ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/3567/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БігКоммерс Україна" (далі - ТОВ "БігКоммерс Україна", позивач) - Шагірманов Д.О. (адвокат),
відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГО Груп" (далі - ТОВ "ВГО Груп", відповідач, скаржник) - Лисич О.В. (адвокат), Старінський О.С, (самопредставництво),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "ВГО Груп"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 (головуючий - суддя Євсіков О.О., судді: Алданова С.О., Корсак В.А.)
у справі №910/3567/23
за позовом ТОВ "БігКоммерс Україна"
до ТОВ "ВГО Груп"
про стягнення 7 412 373, 31 грн.
ВСТУП
Спір у справі виник щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача платежу за Попереднім договором.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ТОВ "БігКоммерс Україна" звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ "ВГО Груп" коштів у зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань за Попереднім договором.
2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 7 206 830,71 грн (що складає гривневий еквівалент 197 077,02 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 07.03.2023) платежу за Попереднім договором та 205 542,59 грн (що складає гривневий еквівалент 5 620,74 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 07.03.2023) 3% річних, 111 185,60 грн судового збору за подання позовної заяви, 166 778,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023, ТОВ "ВГО Груп" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати її, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 залишити в силі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає про те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме:
- статтю 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та не враховано висновки щодо застосування норм права, які викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №910/9626/20, від 21.10.2020 у справі №233/2210/19;
- частину другу статті 524 та частину другу статті 533 ЦК України та не враховано висновки щодо застосування норм права, які викладено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №367/6376/15-ц;
4.2. неправильно застосовано частину першу статті 638 ЦК України за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах в частині визначення сторонами порядку обміну листами та іншою кореспонденцією в рамках договору.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "БігКоммерс Україна" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін як таке, що прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права. ТОВ "БігКоммерс Україна" також зазначив, що попередній орієнтовний судових витрат за розгляд справи у суді касаційної інстанцій становить гривневий еквівалент 5250 євро.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. ТОВ "БігКоммерс Україна" (далі - орендар) та ТОВ "ВГО Груп" (далі - орендодавець) 06.10.2021 укладено Попередній договір, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сомовим І.В. та зареєстрований у реєстрі за №№ 2019, 2020 (далі - Попередній договір), згідно із яким сторони зобов`язуються укласти (у значенні, передбаченому у пункті 5.2 цього договору) договір оренди стосовно оренди приміщення (далі - договір оренди) чітко відповідно до форми, доданої до цього договору у вигляді Додатку № 2 "Проект договору оренди".
6.2. Під укладенням договору оренди сторони цього договору погодилися розуміти підписання договору оренди уповноваженими представниками обох сторін та посвідчення договору оренди нотаріусом (пункт 5.2. Попереднього договору).
6.3. Відповідно до преамбули Попереднього договору ПАТ "Укравторесурс", ідентифікаційний код 00426526 (далі - УАР) отримало від Державної архітектурно-будівельної інспекції України дозвіл на будівництво № IV і 15130490182 від 18.02.2013, зі змінами та доповненнями, для "Будівництва торговельно-офісного комплексу із закладами громадського харчування, приміщеннями розважального, рекреаційного призначення та паркінгом, розташованого за адресою: вул. Короленківська, 4, в Голосіївському районі м. Києва" (далі - "Торговельно-офісний комплекс" або ТОК): 31.01.2018 УАР уклало з орендодавцем Інвестиційний договір № 2-3101/18/ВГО (далі - "Інвестиційний договір").
6.4. Відповідно до Інвестиційного договору орендодавець будує ТОК, а також будівлю блоку В (далі - "Бізнес центр" або БЦ), що становить невід`ємну частину ТОК, і після будівництва орендодавець отримає право власності на БЦ та ТОК.
6.5. Згідно з пунктом 3.1. Попереднього договору сторони зобов`язані укласти договір оренди за умови здійснення наступних попередніх умов (далі - "Попередні умови", а окремо - "Попередня умова"):
3.1.1. введення БЦ орендодавцем в експлуатацію,
3.1.2. реєстрація орендодавцем права власності на БЦ або на приміщення, як частину БЦ, у Реєстрі нерухомості.
