ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 920/657/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючої), Колос І.Б. і Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства "Сумиобленерго" - Андрієнко Н.О. (в порядку самопредставництва),
відповідача - ОСОБА_1 - не з`яв.,
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Сумиобленерго" (далі - Товариство)
на ухвалу господарського суду Сумської області від 19.09.2023
(суддя Джепа Ю.А.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023
(головуючий суддя Сітайло Л.Г., судді Буравльов С.І. і Шапран В.В.)
зі справи № 920/657/23
за позовом Товариства
до ОСОБА_1
про стягнення 199 718,35 грн.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Позов подано про стягнення заборгованості з оплати за необліковану електроенергію у розмірі 199 718,35 грн.
Позов обґрунтовано допущеним відповідачем порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, щодо відсутності пломби оператора системи розподілу на виносній шафі обліку ПАТ СОЕ 32115694, про що складено акт.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою господарського суду Сумської області від 19.09.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023: задоволено клопотання відповідача про закриття провадження у справі №920/657/23; провадження у даній справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвалу та постанову мотивовано тим, що договір на постачання електричної енергії від 24.02.2016 №1612597 укладений позивачем з відповідачем саме як споживачем - фізичною особою; при цьому, у період розгляду даної справи у судах, а також на час вчинення порушення умов договору відповідач не перебував й не перебуває у статусі фізичної особи-підприємця, а доказів здійснення ним господарської діяльності у приміщенні, де виявлено порушення, позивачем суду не надано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Товариство просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 19.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023, а справу направити для розгляду до господарського суду Сумської області.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник посилається на порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, частини третьої статті 3, частини другої статті 4, пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України, а також частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Суди попередніх інстанцій застосували висновки Великої Палати Верховного Суду, зроблені у постановах від 08.05.2018 у справі №757/45133/15-ц, від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц щодо застосування норм процесуального права, які на момент звернення Товариства з позовом втратили чинність та неправильно застосували висновки Великої Палати Верховного Суду зроблені у постанові від 03.10.2019 у справі № 920/50/19.
Доводи учасників справи
Ухвалою Верховного Суду від 29.02.2024 відзив адвоката ОСОБА_1 - Качан Н.Ф. залишено без розгляду на підставі частини четвертої статті 170 ГПК України.
Товариством подано до Верховного Суду (електронною поштою) відповідь на відзив на касаційну скаргу. Даний документ Суд залишає без розгляду на підставі частини четвертої статті 170 ГПК України, оскільки представником Товариства при поданні до Суду відповіді на відзив не було дотримано вимог щодо форми заяви та порядку його подання.
Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 42 ГПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Враховуючи положення статті 6 ГПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє особу права на подання документів до суду в паперовій формі, проте подання процесуальних та інших документів, вчинення інших процесуальних дій в електронній формі здійснюється виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, якщо інше не передбачено положеннями ГПК України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ, ТА ЇХНІХ ВИСНОВКІВ
Згідно з даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 був зареєстрований як ФОП у період з 24.09.2018 до 28.01.2022. Інформація про наступну реєстрацію даної особи у якості підприємця у реєстрі відсутня.
Договір про постачання електричної енергії від 24.02.2016 №1612597 підписаний відповідачем з зазначенням його статусу саме як фізичної особи.
01.01.2019 відповідач приєднався до умов публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії від 24.02.2016. Предметом даного спору є стягнення вартості необлікованої електричної енергії за порушення споживачем (відповідачем) умов зазначеного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.
30.09.2022, у період, коли відповідач також не перебував у статусі ФОП, під час проведення представниками позивача перевірки були виявлені порушення (відсутність пломби оператора системи розподілу на виносній шафі обліку ПАТ СОЕ 32115694).
Виявлене порушення зафіксоване актом про порушення від 30.09.2022 №003971.
У матеріалах справи міститься договір про передачу відповідачем частини нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, вул. Воскресенська, 6, в оренду за договором від 20.12.2018. Згідно з пунктом 2.1 цього договору нежитлове приміщення надається в оренду у термін - до 20.11.2021.
За твердженням відповідача, починаючи з 24.02.2022 приміщення ним не використовувалося, у тому числі для здійснення господарської діяльності, достатніх та належних доказів зворотного позивачем суду не надано.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи клопотання відповідача про закриття провадження у даній справі та відповідно закриваючи провадження у даній справі, виходили з того, що договір на постачання електричної енергії від 24.02.2016 №1612597 укладений позивачем на підставі заяви з відповідачем саме як споживачем - фізичною особою; у період розгляду справи у суді першої інстанції, а також на час вчинення порушення умов договору з позивачем, відповідач не перебував й не перебуває у статусі ФОП, доказів здійснення ним господарської діяльності у приміщенні, де виявлено порушення, позивачем суду не надано. Суд першої інстанції також роз`яснив сторонам, що даний позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Крім того, суди попередніх інстанцій відхилили посилання позивача на договір оренди нерухомого майна від 20.12.2018, укладений між відповідачем та фізичною особою-підприємцем Цигурою Олегом Олексійовичем, оскільки термін дії даного договору закінчився 20.11.2021 та докази протилежного у матеріалах справи відсутні.
АКТИ ЗАКОНОДАВСТВА І ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №127/21764/17, від 23.03.2021 у справі 367/4695/20).
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №910/8729/18 сформувала такі висновки:
- з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, КАС України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін (пункт 4.10.);
- отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (пункт 4.11.);