1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 904/138/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючої - Вронської Г.О., суддів - Губенко Н.М., Кондратової І.Д.,

за участю секретаря судового засідання Балли Л.М.,

представників учасників справи:

від позивача: Русанової В.В.,

від відповідача: Самсонової Н.В.,

від третьої особи: Мкртчян О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" та Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради

на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду

в складі колегії суддів: головуючого - Іванова О.Г., суддів - Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.

від 02.11.2023

у справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"

до Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Нікопольська міська рада,

про стягнення 6 212 218,95 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

1. Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - Позивач, Скаржник-1) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради (далі - Відповідач, Скаржник-2) про стягнення 6 212 218,95 грн збитків за пільгові перевезення громадян.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з січня по грудень 2018 року Позивач надавав послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян. Натомість Відповідач, який є розпорядником бюджетних коштів, не провів розрахунки за пільгові перевезення відповідно до вимог пунктів 2, 3, 5, 6, 7, 8 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, унаслідок чого Позивачу завдані збитки у розмірі 6 212 218,95 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Справа № 904/138/21 розглядається господарськими судами не вперше.

4. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2021 у справі № 904/138/21, позов задоволено повністю. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 6 212 218,95 грн збитків за пільгове перевезення пасажирів за 2018 рік та 93 183,28 грн витрат зі сплати судового збору.

5. Постановою Верховного Суду від 20.01.2022 касаційну скаргу Відповідача задоволено частково. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2021 скасовано, а справу № 904/138/21 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2023, у задоволенні позову відмовлено.

7. Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі № 904/138/21 заяву представника Відповідача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Позивача на користь Відповідача 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

8. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- з огляду на критерії, визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відсутні підстави для присудження на користь Відповідача усіх його витрат на професійну правничу допомогу. Адвокатом витрачено час на підготовку процесуальних документів та участь у судових засіданнях, вартість чого складає 90 000, 00 грн. Водночас це виходить за розумні межі вартості цих послуг. Визначений сторонами розмір гонорару не є співмірним обсягу документів та часу, витраченому адвокатом на надання правничої допомоги;

- Відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували розмір та обґрунтованість витрат на оплату послуг адвоката, який брав участь у справі, що унеможливлює встановлення часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, та обсягу наданих адвокатом послуг, а також вирішення питання обґрунтованості розміру цих витрат та його пропорційності предмету спору.

Короткий зміст вимог касаційних скарг. Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги, та виклад позиції інших учасників справи

9. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі № 904/138/21, в якій просить скасувати її та ухвалити нове рішення, яким заяву Відповідача залишити без задоволення.

10. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставами касаційного оскарження Скаржник-1 визначив:

- пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України. Скаржник-1 стверджує, що суд апеляційної інстанції застосував пункт 1 частини другої, частину третю та частину четверту статті 126 ГПК України без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, постановах від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, а також висновків, викладених у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 у подібних правовідносинах;

- пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України. Скаржник-1 стверджує, що суд апеляційної інстанції не дослідив повною мірою всі обставини справи, неповно та невсебічно дослідив наявні у справі документальні докази, дійшов передчасних висновків про часткове задоволення заяви представника Відповідача.

11. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Скаржник-1 зазначає, що:

- матеріали справи № 904/138/21 свідчать, а суд апеляційної інстанції не заперечив, що Відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували розмір та обґрунтованість витрат на оплату послуг адвоката, який брав участь у справі, що унеможливлює встановлення часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, та обсягу наданих адвокатом послуг, а також вирішення питання обґрунтованості розміру цих витрат та його пропорційності предмету спору;

- наведені Відповідачем послуги, які він отримав від Адвокатського бюро "Герман і партнери", не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами;

- надання адвокатом послуг у цій справі не вимагає значного часу та не потребує надмірної юридичної роботи. При цьому представник Відповідача вже мав відповідний досвід участі в аналогічних справах, зокрема справах № 904/141/20 та 904/142/22;

- в умовах воєнного стану Скаржник-1 здійснює військові залізничні перевезення, забезпечує відновлення та ремонт об`єктів інфраструктури й техніки, витрачаючи матеріали та кошти, здійснює евакуацію людей. Відомості про Скаржника-1 внесені до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Скаржник-1, докладаючи усіх зусиль для збереження життів людей та зміцнення обороноздатності країни, несе значні витрати для виконання цих завдань з одночасним зменшенням доходу від здійснення своєї основної підприємницької діяльності.