6.6. У пункті 3.2. Попереднього договору зазначено, що сторони погодилися, що забезпечення здійснення Попередніх умов - це обов`язок орендодавця, зокрема, орендодавець не пізніше, ніж:
3.2.1. до 31 грудня 2021 року (включно) забезпечує введення БЦ в експлуатацію. Сертифікат відповідності введеного БЦ в експлуатацію, що видається відповідним компетентним органом, (або інший документ, що офіційно підтверджуватиме введення в експлуатацію БЦ відповідно до застосовного на той момент законодавства) підтверджує введення БЦ в експлуатацію, і дата видачі такого Сертифікату (або іншого документа, що офіційно підтверджуватиме введення в експлуатацію БЦ відповідно до застосовного на той момент законодавства) є датою виконання відповідної Попередньої умови;
3.2.2. до 31 грудня 2021 року (включно) реєструє право власності на БЦ або на приміщення, як частину БЦ, у Реєстрі нерухомості. Відповідний витяг з Реєстру нерухомості є підтвердженням реєстрації права власності на БЦ або на приміщення, як частину БЦ, у Реєстрі нерухомості, і дата такої реєстрації є датою виконання відповідної Попередньої умови.
6.7. Орендар зобов`язується сплатити орендодавцю платіж у розмірі орендної плати, плати за управління, та плати за паркування за період тривалістю 2 (два) календарних місяці на основі Технічної площі в розмірі 2 779 59 метрів квадратних, помножених на коефіцієнт 1.10 згідно з тарифами, що застосовуються протягом повного останнього місяця строку оренди (у значенні цих платежів відповідно до Додатку № 2 "Проект договору оренди" до нього договору) (далі - "Платіж за попереднім договором"). Зокрема, розмір платежу за попереднім договором базується на орендній платі (за повні останні місяці строку оренди) в гривневому еквіваленті 18,01 доларів США за один, квадратний метр (без урахування ПДВ), платі за управління (за повні останні місяці строку оренди) в гривневому еквіваленті 5,00 доларів США за один квадратний метр (без урахування ПДВ) та платі за паркування (за повні останні місяці строку оренди) в гривневому еквіваленті 225,10 доларів США за одне місце для паркування (без урахування ПДВ) при 50 місць для паркування. Тому розмір платежу за попереднім договором становить гривневий еквівалент 164 230,85 доларів США (без урахування ПДВ) (додатково ПДВ в гривневому еквіваленті 32 846,17 доларів США) відповідно до офіційного обмінного курсу гривня/долар США, встановленого Національним банком України станом на дату виставлення рахунку (пункт 4.1. Попереднього договору).
6.8. Відповідно до пункту 4.2. Попереднього договору орендодавець зобов`язується виставити відповідний рахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладеним цього договору.
6.9. Згідно з пунктом 4.3. Попереднього договору орендар зобов`язання сплатити платіж за попереднім договором протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання відповідного рахунку, виставленого орендодавцем, як передбачено пунктом 4.2 цього договору.
6.10. За умовами пункту 4.4. Попереднього договору сторони домовилися, що на момент укладення сторонами договору оренди платіж за попереднім договором буде автоматично зарахований в рахунок забезпечувального платежу за договором оренди.
6.11. У відповідності до пункту 6.1. Попереднього договору якщо станом на 31 січня 2022 року у Реєстрі нерухомості не буде запису, який підтверджує право власності орендодавця на БЦ та на приміщення, як частину БЦ, орендар має право в односторонньому порядку відмовитися від цього договору шляхом письмового повідомлення про відмову, що припинятиме дію цього договору в дату, зазначену в такому повідомленні. Повідомлення про відмову надсилається щонайменше за 10 (десять) робочих днів до дати припинення, визначеної орендарем.
6.12. У випадку розірвання цього договору, як викладено в пункті 6.1 вище, орендодавець протягом 10 (десяти) робочих днів після отримання від орендаря повідомлення про відмову повертає повну суму платежу за попереднім договором та відшкодовує (повертає) орендарю усі інші платежі (якщо такі були зроблені), здійснені орендарем на користь орендодавця до дати такого повідомлення. Водночас розірвання договору, як викладено в пункті 6.1 вище, не створює жодних обов`язків щодо сплати будь-якої неустойки (пені) та/або здійснення компенсаційних виплат на користь орендодавця, а також не створює жодних інших обов`язків (пункт 6.2. Попереднього договору).
6.13. Пунктом 9.1. Попереднього договору встановлено, що усі повідомлення, що вимагаються або передбачені цим договором від кожної iз cторiн, повинні бути у письмовому виглядi та доставлені або (а) особисто чи кур`єрською доставкою, або (б) рекомендованим листом з описом змісту та повідомленням про вручення.
6.14. За змістом пункту 9.2. Попереднього договору датою набуття чинності будь-якого повідомлення, доставленого відповідно до цього договору, в залежності від випадку, є:
9.2.1. день доставки особистим врученням для особистої чи кур`єрської доставки;
9.2.2. день отримання рекомендованого листа - для рекомендованого поштового відправлення.
