ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 381/1425/19
провадження № 61-18599св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ситнік О. М.
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В.,
розглянув у порядку письмового позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гавриленка Романа Миколайовича на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2022 року у складі судді Осаулова Н. А.та постанову Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року у складі колегії суддів Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Ратнікової В. М.,
за позовом заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади села Велика Снітинка Фастівського району Київської області до Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області, правонаступником якої є Фастівська міська рада, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення ради та витребування земельної ділянки та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року заступник керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади с. Велика Снітинка Фастівського району Київської області звернувся до суду з позовом до Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області, правонаступником якої є Фастівська міська рада, ОСОБА_1 про визнання рішення сільської ради недійсним та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння на користь територіальної громади.
Позовна заява мотивована тим, що за результатами аналізу додержання вимог земельного законодавства на території Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області було виявлено порушення вимог земельного законодавства під час передачі земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства. Рішенням Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області від 06 березня 2018 року № 4.1-XXV-VII затверджено проєкт землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1200 га, що розташована у с. Велика Снітинка Фастівського району Київської області. Відповідно до планово-картографічних матеріалів, складених 17 жовтня 2018 року інженером-геодезистом ОСОБА_2 за результатами топографо-геодезичних вишукувань, вказана земельна ділянка повністю накладається на землі водного фонду, а саме на прибережну захисну смугу р. Снітинка. У зв`язку з цим рішення Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області від 06 березня 2018 року № 4.1-XXV-VII щодо затвердження проєкту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки є незаконним та підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка - витребуванню із чужого незаконного володіння.
Позивач просив визнати недійсним рішення Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області від 06 березня 2018 року № 4.1-XXV-VII щодо затвердження проєкту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована у с. Велика Снітинка Фастівського району Київської області; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади с. Велика Снітинка Фастівського району Київської області вищевказану земельну ділянку.
Короткий зміст судових рішень
Суди розглядали справу неодноразово.
20 грудня 2019 року рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області у задоволенні позову відмовлено.
30 листопада 2020 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу прокурора Київської області залишено без задоволення, а рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2019 року залишено без змін.
17 березня 2021 року постановою Верховного Суду касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд керувався тим, що проєкт землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги у с. Велика Снітинка Фастівського району Київської області відсутній. Застосуванню підлягали положення статті 60 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статті 88 Водного кодексу України (далі - ВК України), які суди не застосували. Прокурор надав суду планово-картографічні матеріали, складені 29 жовтня 2018 року інженером-геодезистом ОСОБА_2, згідно з яких спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3224981200:01:004:0149 частково накладається на землі водного фонду, а саме на 25-метрову прибережну захисну смугу річки і розташована у безпосередній близькості до водного об`єкта, тому посилання судів на необхідність надання дозволів на виконання геодезичних робіт чи сертифікатів на обладнання не ґрунтуються на вимогах законодавства.
21 листопада 2022 року рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області позов задоволено. Визнано недійсним рішення Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області від 06 березня 2018 року № 4.1-XXV-VII щодо затвердження проєкту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3224981200:01:004:0149 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована у с. Велика Снітинка Фастівського району Київської області.
Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади с. Велика Снітинка Фастівського району Київської області земельну ділянку з кадастровим номером 3224981200:01:004:0149, яка розташована у с. Велика Снітинка Фастівського району Київської області. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що перебування спірної земельної ділянки до моменту її формування і відведення у складі земель сільськогосподарського призначення не виключає можливості віднесення її до земель водного фонду, оскільки прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського і внутрішнього водного транспорту. Проєкт землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги у с. Велика Снітинка Фастівського району Київської області відсутній. Застосуванню підлягають положення статті 60 ЗК України та статті 88 ВК України. Згідно планово-картографічних матеріалів, складених 29 жовтня 2018 року інженером-геодезистом ОСОБА_2, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3224981200:01:004:0149 частково накладається на землі водного фонду, а саме на 25-метрову прибережну захисну смугу річки і розташована у безпосередній близькості до водного об`єкта. Зазначена інформація узгоджується як з графічними матеріалами самого проєкту формування території, так і з актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом від 03 липня 2019 року № 346-ДК/339/АП/09/01/-19 та актом узгоджувальної комісії Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області.
Суд першої інстанції зазначав, що прибережні захисні смуги вздовж річок не можуть передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України, а спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3224981200:01:004:0149 повністю накладається на землі водного фонду, а саме на прибережну захисну смугу р. Снітинка, яку було передано у власність ОСОБА_1, тому оскаржуване рішення Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області від 06 березня 2018 року № 4.1-XXV-VII підлягає визнанню недійсним. Оскільки рішення Великоснітинської сільської ради від 06 березня 2018 року № 4.1-XXV-VII, яким земельна ділянка відведена у приватну власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства визнається недійсним, останній заволодів нею незаконно, без відповідних правових підстав, тому зазначена земельна ділянка підлягає витребуванню на користь територіальної громади.
24 жовтня 2023 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гавриленка Р. М. задоволено частково.Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2022 року в частині позовних вимог про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та стягнення з ОСОБА_1 на користь прокуратури Київської області судового збору в розмірі 1 921 грн скасовано, у задоволенні позову про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області від 06 березня 2018 року № 4.1-XXV-VII щодо затвердження проєкту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3224981200:01:004:0149 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована у с. Велика Снітинка Фастівського району Київської області, прийнято всупереч вимогам ЗК України та ВК України, з огляду на те, що на його підставі відбулась незаконна передача землі водного фонду, яка розташована в межах 25-метрової прибережної захисної смуги р. Снітинка.
Суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги про те, що на момент відведення земельної ділянки вона не перебувала у межах прибережної захисної смуги, адже генеральний план (основне креслення) с. Велика Снітинка, наданий адвокатом Гавриленком Р. М. на підтвердження вказаної обставини, не є належним доказом, оскільки містить лише умовне позначення проєктних нормативно прибережно-захисних смуг с. Велика Снітинка без зазначення існуючих; не містить позначення спірної земельної ділянки з зазначенням її розмірів та характеристики.
Суд апеляційної інстанції виснував, що ефективним способом захисту в цій справі є позовна вимога про повернення земельної ділянки, яку слід розглядати як негаторний позов. Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права у вигляді витребування земельної ділянки є неефективним, що є самостійною підставою для відмови у позові у частині витребування земельної ділянки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
25 грудня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гавриленко Р. М. засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року, в якій просить скасувати судові рішення та відмовити у задоволенні позову.
У мотивувальній частині касаційної скарги заявник зазначає, що вважає незаконними оскаржувані судові рішення в частині задоволення позову про визнання недійсним рішення Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області від 06 березня 2018 року № 4.1-XXV-VII та не наводить підстав для скасування судових рішень в частині вирішення вимоги про витребування земельної ділянки.
З огляду на межі касаційного розгляду справи, Верховний Суд переглядає оскаржувані судові рішення лише в частині позову про визнання недійсним рішення Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області від 06 березня 2018 року № 4.1-XXV-VII.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 330/1629/18 (провадження № 61-16934св19), про те, що прибережні захисні смуги визначаються з урахуванням будь-якої містобудівної документації та виходячи з конкретних умов забудови, які склалися на місцевості.
Заявник зазначає, що за нового розгляду справи (після скасування попередніх судових рішень Верховним Судом) він надав докази того, що межі прибережної захисної смуги р. Снітинка були визначені генеральним планом с. Велика Снітинка і його земельна ділянка не накладається на визначену генеральним планом прибережну захисну смугу річки. Суди керувалися нормативними розмірами прибережних захисних смуг, установленими статтею 88 ВК України, залишивши без уваги генеральний план с. Велика Снітинка.
Фактичні обставини справ у постановах Великої Палати Верховного Суду, на які посилаються суди, не є подібними до обставин у спірних правовідносинах, адже в жодній із вказаних справ містобудівною документацією не було встановлено межі прибережної захисної смуги.
Позиція прокурора
У відзиві на касаційну скаргу керівник Фастівської окружної прокуратури зазначає, що земельна ділянка, зайнята прибережною захисною смугою, не може передаватися у приватну власність. Фактичний розмір і межі прибережної захисної смуги визначені законом. Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3224981200:01:004:0149 повністю накладається на землі водного фонду, а саме на прибережну захисну смугу р. Снітинка. Представник відповідача надав графічні матеріали генерального плану с. Велика Снітинка, проте не надав рішення Великоснітинської селищної ради, яким затверджено цей генеральний план. Верховним Судом сформовано сталу та єдину судову практику щодо розгляду спорів, предметом яких є земельні ділянки водного фонду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
09 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області із заявою про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,1200 га, що розташована у с. Велика Снітинка Фастівського району Київської області (т. 1, а. с. 122).
Рішенням Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області від 26 червня 2017 року № 2.2-XVII-VII ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства у с. Велика Снітинка в межах Великоснітинської сільської ради площею 0,1200 га (т. 1, а. с. 124).
07 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 із заявою про виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,12 га, яка розташована за адресою: с. Велика Снітинка, в межах земель Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області, на підставі рішення сесії Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області від 26 червня 2017 року № 2.2-XVII-VII (т. 1, а. с. 121).
На підставі договору на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 07 грудня 2017 року № 07-12/1 та рішення Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області від 26 червня 2017 року № 2.2-XVII-VII фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 розроблено проєкт землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3224981200:01:004:0149.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був виконаний комплекс робіт із розробки проєкту землеустрою, у тому числі геодезичні роботи (т. 1, а. с. 116-147).
Рішенням Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області від 06 березня 2018 року № 4.1-XXV-VII затверджено проєкт землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства у с. Велика Снітинка Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області площею 0,1200 га, кадастровий номер 3224981200:01:004:0149 (т. 1, а. с. 98).
За результатами топографо-геодезичних вишукувань, виконаних 17 жовтня 2018 року сертифікованим інженером-геодезистом ОСОБА_2, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3224981200:01:004:0149 повністю накладається на землі водного фонду, а саме на прибережну захисну смугу р. Снітинка (т. 1, а. с. 95).
Інженер-геодезист ОСОБА_2 має право на проведення таких робіт, що підтверджується копією кваліфікаційного сертифікату, виданого йому на підставі протоколу Кваліфікаційної комісії Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет" від 21 грудня 2017 року № 12 (т. 1, а. с. 171).
Згідно з довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) Головного управління Держгеокадастру у Київській області станом на 01 січня 2016 року земельна ділянка загальною площею 0,1200 га, яка була визначена до передачі у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, відноситься до категорії землі сільськогосподарського призначення Великоснітинської сільської ради (рядок 2.3; шифр рядка 21; графа 5). На час виготовлення проєкту будь-які обмеження у використанні земельних ділянок відсутні (т. 1, а. с. 126).
За нового розгляду справи (після скасування попередніх судових рішень Верховним Судом) ОСОБА_1 подав до суду генеральний план с. Велика Снітинка на встановлення меж прибережної захисної смуги р. Снітинка та підтвердження обставин про те, що його земельна ділянка не накладається на визначену генеральним планом прибережну захисну смугу р. Снітинка.
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження у справі відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги, відзиву та виснував, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.