12. Ухвалою Верховного Суду від 18.12.2023 учасникам справи встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 19 січня 2024 року.

13. Відповідач подав до Суду відзив на касаційну скаргу 05 лютого 2024 року, а Третя особа - 03 лютого 2024 року, тобто з пропуском встановленого строку. Водночас Відповідач і Третя особа просили визнати причини пропуску строку на подання відзивів поважними та прийняти їх до розгляду.

14. Зважаючи на наведені учасниками справи доводи й аргументи, керуючись правом, передбаченим частиною другою статті 119 ГПК України, Верховний Суд вважає можливим поновити Відповідачу і Третій особі строк на подання відзивів на касаційну скаргу та приймає їх до розгляду.

15. Відповідач також звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі № 904/138/21, в якій просить скасувати її та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Позивача на користь Відповідача 90 000, 00 грн витрат на правничу допомогу.

16. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставами касаційного оскарження Скаржник-2 визначив:

- пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України. Скаржник-2 стверджує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував статтю 129 ГПК України без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 11.11.2021 у справі № 910/7520/20, а саме: "при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін";

- пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України. Скаржник-2 стверджує, що суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив наявні у справі докази, натомість зробив низку хибних висновків щодо важливих обставин, які мають суттєве значення (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України). Твердження суду апеляційної інстанції, що представник Скаржника-2, адвокат Самсонова Наталя Валентинівна брала участь лише на етапі апеляційного перегляду справи є хибними, оскільки вона представляла його інтереси й у суді першої інстанції.

17. Відзив на касаційну скаргу Скаржника-2 до Суду не надходив.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції

18. Між Відповідачем та Адвокатським бюро "Герман і партнери" укладено договір про надання правової допомоги від 27.01.2023 № 09 (далі - Договір).

19. Відповідно до пункту 1.1 Договору виконавець зобов`язується у 2023 році за плату надавати Управлінню соціальної політики Нікопольської міської ради юридичні послуги за кодом ДК 021:2015- 79112000-2 "Послуги з юридичного представництва", а саме у вигляді правової допомоги Управлінню соціальної політики Нікопольської міської ради в Центральному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2022 року в справі № 904/138/21.

20. Згідно з пунктом 3.2. Договору вартість послуг становить 90 000, 00 грн без ПДВ.

21. Пунктом 3.3 Договору визначено, що Управління соціальної політики Нікопольської міської ради здійснює розрахунки за надані послуги протягом 5 календарних днів з моменту підписання акта, складеного відповідно до вимог Договору з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 зі змінами.

22. Договором передбачено, що виконання послуг за ним засвідчується двостороннім актом приймання-передачі наданих послуг, який складається щомісячно або за фактом надання послуг (за домовленістю сторін).

23. 20 лютого 2023 року від представника Відповідача надійшла заява про судові витрати, у якій він просив у разі залишення без задоволення апеляційної скарги Позивача стягнути з нього на користь Відповідача витрати на послуги адвоката в розмірі 90 000, 00 грн.

24. Позивач подав заперечення на заяву представника Відповідача, пославшись на те, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним, необґрунтованим та неспівмірним з критеріями, визначеними частиною четвертою статті 126 ГПК України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

25. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевірив у межах доводів та вимог касаційних скарг, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов наступних висновків.

26. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

27. Частинами першою, третьою статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

28. Згідно зі статтею 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

29. Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

30. Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

31. Пункт 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI визначає, що договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

32. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя статті 27 Закону № 5076-VI).

33. Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.


................
Перейти до повного тексту