6.15. Відповідно до пункту 9.3. Попереднього договору будь-яке повідомлення, яке повинно бути надіслане сторонами за цим договором, надсилається на наступні адреси сторін, які час від часу можуть змінюватися шляхом письмового повідомлення:
9.3.1. орендодавцю: Адреса: Україна, 03067, м. Київ, вул. Гарматна, 4; кому: ОСОБА_1 ; телефон: НОМЕР_1 ;
9.3.2. орендарю: Адреса: Україна, 01001, Київ, провулок Музейний, 4; кому: ОСОБА_2 ; телефон : НОМЕР_2 .
6.16. Договір набуває чинності з дати його укладення та нотаріального посвідчення і залишається дійсним протягом 365 (трьохсот шістдесяти п`яти) календарних днів з дати набуття ним чинності. Цей договір вважається автоматично припиненим з моменту укладення договору оренди (пункт 13.2. Попереднього договору).
6.17. Позивач 28.10.2021 сплатив на користь відповідача згідно із платіжним дорученням №56 від 28.10.2021 грошові кошти у сумі 5 207 642,01 грн з призначенням платежу: "платіж за попереднім договором б/н від 06.10.2021 р. у т.ч. ПДВ 20% 867 940,34 грн.".
6.18. На обґрунтування заявленого позову позивач стверджує, що відповідач не виконав свої зобов`язання за Попереднім договором, станом на 31.12.2021 (дата виконання зобов`язання, визначена Попереднім договором), так і станом на 31.01.2022 відповідач попередні умови не виконав - не зареєстрував право власності на Бізнес-Центр та приміщення.
6.19. Позивачем 24.02.2022 направлено лист на електронну пошту "Starinskiy Alexander", в якому повідомлено про відмову від Попереднього договору від 06.10.2021 та повернення платежу за Попереднім договором, також зазначено, що Попередній договір є розірваним починаючи з 11.03.2022.
6.20. У відповідь на повідомлення позивача про відмову та розірвання Попереднього договору від 06.10.2021 відповідач направив лист за вих. № 1-1003/22/ВГО від 10.03.2022, в якому зазначив, що повідомлення про відмову від договору направлено в період дії непереборної сили, у зв`язку із чим, вимоги такого повідомлення не можуть бути виконанні.
6.21. Позивачем 09.05.2022 направлено на адресу відповідача лист від 09.05.2022 про повторне надання інформації щодо часу на повернення платежу за Попереднім договором, разом з додатками: повідомлення про відмову від договору від 24.02.2022, лист №1-1003/22/ВГО від 10.03.2022, лист від 11.04.2022.
6.22. Позивач 25.11.2022 направив на адресу відповідача Претензію №1 за вих. № 795/01 від 25.11.2022 про сплату коштів у розмірі 7 206 830,71 грн, що складає еквівалент 197 077,02 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 25.11.2022, протягом семи днів від дня отримання претензії. Позивач на підтвердження направлення претензії на адресу відповідача надав копії опису вкладення в цінний лист, поштової квитанції та поштової накладної № 0100107323117 від 25.11.2022.
6.23. Відповідачем 05.01.2023 направлено позивачу лист за вих. №3-0501/23/ВГО від 05.01.2023, в якому повідомив про завершення будівництва Блоку Б торговельно-офісного комплексу із закладами громадського харчування, приміщеннями розважального, рекреаційного призначення та паркінгом по вул. Короленківська, 4 в місті Києві та здійснення реєстрації права власності на БЦ у Державному реєстрі речових прав. Відповідач у листі запропонував укласти договір оренди щодо приміщень 11-го поверху БЦ.
6.24. У відповідь на лист відповідача за вих. №3-0501/23/ВГО від 05.01.2023 позивачем направлено лист за вих. № 01/2023 від 13.01.2023 про повернення коштів у сумі 197 077,02 доларів США.
6.25. Оскільки відповідач не повернув позивачу грошові кошти, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача суму платежу за Попереднім договору у сумі 7 206 830,71 грн, що складає гривневий еквівалент 197 077,02 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 07.03.2023 та 3% річних у сумі 205 542,59 грн, що складає гривневий еквівалент 5 620,74 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 07.03.2023.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1 Згідно з протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 27.12.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №910/3567/23 визначено колегію суддів у складі: Малашенкова Т.М. - головуючий, Бенедисюк І.М., Булгакова І.В.
