що містяться на його рахунках, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Банківські установи, які отримали відповідну постанову державного виконавця про накладення арешту на грошові кошти боржника, без будь-яких зауважень прийняли її до виконання та не повідомили виконавця про наявність заборон чи перешкод у накладенні відповідного арешту.
16. Зауважує, що боржник під час звернення до державного виконавця із заявою про зняття арешту з грошових коштів не надав достатніх доказів на підтвердження того, що рахунки мають спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
17. Стверджує, що ОСОБА_1 просив головного державного виконавця зняти накладений арешт з пенсійного карткового рахунку та двох карткових рахунків в банківських установах, тоді як арешт було накладено на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках боржника.
18. Звертає увагу, що стягувач має право претендувати щонайменше на
20 відсотків коштів, які отримує боржник у вигляді заробітної плати чи пенсії, проте матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення таких відрахувань та, зокрема, використання карткових рахунків виключно для зарахування заробітної плати.
19. Посилається на те, що накладення арешту та його зняття можливе лише з майна (коштів) боржника, проте суд першої інстанції зобов`язав державного виконавця винести постанову про зняття арешту з карткових рахунків боржника.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
20. У липні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат
Коломійчук В. О. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
21. Наголошує, що державний виконавець зобов`язаний зняти арешт з грошових коштів після надходження документів, що підтверджують спеціальний режим використання рахунку та/або підтверджують, що звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Боржником доведено, що банківські рахунки, на яких знаходяться арештовані кошти, використовуються для виплати заробітної плати та пенсії.
22. Звертає увагу, що у період з липня 2022 року по травень 2023 року тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України взагалі було припинено звернення стягнення, зокрема, на заробітну плату та пенсію.
23. Зауважує, що накладення арешту на рахунки унеможливлює їх використання боржником в цілому.
24. 12 червня 2023 року на виконання ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 04 жовтня 2022 року державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з коштів у виконавчому провадження № НОМЕР_4, натомість аналогічний арешт на кошти боржника було накладено у травні 2023 року в межах виконавчого провадження № 71824238 та ці дії державного виконавця оскаржені до суду (справа № 753/9629/23).
Інші заяви учасників справи
25. 25 липня 2023 року Міністерство юстиції України в інтересах посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби подало до Верховного Суду письмові пояснення, в яких просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги
ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця.
26. Зазначає, що саме на банківську установу, де відкрито рахунок боржником, покладено повноваження щодо повернення постанови виконавця без виконання у разі визначення рахунків із спеціальним режимом використання та інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом.
27. Також наголошує, що скасування арешту на грошові кошти боржника фактично дає змогу останньому не виконувати судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання.
Фактичні обставини справи встановлені судами
28. У відділі примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 липня 2020 року про стягнення із
ОСОБА_1 на користь ФГВФО майнової шкоди (справа № 753/2965/20).
29. Виконавче провадження № НОМЕР_4 відкрито 25 листопада 2020 року та того ж дня постановою державного виконавця накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору.
30. Постановою державного виконавця від 30 листопада 2021 року накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів.
31. На виконання цієї постанови було накладено арешт на кошти боржника, що знаходяться на рахунках, призначених для отримання заробітної плати та пенсії, а саме: № НОМЕР_1 в АТ "УкрСиббанк";
№ НОМЕР_2 в АТ КБ "ПриватБанк";
№ НОМЕР_3 в АТ "Райффайзен Банк".
32. Постановою державного виконавця від 14 лютого 2022 року звернуто стягнення на пенсію ОСОБА_1 у розмірі 20% щомісяця до виплати загальної суми боргу.
33. Постановою державного виконавця від 14 лютого 2022 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1, які він отримує в АТ "Універсал Банк" у розмірі 20% щомісяця до виплати загальної суми боргу.
34. Постановою державного виконавця від 14 лютого 2022 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1, які він отримує у Державній навчально-науковій установі "Академія фінансового управління" у розмірі 20% щомісяця до виплати загальної суми боргу.
35. Постановою державного виконавця від 14 лютого 2022 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1, які він отримує у Київському геріатричному пансіонаті у розмірі 20% щомісяця до виплати загальної суми боргу.
36. Постановою державного виконавця від 14 лютого 2022 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1, які він отримує у Державній установі "Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України" у розмірі 20% щомісяця до виплати загальної суми боргу.
37. 01 серпня 2022 року ОСОБА_1, в інтересах якого діяв представник ОСОБА_2, звернувся до органу державної виконавчої служби із заявою про зняття арешту з грошових коштів на рахунках, що мають спеціальний режим призначення, додавши до заяви копії довідок про доходи та виписки по картковим рахункам.
38. Листом від 22 серпня 2022 року в.о. заступника директора Департаменту - начальник відділу примусового виконання рішень повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для зняття арешту з рахунків, оскільки повноваження щодо повернення постанови виконавця без виконання у разі визначення рахунків зі спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, покладено на банківську установу, де відкрито такі рахунки.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
39. За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції, постановленої за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, після її перегляду в апеляційному порядку є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
40. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
41. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
42. Згідно з статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
43. Відповідно до частин першої-другої статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
44. Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
45. Відповідно до частини першої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження"звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
46. У статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.