7.2. Ухвалою Верховного Суду від 10.01.2024 відкрито касаційне провадження у справі №910/3567/23 за касаційною скаргою ТОВ "ВГО Груп" на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
7.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.4. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Предметом касаційного оскарження у цій справі є постанова Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023, якою скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 про відмову у задоволенні позову та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
8.2. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.4. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.5. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1 та частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
8.6. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
8.7. При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
8.8. Таким чином, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
8.9. Що ж до визначення подібних правовідносин як за пунктом 1, так і за пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
8.10. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
8.11. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
8.12. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
8.13. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.
8.14. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
8.15. Скаржником вказано низку постанов Верховного Суду (дивись пункт 4.1 цієї постанови), в яких зазначені правові висновки, які, на думку відповідача, не були враховані судом апеляційної інстанції.
8.16. Так, у справі № 910/9626/20 предметом первісного позову було визнання недійсним договору №60 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 23.03.2020, який мотивовано тим, що оспорюваний договір укладено: 1) з порушенням норм Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", 2) на виконання рішення Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415, яке не діяло на момент його укладення, 3) проти волі позивача та на вкрай невигідних умовах. Предметом зустрічного позову було стягнення суми грошових коштів у зв`язку з неналежним виконанням позивачем свого грошового зобов`язання щодо повної та своєчасної сплати пайового внеску за оспорюваним договором. Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередній інстанцій, у постанові від 14.07.2022 погодився з їх висновками судів про відсутність підстав для задоволення первісного позову та обґрунтованість зустрічного позову.
8.17. Предметом позову у справі №233/2210/19 було переукладення договору оренди земельної ділянки у зв`язку зі зміною її власника. Верховний Суд, скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій, якими частково задоволені позовні вимоги, постановою від 21.10.2020 ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову. Верховний Суд виходив з того, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
8.18. У справі №367/6376/15-ц, на яку також посилається скаржник, предметом позову було визнання попереднього договору купівлі-продажу недійсним, стягнення коштів. Позовні вимоги мотивовано тим, що попередній договір є нікчемним відповідно до частини першої статті 635 та частини першої статті 220 ЦК України, оскільки цей правочин нотаріально не посвідчений. Разом з тим, позивач виконала умови попереднього договору, передала відповідачу суму (авансу) у гривнях, розмір якої дорівнює еквіваленту 23 107,39 дол. США. Враховуючи, що договором зобов`язано покупця сплатити гривневий еквівалент доларової суми, відповідачем отримано від позивачки на виконання нею умов цього договору грошові кошти, що є еквівалентом 23 107,39 дол. США, тому розмір коштів, що підлягає поверненню у зв`язку з недійсністю попереднього договору, складає 608 417,57 грн. Верховний Суд постановою від 13.02.2019 скасував постанову суду апеляційної інстанції, якою частково задоволені позовні вимоги та залишив в силі рішення суду першої інстанції, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Верховний Суд зазначив, що заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить. У разі отримання за недійсним договором іноземної валюти, якщо інше не передбачене законом чи договором, одержувач коштів зобов`язаний повернути іншій стороні таку ж суму грошових коштів, тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству. Верховний Суд зробив висновок, що з огляду на положення статей 524, 533 ЦК України суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в еквіваленті до іноземної валюти у разі спору щодо укладених цивільно-правових угод, які виконуються на території України, у яких визначено у грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Суд визнав, що місцевий суд дійшов правильного висновку про застосування статей 524, 533 ЦК України та стягнення грошової суми у національній валюті - гривні в еквіваленті до іноземної валюти.
8.19. Скаржник стверджує, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статті 629 ЦК України та не враховано висновки щодо застосування цієї норми права, які викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №910/9626/20, від 21.10.2020 у справі №233/2210/19.
8.20. Водночас, колегія суддів зазначає, що постанови Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №910/9626/20 від 21.10.2020 у справі №233/2210/19 не містить правового висновку щодо застосування норми статті 629 ЦК України.
8.21. Щодо справи №367/6376/15-ц, то вона різниться зі справою, що переглядається, за правовою природою договору, підставою та умовами договору в контексті правової природи.
8.22. Проаналізувавши наведені скаржником постанови Верховного Суду у справах №№910/9626/20, 233/2210/19, 367/6376/15-ц щодо застосування норм права у контексті спірних правовідносинах, ураховуючи критерії подібності, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, колегія суддів дійшла висновку про неподібність вказаних справ зі справою, що переглядається, з огляду на суттєву відмінність предмету та підстав позову, змісту правових відносин, фактичних обставин справи та доказової бази, характеру спірних правовідносин, а тому застосування норм права за неподібності правовідносин у цих справах не може бути аналогічним, а вказані для порівняння судові рішення Верховного Суду - релевантним до обставин цієї справи.